- •Тема 1. Світове господарство і система міжнародних економічних відносин
- •1. Предмет і функції курсу
- •2. Сутність і основні етапи розвитку світового господарства
- •3. Структура світового господарства
- •4. Протиріччя і закономірності розвитку світового господарства
- •5. Основні риси відкритої економіки
- •Ключові терміни:
- •Оглядові запитання:
- •Тема 2. Основні теоретичні концепції розвитку світового господарства
- •1. Протекціонізм і фритредерство. Погляди меркантилістів і класичної політекономії
- •2. Абсолютні і порівняльні переваги а.Смiта і д.Рiкардо
- •3. Модель Хекшера - Олiна
- •4. Концепція життєвого циклу і модель технологічного розриву
- •5. Теорія міжнародної конкуренції м. Портера
- •Ключові терміни:
- •Оглядові запитання:
- •Тема 3. Ресурси світового господарства
- •1. Природно-ресурсний потенціал світової економіки
- •2. Трудові ресурси світового господарства
- •3. Hауково-технiчний потенціал світової економіки
- •Ключові терміни:
- •Оглядові запитання:
- •Тема 4. Міжнародний поділ праці
- •1. Сутність та основні фактори розвитку міжнародного поділу праці
- •2. Міжнародна спеціалізація виробництва
- •3. Причини і форми міжнародного кооперування
- •4. Сутність і організаційні форми спільних підприємств
- •Ключові терміни:
- •Оглядові запитання:
- •Тема 5. Мiжнародна мiграцiя капiталу
- •1. Мiжнародний рух капіталу, як форма мев. Причини і форми міжнародної міграції капіталу
- •2. Світовий фінансовий ринок і його структура
- •3. Міжнародний кредит і його роль у світовій економіці
- •4. Сучасні особливості міжнародної міграції капіталу. Основні параметри інвестиційного клімату
- •Ключові терміни:
- •Оглядові запитання:
- •Додаток
- •Тема 6. Мiжнародна мiграцiя робочої сили
- •Причини, форми й основні етапи міжнародної міграції робочої сили
- •2. Основні світові ринки робочої сили (центри трудової міграції)
- •3. Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили
- •4. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •Ключові терміни:
- •Оглядові запитання:
- •Додаток
- •Тема 7. Мiжнародна торгiвля
- •1. Сутність і функції зовнішньої торгівлі. Вплив зовнішньої торгівлі на економічне зростання
- •2. Динаміка, товарна структура і географічні напрямки міжнародної торгівлі
- •Темпи зростання мт: наприклад, темпи зростання експорту , де
- •3. Ціноутворення у світовій торгівлі
- •4. Форми і методи міжнародної торгівлі
- •5. Засоби регулювання зовнішньої торгівлі
- •Ключові терміни:
- •Оглядові запитання:
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Тема 8. Мiжнароднi науково-технiчнi вiдносини
- •1. Зміст міжнародних науково-технічних відносин. Основні форми міжнародного науково-технічного обміну
- •2. Міжнародна торгівля ліцензіями. Особливості реалізації ліцензійних угод
- •3. Міжнародний обмін інженерно-технічними послугами (інжиніринг)
- •Ключові терміни:
- •Оглядові запитання:
- •Тема 9. Свiтова валютна система I мiжнароднi розрахунки
- •1. Сутність і структура світової валютної системи
- •2. Еволюція світової валютної системи
- •3. Валютні ринки і валютні операції
- •4. Умови і форми міжнародних розрахунків
- •5. Баланси міжнародних розрахунків
- •Ключові терміни:
- •Оглядові запитання:
- •Тема 10. Вiльнi економiчнi зони
- •1. Сутність I причини створення вільних економічних зон
- •2. Основні різновиди вільних економічних зон
- •3. Вільні економічні зони на Україні
- •Ключові терміни:
- •Оглядові запитання:
- •Тема 11. Мiжнародна економiчна iнтеграцiя
- •Зміст, форми й основні фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції
- •2. Міжнародна економічна інтеграція в Європі. Європейський Союз
- •3. Особливості регіональної економічної інтеграції в Америці, Азії й Африці
- •4. Розвиток інтеграційних процесів у снд
- •Ключові терміни:
- •Оглядові запитання:
- •Додаток
2. Світовий фінансовий ринок і його структура
Інтернаціоналізація господарського життя сприяла формуванню в 70-ті роки ХХ століття єдиного ринку позичкових капіталів і створенню на його основі світового фінансового ринку. Основою його є національні фінансові ринки, однак він має інтернаціональний характер, оскільки суб'єктами фінансових угод виступають юридичні і фізичні особи іноземних держав, а самі угоди передбачають трансформацію грошово-кредитних ресурсів з однієї валюти в іншу. Переплетiння національних і міжнародних активів веде до формування єдиного універсального ринку, доступного, щоправда, у різному ступені, усім країнам. На цьому ринку здійснюється рух позичкового капіталу між державами. Таким чином, міжнародний фінансовий ринок - це система відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл капіталу між кредиторами і позичальниками різних країн на основі попиту та пропозиції на капітал.
