14. Облік готівкових коштів

Згідно з П(с)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на поточних депозитних та інших рахунках у банках.

Грошові кошти — це найбільш ліквідні активи. Вони практично наявні на всіх стадіях діяльності підприємства — від його створення до ліквідації.

У складі грошових коштів обліковують еквіваленти їх, грошові документи.

До грошових коштів належать валюта України та іноземна валюта. Для обліку операцій із грошовими коштами призначені рахунки класу 3 “Кошти, рахунки та інші активи”. Для бухгалтерського обліку цих операцій можуть бути використані регістри, ухвалені Міністерством фінансів у спеціальних методичних рекомендаціях, або інші регістри, які відповідають вимогам ведення бухгалтерського обліку.

Операції з грошовими коштами регламентуються законодавчо-нормативними актами, які будуть розглянуті далі детальніше.

Підприємства всіх форм власності для зберігання готівкових коштів і здійснення операцій з ними створюють на підприємстві касу або вповноважують відповідальну особу для виконання таких операцій.

Каса підприємства — це спеціально обладнане приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів.

У касі підприємства можуть зберігатися не тільки грошові кошти, а й цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності.

Порядок приймання, зберігання, видачі та обліку грошових коштів у касі підприємств регламентується Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління банку України від 19 лютого 2001 р. № 72 з подальшими змінами та доповненнями (далі — Положення № 72).

Відповідно до цього Положення підприємства (підприємці), які мають поточні рахунки в банках, зобов’язані зберігати свої грошові кошти на цих рахунках на договірних умовах. Розрахунки за своїми зобов’язаннями підприємства (підприємці) здійснюють у безготівковій і готівковій формі.

Для виконання операцій з готівкою на підприємстві призначається матеріально відповідальна посадова особа — касир. Після видання наказу про призначення відповідального працівника на посаду касира його обов’язково під розписку ознайомлюють з порядком ведення касових операцій, після чого з ним укладається договір про повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.

15. Синтетичний та анілтичний облік

Синтетичні рахунки - це рахунки бухгалтерського обліку, призначені для обліку наявності та руху економічно однорідних гуртів майна організації та їх джерел, а також здійснюваних фактів господарського життя в узагальненому вигляді. Синтетичні рахунки носять також назви рахунків першого порядку. Вони ведуться тільки в грошовому вираженні, а їх дані використовуються для заповненні форм бухгалтерської звітності, насамперед балансу і звіту про фінансові результати, а також для аналізу фінансово-господарської діяльності організації. У цьому зв'язку синтетичний облік надає узагальнені показники в грошовому вираженні, необхідні для загального уявлення про наявність та рух коштів та їх джерел.

До рахунками синтетичного обліку, мають кілька груп аналітичних рахунків, відкривають субрахунки, необхідні для отримання укрупнених показників при складанні звітності та її аналізі. Субрахунок являє собою рахунок другого порядку, що є проміжною ланкою між синтетичним і відкритими до нього аналітичними рахунками. Наприклад, до синтетичного рахунку 10 "Матеріали" передбачено дев`ять субрахунків, по кожному з яких узагальнюється інформація про різні види матеріалів на основі аналітичних рахунків (див. Додаток 5). Аналітичні рахунки - це рахунки бухгалтерського обліку, призначені для деталізації, конкретизації інформації про наявність, стан і рух майна та джерел його формування, що міститься в синтетичних рахунках. Вони відкриваються в розвиток певного синтетичного рахунку в розрізі його видів, частин, статей і, при необхідності, з оцінкою інформації в натуральному, трудовому та грошовому вираженні.

Відображення об'єктів обліку і процесів в деталізованому вигляді на аналітичних рахунках називається аналітичним обліком. Деталізація показників встановлюється підприємством самостійно залежно від конкретних умов і потреби в отриманні відомостей для оперативного управління. При організації облікового процесу необхідно встановити, до яких синтетичними рахунками відкривати субрахунки, скільки рівнів аналітичного обліку і які аналітичні звіти потрібні для отримання інформації, необхідної для оперативного управління організацією.