Вступ

Перехiд української економiки до системи ринкових вiдносин передбачає її активну участь в свiтогосподарських зв’язках, поглиблення iнтеграцiї економiки України в мiжнародну економiку.

Iнтернацiоналiзацiя господарського життя в тiй чи iншiй мiрi характерна для усiх держав незалежно вiд рiвня розвитку або географiчного розташування. I, незважаючи на те, що процес перетворень в нашiй країнi поки що майже не дав позитивних результатiв, одним з його наслiдкiв є рiзке зростання кiлькостi пiдприємств, якi беруть активну участь у рiзних напрямках зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Ця тенденцiя належить до об'єктивних i довгострокових.

Звiдси важливiсть для практичного опанування кожної економiчної спецiальностi одержання загальної уяви i конкретних знань про свiтову економiку та механiзм її функцiонування.

Учбова дисципліна "Міжнародні економічні відносини (мiжнародна економiка)" має на метi аналiз найважливіших проблем і тенденцій у розвитку світового господарства, обумовлених взаємодією його головних суб'єктів: держав, фірм і міжнародних організацій.

У запропонованому конспектi лекцiй увага сконцентрована на найбiльш важливих проблемах свiтового господарства, теорiї i практики міжнародних економічних відносин. Оскiльки деякi теми курсу призначенi для самостійного опанування студентами, в конспектi лекцiй їхнiй змiст викладений бiльш детально.

Робота над курсом “Міжнародні економічні відносини (мiжнародна економiка)" передбачає, що студенти вивчили основні загальнопрофесiйнi дисципліни, насамперед такі як "Політична економія (Економiчна теорiя)", “Мiкроекономiка”, “Макроекономіка”, "Статистика", "Менеджмент". У свою чергу курс може бути теоретичною основою більш конкретних, прикладних дисциплін, розрахованих на поглиблений розгляд окремих аспектів і форм міжнародної господарської взаємодії і співробітництва, таких як "Міжнародна торгівля", "Міжнародні фінанси", "Управлiння зовнішньоекономічною діяльністю", “Правове регулювання ЗЕД” і ін.

Для успішного освоєння курсу крім роботи над лекційним матеріалом і підручниками доцільно регулярно працювати з періодичною економічною літературою. Насамперед це такі українські часописи, як: "Економiка України" (ЕУ), "Фiнанси України" (ФУ), "Вiсник Нацiонального Банку України" (В.НБУ), "Економiст", "Бизнес-информ" (Б-И), "Полiтика i час" (ПiЧ), "Монiторинг iнвестицiйної дiяльностi" (МIД), "Фінансові консультації", "Персонал", "Вiсник налогової служби України" (В.НСУ), "Україна: аспекти працi", "Дiловий вiсник" (ДВ), "Регіон", "Iнформацiйний бюлетень статистики", "Вiсник аудитора України" (В.АУ), "Грошi та кредит", "Банкiвська справа" (БС), "Экономика, финансы, право" (ЭФП), "Зовнiшня торгiвля" (ЗТ), "Економіка підприємств" (ЕП). Регулярно публікують статті з проблем міжнародної економіки такі російські журнали, як: “Мировая экономика и международные отношения”(МЭиМО), “Российский экономический журнал” (РЭЖ), “Вопросы экономики” (ВЭ), “Внешняя торговля” (ВТ), “ВЭД: современная практика, проблемы и перспективы”, “Международный бизнес России”, “Проблемы теории и практики управления” (ПТиПУ), “Общество и экономика”, “США: экономика, политика, идеология” (США: ЭПИ), “Латинская Америка”, “Дальний Восток”, “Азия и Африка сегодня”, “Международная жизнь”, “ЭКО”, “Экономист”; а також видання iнших країн: “Трансформация: экономический бюллетень о странах с переходной экономикой”(Трансформация), "Кур'єр ЮНЕСКО" та iншi.

Тема 1. Світове господарство і система міжнародних економічних відносин

1. Предмет і функції курсу .

2. Сутність і основні етапи розвитку світового господарства.

3. Структура світового господарства.

4. Протиріччя і закономірності розвитку світового господарства.

5. Основні риси відкритої економіки.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність"- “Відомості Верховної Ради” (ВВР), 1991, N29

2. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. Учебное пособие. М., 1997,1999.

3. Киреев А.П. Международная экономика. т.1,2 . М., 1998,1999

4. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Мiжнароднi економiчнi вiдносини. Л.,1999

5. Ломакин В.К. Мировая экономика. М., 1998

6. Международные экономические отношения / под ред. С.Ф.Сутырина и В.Н.Харламовой. СПб. Изд-во СПбГУ. 1996.

7. Мiжнароднi економiчнi вiдносини. Сучаснi мiжнароднi економiчнi вiдносини: Пiдручник/ А.С.Фiлiпенко, В.А.Верчун, С.Я.Боринець.-К. Либiдь, 1992.