Основними суб'єктами цього ринку є кредитори, позичальники і посередники. У якостi кредиторів виступають банки, приватні фірми, страхові компанії, пенсійні фонди, державнi органи, міжнародні валютно-фінансові організації. Позичальники представлені ТHК, урядовими, регіональними і міжнародними організаціями. Професійними посередниками на цьому ринку є транснаціональні банки, фінансові компанії, фондові біржі, державні агентства, інші кредитно-фінансові інститути.
У залежності від економічного змісту операцій на світовому фінансовому ринку його можна поділити на два сектори: світовий грошовий ринок і світовий ринок капіталів.
Світовий грошовий ринок забезпечує рух міжнародних платіжних засобів; кредити на цьому ринку носять короткостроковий характер і обслуговують головним чином світову торгівлю. Цей ринок підрозділяється на обліковий ринок, міжбанківський ринок, ринок валюти і ринок золота.
На обліковому ринку основними інструментами є казначейські і комерційні векселі, а також інші види короткострокових зобов'язань.
На міжбанківському ринку тимчасово вільні грошові ресурси кредитних організацій залучаються і розміщаються банками, переважно у формі міжбанківських депозитів на терміни від декількох днів до 1-2-х років.
Валютні ринки обслуговують міжнародні розрахунки, пов'язані з оплатою грошових зобов'язань юридичних і фізичних осіб різних країн.
Світовий ринок капіталів містить у собі середньо- і довгострокові кредити, а також операції з акціями й облігаціями. Запозичення тут відбуваються на тривалі терміни і використовуються для фінансування капітальних вкладень. Цей ринок підрозділяється на світовий ринок середньо- і довгострокових банківських кредитів, а також ринок цінних паперів (середньо- і довгострокових).
Крім функціональної структури світовий фінансовий ринок має також географічну локалізацію (структуру). Він вкллючає ряд міжнародних фінансових центрів, що акумулюють і розподіляють по усьому світу фінансові ресурси. У фінансових центрах зосереджені численні фінансово-кредитні організації, що обслуговують міжнародну міграцію капіталу. Найбільшими світовими фінансовими центрами є Hью-Йорк, Лондон, Токіо, Париж, Цюріх, Франкфурт-на-Майнi, Люксембург, Гонконг і ін.
Для виникнення міжнародного фінансового центра потрібно досить високий рівень розвитку економіки, вигідне географічне положення, розвиненість банківської системи, ліберальне податкове і валютне законодавство, політична стабільність.
Елементами географічної структури світового фінансового ринку є також регіональні ринки позичкових капіталів. В даний час у світовій економіці функціонують кілька таких регіональних ринків. Найстарiшим і найбiльш розвинутим з них є Євроринок. Він являє собою економічні відносини, що виникають із приводу сукупності коштів у доларах США, німецьких марках, франках, фунтах стерлінгів, ієнах; якi функціонують як позичковий капітал у Європі, за межами національних кордонiв. Ці кошти не підлягають контролю з боку національних державних органів, що у свій час їх емітували. Євроринок виник після другої світової війни і функціонував спочатку як ринок євродоларів.
У 60-ті роки сформувався ринок Латиноамериканських доларів, який головним чином зосереджений у фінансових центрах держав Каpибского моpя (Беpмуди, Багами, Каймановi острови і Панама), а також ринок Азіатських доларів у фінансових центрах Південно-Східної Азії (Сінгапур і Гонконг).
І нарешті в 70-ті роки склався ринок Близькосхідних доларів з центром у Бахpейнi.
