Міністерство освіти і науки України

Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка

Курсова робота

з теорії та методики фізичного виховання

на тему: Особливості фізичного навантаження в спеціальних медичних групах

Глухів – 2016 рік

ЗМІСТ……………………………………………………………………………….2

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І . Сучасний стан і перспективи вдосконалення фізичного виховання учнів у спеціальній медичній групі………………………………4

1.1 Сучасні проблеми фізичного виховання в спеціальній медичній групі…..

1.2 Характеристика стану здоров’я та психофізичного розвитку учнів спеціальної медичної групи

1.3. Завдання фізичного виховання учнів із відхиленнями у стані здоров’я

РОЗДІЛ ІІ. Урок фізичної культури з учнями спеціальної медичної групи. Організація та методичні особливості.

2.1 Вимоги до уроку фізичної культури у спеціальній медичній групі (за Погадаєвим Г. І., 2000)

2.2 Побудова й методика уроку

2.3 Загальна й моторна цільність

2.4 Інтенсивність фізичного виховання

РОЗДІЛ ІІІ.ПЕРІОДИ ТА Особливості методики позаурочних занять із фізичного виховання учнів спеціальної медичної групи……………………………

3.1. Додаткові уроки фізичної культури

3.2. Фізкультурні заходи в режимі дня школи

3.3. Масові форми фізкультурно-оздоровчої роботи

3.3 Періоди фізичного виховання учнів спеціальної медичної групи

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТОНАЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Життя безупинно рухається вперед, ми живемо в час, що характеризується бурхливим розвитком науки, техніки, культури, суспільства, та на перше місце виступає проблема людини. Зараз багато держав світу, в тому числі й Україна прагне, щоб їхня нація була перш за все здоровою, освідченою і мала всі матеріальні та духовні блага. Але не все так просто і гарно як здається на перший погляд. Наш сучасний світ насичений новими технологіями та завантажений техногенними забрудненнями, глобальними екологічними проблемами, суспільно-культурними занепадами, байдужим ставленням до фізкультури і спорту створює несприятливі умови для нормального функціонування організму та позбавляють людину найкращого дару - здоровя.

На сучасному етапі розвитку суспільства фізична культура - це самостійна і особлива галузь загальної культури, яка спрямована, головним чином, на зміцнення здоровя людини, продовження її творчої активності та життя, а також на зростання і вдосконалення її всебічного та гармонійного розвитку та використання набутих якостей в суспільній, трудовій та інших видах діяльності.

Виховання фізично та соціально здорової творчої особистості є найактуальнішою проблемою суспільства.Традиційними цінностями українського народу є здоровя та фізична досконалість [46].

Тому наша держава останнім часом приділяє значну увагу фізичному вихованню дітей молодшого шкільного віку. Зокрема, значне місце фізичному вихованню відводить Державна національна програма Освіта, Концепція національного виховання, закон України Про охорону дитинства, спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоровя України Про посилення роботи щодо профілактики захворюваності дітей у навчальних закладах та формування здорового способу життя учнів, а також Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки в Україні.Мета Програми полягає у створенні умов для:залучення широких верств населення до масового спорту, популяризації здорового способу життя та фізичноїреабілітації; максимальної реалізації здібностей обдарованої молоді у дитячо-юнацькому, резервному спорті, спорті вищих досягнень та виховання її в дусі олімпізму[26].

Велике значення надається здоровю молоді у програмі Європейського регіонального бюро ВООЗ Здоров'я для всіх у 21-му столітті та Міжгалузевій комплексній програмі Здоровя нації на 2002-2011 рр. В них наголошується на пріоритетності збереження здоровя [60].

Основні підходи до формування здорового способу життя та зміцнення здоровя дітей визначені Національною програмою Діти України, в якій наголошується, що здоровя підростаючого покоління - це інтегративний показник суспільного розвитку, могутній фактор впливу на економічний і культурний потенціал країни. Основною метою програми є забезпечення права кожної дитини народитися здоровою, вижити та мати умови для всебічного розвитку, бути надійно соціально і психологічно захищеною.

Фізичне виховання в школі є важливим чинником навчально-виховної роботи з учнями і засобом зміцнення здоровя, покращення фізичної підготовленості й фізичного розвитку.

Збереження здоровя дитини - найважливіша вимога до діяльності всіх інститутів і закладів, що займаються підростаючим поколінням. Особливо гострою ця вимога є до системи освіти, адже вона охоплює тривалий за часом відрізок людського життя, причому це період, коли людина найбільш вразлива [25].

З кожним роком в Україні збільшується кількість дітей з різними вадами здоровя, які не можуть займатися фізичними вправами разом з іншими дітьми цього ж віку.Ці діти потребують особливої уваги та індивідуального підходу на кожному кроці. Їм рекомендовано займатися фізичною культурою у підготовчих і спеціальних медичних групах.

Проблема організаційно-методичних основ занять фізичними вправами із учнями у спеціальних медичних групах розкривається в багатьох працях та дослідженнях науковців. Зокрема, основи фізичного виховання дітей, що мають відхилення у стані здоровя, досліджені В. Барановим, Е. Буличем, Ю. Васьковим, В. Велітченковим, С. Волковою С. Цвеком, В. Язловецьким та ін. Основи лікарсько-педогогічного контролю розроблені рядом таких вчених, як: Н. Д. Граевська, А. Г. Дембо, Г. М. Куколевський, С. П. Летунова, Р. Е.Мотилянська, С.Н.Попов.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про загальну середню освіту, заклади охорони здоровя разом з органами управління освітою та органами охорони здоровя щорічно забезпечують безоплатний медичний огляд учнів, моніторинг і корекцію стану здоровя, проведення лікувально-профілактичних заходів у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності [20].

Згідно з Положенням про фізичне виховання учнів загальноосвітніх шкіл всі учні проходять обовязковий щорічний медичний огляд, внаслідок якого їх розподіляють на три медичні групи: основну, підготовчу та спеціальну [42].

До спеціальної медичної групи належать діти зі значними відхиленнями у стані здоровя, яким протипоказані значні фізичні навантаження. Ці відхилення можуть бути постійного або тимчасового характеру. Діти з відхиленням у стані здоровя вирізняються низькими показниками опірності організму, частішими захворюваннями, тривалішими протіканнями хвороби. Тому цей контингент школярів потребує особливої уваги до себе.

У роботі з дітьми, які за станом здоровя віднесені до спеціальної медичної групи, потрібно використовувати особливі методики щодо організації занять. Вчителю, який працює з такими дітьми потрібно знати величезну кількість інформації: про хворобу, якою хворіє дитина, умови перебігу хвороби, анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, засоби фізичної реабілітації. Вчитель повинен дотримуватись дидактичних, освітніх, організаційних вимог та вимоги оздоровчої спрямованості.

Заняття у спеціальних медичних групах справляють лікувальний ефект лише при правильному, регулярному, тривалому використанні фізичних вправ.

Організація навчального процесу в спеціальній медичній групі передбачає правила проведення занять, класифікацію фізичних вправ, дозування фізичного навантаження, схему проведення занять у різні періоди проходження курсу фізичного виховання, правила побудови окремого заняття, схеми режимів рухів

РОЗДІЛ І . Сучасний стан і перспективи вдосконалення фізичного виховання учнів у спеціальній медичній групі