(10)20. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків

У практичній діяльності бюджетних установ мають місце випадки, коли в результаті перевірок, ревізій, інвентаризації виявляються суми нестач, розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, а також суми від псування матеріальних цінностей, які повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб. Облік розрахунків за зазначеними сумами ведеться на активному субрахунку № 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». У дебет цього субрахунка в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів, запасів на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів — порівняльних відомостей) записується сума завданих збитків. Розмір збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей, включаючи м’ясо і м’ясопродукти, молоко і молочні продукти, визначається Порядком № 116, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 з доповненнями від 15.12.97 № 1402. Згідно з Порядком розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат. Сума збитків від нестачі іноземної валюти визначається в трикратному розмірі в перерахунку на грошову одиницю України за курсом НБУ. Виявлені нестачі відносяться на винних осіб в сумі, яка вказана в акті перевірки чи ревізії. Протягом п’яти днів після встановлення нестач і розкрадання матеріали повинні бути подані в слідчі органи для пред’явлення цивільного позову. При отриманні рішення суду суми збитків, віднесені на матеріально відповідальних осіб, мають бути уточнені відповідно до виконавчого листа судового органу. За кредитом субрахунка № 363 записуються суми, що надійшли в касу або отримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків. Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків наведено в табл. 4.2.

(10)21. Облік кредитів банків

Кредит банку — це платне надання банками грошових коштів у тимчасове користування на визначених кредитним договором умовах із дотриманням принципів повернення, строковості. забезпеченості, платності, цільового використання.

Для отримання кредиту до банку подається заява та пакет необхідних документів, зокрема, копії свідоцтва про реєстрацію і статуту, картка зі зразками підписів, форми фінансової звітності, довідка з ДПІ. гарантійні зобов'язання поручителя, бізнес-план та інші. При наданні кредиту складається кредитна угода (договір), у якій визначається об'єкт кредитування, умови одержання та погашення кредиту, терміни кредитування, відсоткові ставки, зобов'язання підприємства за заставою тощо.

Відповідно до НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" і П(С)БО 11 "Зобов'язання" банківські кредити, отримані підприємством, визначаються як зобов'язання. Із метою обліку кредити прийнято ділити на два види:

— поточні — вони повинні бути погашені протягом 12 місяців із дати балансу чи протягом операційного циклу підприємства:

— довгострокові — строк їх погашення більше 12 місяців чи більше операційного циклу.

Погашення банківського кредиту — це погашення основної суми кредиту і сплата нарахованих відсотків. Кредит погашають повністю по закінченні терміну кредитної угоди або поступово частинами.

Відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту. Суми відсотків, нарахованих за користування кредитом. — окремий вид зобов'язання і відображаються вони у складі фінансових витрат.

При відображенні в обліку операцій, пов'язаних з отриманням кредитів, використовуються такі субрахунки: 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками" 951 "Відсотки за кредит" та 952 "Інші фінансові витрати

На позабалансовому рахунку 05 Гарантії і забезпечення надані" відображається вартість активів підприємства в сумах, зазначених в угодах застави. При цьому з балансу підприємства ці суми не списуються.