1. Поняття та класифікація витрат відповідно до псбо 16 «Витрати».

Випуск готової продукції, яка призначена для реалізації, і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності підприємства. В процесі виробництва формуються витрати на виробництво продукції і її виробнича собівартість.

Згідно з П(С)БО 16 “Витрати” за способом віднесення на со­бівартість продукції, виробничу собівартість формують витрати, які поділяють на прямі й непрямі. Прямі витрати це такі, які безпосередньо відносяться до конкретного об’єкта витрат і включається у собівартість продукції (робіт, послуг). Тобто, ці витрати під час виник­нення прямо відносять на відповідні об’єкти обліку. Непрямі витрати – це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат. Тому їх обліковують окремо і відносять на конкретні об’єкти шляхом розподілу.

При групуванні витрат під об’єктом обліку витрат слід розуміти продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконання) витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включається:

–    прямі матеріальні витрати: вартість сировини та основних матеріалів (добриво, комбікорм, запасні частини та ін.);

–    прямі витрати на оплату праці: основна, додаткова оплата праці, щорічна відпустка, одноразові винагороди та ін.;

–    інші прямі витрати: інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відрахування на соціальні заходи, амортизація тощо);

–    загальновиробничі витрати

Для визначення собівартості потрібно облікувати витра­ти, а також кількість виготовленої продукції, що пов’язана з цими витратами. Поділивши витрати на кількість продукції, визначають собівартість її одиниці. Це загальне правило при визначення собівартості.

Облік витрат на виробництво продукції та оприбуткування продукції з використанням спрощеної форми ведення бухгалтерського обліку

Прямі виробничі витрати малого підприємства обліковуються безпосередньо на рахунку 23 «Виробництво» З метою деталізації можуть бути відкриті такі субрахунки:

23 «Рослинництво»

23 «Тваринництво»

23 «Промислове виробництво»

23 «Допоміжні виробництва» (Ремонтні виробництва, автомобільний транспорт, енергетичні виробництва, водопостачання, гужовий транспорт)

23 «витрати машино-тракторного парку»

Це активний калькуляційний рахунок, за дебетом якого відображаються витрати, а за кредитом — вихід продук­ції у дебет 26 «Готова продукція» за справедливою вартістю або списання вартості виконаних робіт і послуг у дебет рахунка 90 «Собівартість реалізації».

(14)29. Облік резерву сумнівних боргів

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів наведені в П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".

Сумнівний борг - це дебіторська заборгованість, щодо якої існує імовірність її неповернення боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув термін позовної давності.

Чинне законодавство виділяє чотири основні причини виникнення безнадійної заборгованості: закінчення терміну по30вної давності, недостатність майна боржника для погашення боргу перед кредитором, дія форс-мажору, смерть або позбавлення волі фізичних осіб-боржників.

Для обліку резерву сумнівних боргів призначено контрактивний регулюючий рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів". Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за термінами її непогашення із встановлення коефіцієнта сумнівності для кожної групи.

(15)30. Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів

Для узагальнення інформації про наявність і рух виробничих запасів застосовують окремі субрахунки. Основна маса виробничих запасів надходить від постачальників і лише матеріали сільськогосподарського призначення виготовляються безпосередньо в сільськогосподарському підприємстві.

Для обліку сировини і матеріалів призначено субрахунок 201 "Сировина і матеріали". На ньому відображаються наявність та рух сировини і основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201. Підприємства, що заготовляють сільськогосподарську продукцію для переробки, також відображають її вартість на цьому субрахунку.

(15)31. Облік витрат майбутніх періодів

Принцип нарахування відповідності доходів і витрат передбачає для визначення фінансового результату звітного періоду порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

У П(С)БО 16 "Витрати" зазначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах, передбачено використовувати активний рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів".

До витрат, облік яких ведуть на рахунку 39, відносять витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплату страхового поліса; оплату торгового патенту; сплачені наперед рекламні послуги; витрати, пов'язані з випуском облігацій; передплату на газети, журнали, періодичні та довідкові видання.

