Питання до самоконтролю:

1. Що є елементарною структурно-функціональною одиницею живого?

2. Що є спільного й відмінного в сучасній клітинній теорії і тій, що була створена у XIX ст.?

3. Як використовуються калусні культури?

4. Яку практичну користь дає клональне мікророзмноження рослин на основі культури тканин?

5. У чому полягають переваги клітинної інженерії?

6. З якою метою застосовуються методи культивування і клонування клітин на спеціально дібраних середовищах?

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи

Тема 4

Тема дисципліни: Організмовий рівень організації життя. Неклітинні форми життя і одноклітинні організми.

Прокаріоти. Одноклітинні еукаріоти

2 години

Мета: Закріпити знання з будови та організації одноклітинних еукаріотіві. Життєдіяльність, розмноження.

Зміст самостійної роботи

Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів, розмноження

Література

1.Тагліна О.В., Біологія, 10 кл. Підруч. – Х.:Веста, Вид-во «Ранок», 2010

3. 2.Кучеренко М.Є., Верес Ю.Г., Балан П.Т. та ін. Загальна біологія: (Підруч. для учнів 10-11кл. серед. загальноосв. шк.) – К.: Генеза, 1998

Методичні рекомендації

Крім прокаріотів, до одноклітинних організмів належать одноклі­тинні еукаріоти, серед яких є рослини, тварини і гриби.

За загальним планом будови і набору органел клітини одноклітин­них організмів подібні до клітин багатоклітинних організмів. Існують організми одноклітинних тварин з дуже простою будовою, наприклад амеба, хлорела, і доволі складною, наприклад інфузорія-туфелька, ацетабулярія.

Якщо для клітин багатоклітинних організмів характерне дифе­ренціювання функцій і неможливість виконувати відразу всі функції живого, то одноклітинні цю здатність зберігають.

Представниками одноклітинних тварин є найпростіші. їхнє тіло складається з однієї клітини. Представниками найпростіших є, на­приклад, прісноводна амеба та інфузорія-туфелька.

Розміри найпростіших мікроскопічно малі. їхнє тіло складається із цитоплазми, у якій розрізняють зовнішній шар — ектоплазму, і внутрішній — ендоплазму. У більшості видів клітина ззовні вкрита оболонкою, яка надає одноклітинній тварині постійної форми.

У найпростіших є органели, що виконують функції травлення (травні вакуолі), виділення (скоротливі вакуолі), руху (джгутики, війки), сприйняття світла (світлочутливе вічко) та інші органели, що забезпечують перебіг усіх процесів життєдіяльності. За способом живлення це гетеротрофні організми.

Найпростішим властива подразливість, яка виявляється в різних рухах — таксисах. Розрізняють позитивні таксиси — рухи до подраз­ника, і негативні таксиси — рухи від подразника.

Потрапляючи в несприятливі умови, найпростіші утворюють цис­ту. Інцистування — важлива біологічна риса найпростіших. Воно не лише забезпечує переживання несприятливих умов, а й сприяє широкому розселенню.

Морські одноклітинні тварини, наприклад форамініфери і радіо­лярії, мають зовнішній скелет у вигляді вапняної мушлі.

У природі багато не тільки одноклітинних тварин, а й одноклітин­них рослин і грибів. Наприклад, серед зелених водоростей до пред­ставників одноклітинних належать хламідомонада і хлорела, а серед грибів одноклітинними є дріжджі.

Одноклітинні рослини і тварини є типовими еукаріотичними клі­тинами, що мають поверхневу мембрану, ядро, мітохондрії, апарат Гольджі, ендоплазматичну сітку, рибосоми, інші органели. Відмін­ності одноклітинних тварин і рослин виникають у зв'язку з відмін­ностями способу їх живлення. Для рослинних клітин характерна наявність пластид, вакуолі, клітинної стінки, інших особливос­тей, пов'язаних із фотосинтезом. Для тваринних клітин характер­на наявність глікокаліксу, травних вакуолей, інших особливостей, пов'язаних із гетеротрофним живленням.