8. Мiжнароднi економiчнi вiдносини. Iсторiя мiжнародних економiчних вiдносин/ Керiвник авт. кол. А.С.Фiлiпенко.-К. Либiдь, 1992.

9. Пузакова Е.П. Процесс интернационализации в мировой экономике. Ростов-на-Дону, 1997

10. Свiтова економiка. Пiдручник. За ред. Фiлiпенка А.С. К., Либiдь, 2000.

11. Економiка зарубiжних країн. За ред. Фiлiпенка А.С. К.,1996

12. Захматов М. Тенденции развития мирохозяйственных связей - “США: ЭПИ”, 1996, №2

13. Илларионов А. Основные тенденции развития мировой экономики во второй половине ХХ в. - “ВЭ”, 1997, №10

1. Предмет і функції курсу

Сучасний світ - це складне багаторівневе утворення. В даний час у світі мешкає більш 6 млрд. чол., існує більш 200 країн і територій, із них 185 є членами ООН. Розвиток світового співтовариства - це постійне поглиблення їхньої взаємодії і насамперед у господарській області. Цей процес призвів до формування міжнародної економіки, існування якої відбиває вищий етап інтернаціоналізації виробництва. Різні країни грають різну роль у функціонуванні міжнародної економіки, але при цьому усі вони намагаються одержати вигоди від співробітництва. Підвищення ефективності їхньої участі в цьому процесі - одна з найважливіших складових реформ у країнах із перехідною економікою, до яких належить і Україна.

Пpедметом куpсу є :

* Світове господарство як система, як сукупність національних економік;

* Міжнародні економічні відносини як форма взаємодії національних економік;

* Механізм реалізації міжнародних економічних відносин.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) - це комплекс економічних відносин між окремими країнами, їхніми регіональними об'єднаннями, а також окремими підприємствами в системі світового господарства (СГ) із приводу виробництва й обміну товарами і послугами, матеріальними і фінансовими ресурсами.

Структура МЕВ:

А - по фазах відтворювального процесу:

1. МЕВ в сфері виробництва -

- міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва

- спільне будівництво господарських об'єктів

- створення спільних підприємств

2. МЕВ в сфері розподілу . Ці відносини укладаються з приводу розподілу матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Найбільшою мірою ці відносини виявляються в процесі міжнародної міграції робочої сили і міжнародного інвестування.

3. МЕВ в сфері обміну. Виявляються ці відносини в сфері світової торгівлі.

4. МЕВ в сфері споживання. Являють собою відносини, що забезпечують задоволення потреб суб'єктів світового господарства за рахунок взаємних постачань продукції.

Б - по об‘єкту відносин:

1. Міжнародний поділ праці;

2. Міжнародна торгівля товарами і послугами;

3. Міжнародна міграція капіталу (іноземні інвестиції);

4. Міжнародна міграція робочої сили;

5. Міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини;

6. Міжнародні науково-технічні відносини

7. Міжнародна економічна інтеграція.

Розвиток МЕВ підпорядковується загальним закономірностям розвитку економічних відносин, водночас маючи ряд специфічних особливостей.

Особливості міжнародних економічних відносин:

* МЕВ охоплюють значний територіальний простір, що виходить за межі національних кордонів;

* Завдяки МЕВ відбувається переміщення чинників процесу виробництва, а також його результатів у міжнародному масштабі;

* МЕВ дають можливість використовувати у господарському обігу додаткові економічні ресурси;

* У сфері МЕВ діють особливі інструменти і механізми (валютні, митні, фінансові і т.п.).

Світова економіка як система не може розвиватися без певного порядку, який базується на нормах міжнародного права, що регулюють економічні відносини між країнами, об‘єднаннями держав, юридичними і фізичними особами. Дотримання цих правил забезпечується самими державами, а також колективними формами контролю за виконанням міжнародного права, яким займаються різноманітні міжнародні організації. Як наслідок, формується механізм реалізації МЕВ, що містить у собі правові норми й адміністративні інструменти, що забезпечують функціонування і регламентацію міжнародних зв'язків (різноманітні міжнародні угоди, кодекси, конвенції, хартії, а також відповідну діяльність міжнародних економічних організацій).

Основні методологічні принципи курсу:

1. Розвиток світового господарства є наслідком існуючого рівня світових продуктивних сил;

2. Розвиненість МЕВ визначається рівнем розвитку національних господарських структур;

3. Ядро сучасних МЕВ складають ринкові відносини і механізми.

Функції курсу:

1. Пізнавальна ( вивчення законів, закономірностей, тенденцій і особливостей розвитку світової економіки);

2. Практична (у тому числі проблеми інтеграції України у світовий економічний простір).