16. Облік інших коштів

Обліковуються інші кошти на активному рахунку № 33 «Інші кошти», який має чотири субрахунки: № 331 «Грошові документи в національній валюті»; № 332 «Грошові документи в іноземній валюті»; № 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»; № 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті». До грошових документів належать: сплачені талони на бензин і мастило, оплачені путівки в будинки відпочинку, санаторії, на турбази, отримані повідомлення на поштові перекази, поштові марки і марки держмита, облігації позик, здані хворими на зберігання, бланки трудових книжок і вкладиші до них тощо. Перераховані цінності зберігаються в касі установи. Прийом в касу і видача з каси грошових документів оформляється відповідно прибутковими і видатковими касовими ордерами, на яких ставиться штамп «фондовий» або робиться такий же напис від руки червоним чорнилом. Облік цих операцій ведеться окремо від грошових коштів. Реєстрація прибуткових і видаткових фондових ордерів ведеться в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів на окремих аркушах. Надходження в касу талонів на пальне, поштових марок, марок держмита, путівок відображається за дебетом субрахунка № 331 і кредитом субрахунків № 311, 321, 362, 364. На суму отриманих повідомлень на грошові перекази робиться запис: Дебет субрахунка 331 Кредит субрахунка 364. Після зарахування коштів за переказами в касу установи робиться запис про надходження грошових коштів в касу і зменшення суми грошових документів.

17. Облік розрахунків з різними дебіторами

Основні принципи обліку дебіторської заборгованості наведено в П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». За ним дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємства на певну дату. Під час операційної діяльності підприємства виникає поточна дебіторська заборгованість. Умовно її можна поділити на пов'язану та не пов'язану з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). Для відображення останньої Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 передбачено рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами ".

За його дебетом відображають виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом - Ті погашення чи списання. При цьому рахунок 37 має такі субрахунки:

— 371 "Розрахунки за виданими авансами":

— 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Ці показники відображають розгорнуто: дебетове сальдо - в оборотних активах, кредитове сальдо-у складі зобов'язань балансу підприємства:

— 373 "Розрахунки за нарахованими доходами":

— 374 "Розрахунки за претензіями":

— 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків":

— 376 "Розрахунки за позиками членам кредитних спілок":

— 377 "Розрахунки з іншими дебіторами".

Аналітичний облік ведуть за кожним дебітором (юр- чи фізособою). за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

(9)18. Облік коштів на поточних рахунках в банку в нац. Валюті

З поточного рахунка банк видає готівку на оплату праці, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, дивідендів (доходів), на господарські та інші потреби. Видачу готівкових грошових коштів, а також безготівкові перерахування з поточного рахунка підприємства банк проводить на підставі наказів власника рахунка або з його згоди (акцепту).

Періодично (у встановлені строки) банк видає підприємству виписки з його поточного рахунка, тобто перелік здійснених за звітний період операцій. До виписки додаються відповідні виправдні документи, на підставі яких були зараховані або списані кошти. Виписка банку фактично являє собою другий примірник особового рахунка підприємства, відкритого банком. Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість.

На суму зарахованих на поточний рахунок підприємства коштів дебетують рахунок 311 "Поточні рахунки в національній валюті" в кореспонденції з кредитом рахунків:

301 "Каса в національній валюті" (на суми, внесені готівкою із каси);

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" (на суми, одержані від вітчизняних покупців і замовників за реалізовану продукцію, товари, роботи, послуги);

37 "Розрахунки з різними дебіторами" (на суми, одержані від різних дебіторів у погашення заборгованості);

60 "Короткострокові позички" (на суми одержаних банківських кредитів) та ін.

(9)19. Облік і контроль вибуття основних засобів

Поряд із надходженням основних засобів на підприємствах через різні

причини (непридатність для подальшої експлуатації внаслідок повного зносу,

застарілість, непотрібність, продаж, вимушену ліквідацію тощо) відбувається

їхнє вибуття, що відображається як у фінансовому, так і в управлінському

обліку на основі актів списання основних засобів, тип. ф. № 03-3.

У зв’язку зі специфікою основних засобів автотранспорту для їх списання

використовують документ іншої форми, оскільки при ліквідації автомобілів

необхідно, крім металобрухту, оприбутковувати придатні для подальшої

експлуатації чи ремонту запасні частини, вузли або й агрегати.

При вибутті основних засобів унаслідок списання, важливим завданням

управлінського обліку є забезпечення чіткого контролю за отриманими

матеріальними цінностями від розбирання будівель і споруд, демонтажу машин

і обладнання, оскільки часто окремі конструктивні елементи, вузли й агрегати

можуть бути використані для ремонту чи реконструкції інших об’єктів. Нерідко

навіть вартість матеріалів, непридатних для подальшого використання за

прямим призначенням: брухт, тверде паливо і т. д. є досить значною. В окремих

випадках при ліквідації, наприклад приладів, необхідно оприбуткувати

дорогоцінні метали: золото, платину, срібло. Нехтування цим завдає значних

втрат підприємствам і не може свідчити про ефективність управлінського

обліку. Тому для ліквідації будь-якого об'єкта доцільно затвердити комісію, що

ретельно оглянула б усі отримані матеріали, вузли, агрегати, конструктивні

елементи тощо, визначивши їхню можливу вартість, необхідну для розрахунку

результатів списання основних засобів.

Результати від списання об’єкта необхідні для відображення операцій у

фінансовому обліку. Однак формуються вони за даними управлінського обліку

про витрати на ліквідацію. Для забезпечення належного контролю за такими

витратами доцільно попередньо скласти кошторис, тобто розрахунок, що є

основним інструментом управлінського обліку та контролю витрат, а також

критерієм оцінки діяльності управлінців центрів відповідальності. Саме так у

вітчизняній практиці здійснюється контроль щодо витрат у відомостях дефектів,

але лише при ремонті машин, автотранспорту. Щодо ліквідації машин і

механізмів, будівель і споруд таких документів, як правило, не складають, що не

забезпечує належного контролю в управлінському обліку за цими витратами.

Тому, відповідно до вище наведеного, можна запропонувати складання цього

кошторису до початку розбирання (демонтажу, ліквідації) всіх без винятку

основних засобів.

Усі отримані внаслідок ліквідації основних засобів матеріальні цінності

мають бути оприбутковані на склад, а потім використані за можливими

напрямками, що засвідчується відповідними первинними документами.

Здавання утилю, металобрухту на склад проводять за накладними. Якщо

металобрухт реалізовано, заготівельник виписує приймальну квитанцію.