Побудова схеми складання
Примітка: схема складання – це 1-й лист графічної частини; в пояснювальній записці схема складання ніяк не відображається).
Закінчивши вивчення та аналіз технічних вимог до виробу, мислено розділяють його на складальні одиниці й окремі деталі.
У відповідності до складального кресленника складають схему загального складання, яка в наглядній формі визначає послідовність виконання складання, тобто маршрутну технологію складання виробу й його складових частин.
Рисунок 3.4 - Схема складання (а) складальної одиниці (б)
При побудові цієї схеми виріб розділяють на складові елементи - деталі (рис. 3.4, б). Кожен елемент зображують у вигляді прямокутника, розділеного на три частини (рис. 3.4, а). У верхній частині прямокутника вказують найменування деталі, в лівій нижній частині - її індекс (номер позиції на ескізі), а в правій нижній частині - число деталей, що входять в складальну одиницю.
На схемі мають бути також позначена базова деталь, складальні одиниці і готові вироби.
Технологічну схему складання складають в такій послідовності:
у лівій частині схеми зображують у вигляді прямокутника базову деталь (вісь ролика), на якій збиратиметься увесь виріб;
у правій частині схеми також у вигляді прямокутника зображають зібраний виріб (натяжний ролик);
прямокутники, що означають базову деталь і зібраний виріб, сполучають прямою лінією;
знизу і згори від лінії зображують деталі і вузли, які збиратимуться на базовій деталі; розташовують прямокутники, що відповідають деталям і вузлам, в тій послідовності, в якій вони встановлюються на базову деталь.
Якщо який-небудь вузол має бути встановлений на базову деталь в зібраному виді (у нашому прикладі - корпус ролика в складі), то на схемі необхідно показати послідовність його складання. Використання у виробі готових заздалегідь зібраних вузлів (у нашому прикладі - підшипник і масельничка) також повинно бути відбито в схемі складання.
Список використаних джерел