Наприклад, нараховану суму амортизації на риболовний катер під час його відстою можна відобразити як витрати майбутніх періодів - дебет рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", кредит рахунку 13 "Знос (амортизація) основних засобів". У той період, коли риболовний катер буде використовуватися, нараховану амортизацію списують на витрати - дебет рахунку 23 "Виробництво" кредит рахунку 39.

Витрати на поліпшення природних сіножатей та створення культурних пасовищ (дискування, підсів трав, вартість насіння тощо) розглядаються як витрати майбутніх періодів і розподіляються протягом періоду, тривалість якого, як правило, 4-9 років (строк сівозміни), що залежить від очікуваного порядку використання площ і затверджується наказом про облікову політику підприємства.

(16)32. облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

У процесі здійснення підприємницької діяльності суб'єкт господарювання взаємодіє з іншими підприємствами, організаціями, які поставляють матеріальні цінності, включаючи виробничі запаси, обладнання, інші активи, надають послуги, виконують роботи, необхідні для забезпечення звичайної діяльності підприємства. У результаті виникає поточна кредиторська заборгованість перед вітчизняними та іноземними постачальниками та підрядниками.

Розрахунки з постачальниками та підрядниками проводяться в готівковій, безготівковій формі або зарахуванням взаємних вимог на підставі первинних документів (накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), податкових накладних, виписок банку).

Для обліку розрахунків із постачальниками та підрядниками використовують рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". Його призначено для ведення обліку розрахунків із постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності (у тому числі отримані від учасників промислово-фінансових груп (ПФГ)). виконані роботи, надані послуги.

За кредитом даного рахунку відображають заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом-її погашення, списання.

Цей рахунок має такі субрахунки:

— 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками":

— 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками":

— 633 "Розрахунки з учасниками ПФГ.

Наприклад, розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані сировину та матеріали відображають так:

1) Дт 201 "Сировина і матеріали" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - на суму отриманих матеріалів без ПДВ:

2) Дт 641 "Розрахунки за податками" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - на суму податкового кредиту з ПДВ:

3) Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті" - на суму оплати постачальнику за отримані матеріали (з ПДВ).

(16)33. облік браку у виробництві

Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використаними за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

Сільськогосподарські підприємства обліковують втрати від браку при виробництві продукції ремонтною майстернею, підсобних промислових виробництв (на млинах, крупорушках, олійницях, у консервному виробництві, при переробці овочів, фруктів, ягід тощо).

Облік браку у виробництві класифікується за такими ознаками:

1. За місцем виникнення:

- внутрішній брак - брак, виявлений до відвантаження продукції (або передачі) споживачу;

- 30внішній - брак, виявлений безпосередньо у покупця.

2. За характером дефектів:

- остаточний брак - брак, який неможливо виправити або економічно недоцільно виправляти;

- виправний брак, який може бути виправлений шляхом додаткової обробки.

3. За причинами виникнення (неякісні матеріали, неподача електроенергії тощо).

А: За винними особами (робітник, постачальник).

Відшкодування втрат від браку.

Втрати від браку можуть бути відшкодовані винними особами. У разі виправного браку з винуватців стягується вартість виправлення, а при невиправному браку - вартість сировини та матеріалів, сума основної зарплати тощо. В бухгалтерському обліку такі операції відображуються так:

1. На вартість оприбуткованої побічної продукції від списання кінцевого браку: дебет субрахунка 209 "Інші матеріали"; кредит рахунка 24 "Брак у виробництві".

2. На суму списання на винних осіб втрат від кінцевого і виправного браку: дебет субрахунка 375 "Розрахунки за відшкодування завданих збитків"; кредит рахунка 24 "Брак у виробництві".

3. На суму виставленої претензії за поставку неякісної сировини і матеріалів: дебет субрахунка 374 "Розрахунки за претензіями"; кредит рахунка 24 "Брак у виробництві". Різниця між собівартістю забракованих виробів і сумою відшкодувань втрат від браку становить собою величину втрат від браку, яка буде віднесена на дебет рахунка 23 "Виробництво" з кредиту рахунка 24 "Брак у виробництві".