У грибів клітина має клітинну стінку, у цьому виявляється схо­жість грибів із бактеріями і рослинами. Але гриби — гетеротрофи, і це споріднює їх із тваринами.

Одноклітинні еукаріоти розмножуються в основному нестатевим шляхом, але в деяких із них, наприклад в інфузорії-туфельки, спо­стерігається статевий процес — обмін генетичною інформацією, а в деяких, наприклад у хламідомонади, відбувається статеве розмноження. Нестатеве розмноження відбувається шляхом поділу клітини навпіл за допомогою мітозу. При статевому розмноженні утворюються гамети, які потім зливаються з утворенням зиготи.

Поведінка одноклітинних організмів

Поведінка — це здатність організмів змінювати свої дії, реагуючи на вплив внутрішніх і зовнішніх чинників. Поведінка одноклітинних організмів складається в основному з автоматичних переміщень у бік подразника або від нього — позитивні й негативні таксиси. Такси­сом називають спрямоване переміщення окремих клітин, що живуть у природі вільно, під впливом стимулу, що діє однобічно.

Учені виділяють термотаксис (рух під дією теплових стимулів), фототаксис (рух під дією світла), реотаксис (рух проти течії води або струменя повітря), гальванотаксис (рух під дією електричного стру­му), геотаксис (рух під дією сил гравітації).

Роль одноклітинних організмів у природі й житті людини

Роль одноклітинних еукаріотів у природі та житті людини значна. Вони є учасниками ланцюгів живлення, відіграють важливу роль у ґрунтоутворювальних процесах, деякі з них, відмираючи, утворю­ють поклади вапняних і сіліцієвих порід, що входять до складу земної кори.

Серед найпростіших є паразити рослин, тварин і людини. Так, ма­лярійний плазмодій, оселяючись в еритроцитах людини, руйнує їх, спричиняючи виникнення тяжкого захворювання — малярії, а дизен­терійна амеба, паразитуючи в клітинах стінок товстого кишечнику людини, спричиняє тяжке захворювання кишечнику. Джгутикові трипаносоми і лейшманії (переважно тропічні види) спричиняють такі захворювання, як сонна хвороба і лейшманіози.

Профілактика захворювань людини, які спричиняють паразитичні одноклітинні еукаріоти, включає дотримання правил гігієни, терміч­ну обробку їжі, проведення заходів із переривання життєвого циклу паразита на тій чи іншій його стадії.

Важливу роль у природі відіграють і одноклітинні водорості, які є одним з основних постачальників органічної речовини та кисню. Це початкова ланка в ланцюгу живлення мешканців водойм, корм для багатьох тварин.

Людина використовує здатність водоростей очищувати водойми шляхом поглинання розчинених у воді речовин. Водорості збагачують водойми киснем, який виділяють у процесі фотосинтезу. Під дією кисню органічні залишки руйнуються і стічні та забруднені води очищуються. Отже, одноклітинні водорості беруть участь у процесі природного очищення водойм.

Багато видів одноклітинних водоростей поширені в ґрунті й на його поверхні. Вони поліпшують фізичні властивості ґрунту, збагачують його органічними речовинами. Деякі види водоростей виконують функ­цію біологічного індикатора у визначенні токсичності водойм і ґрун­тів унаслідок забруднення гербіцидами чи іншими отрутохімікатами.

Одноклітинні водорості входять до складу лишайників, які спри­яли утворенню ґрунту з гірських порід і відіграли велику роль у заселенні суходолу.

Людина використовує у своїй господарській діяльності одноклі­тинні гриби. Так, спеціальні види дріжджів, що виділяють багато карбон (ІV) оксиду, використовуються у хлібопекарнях для підні­мання тіста. Дріжджі також застосовують у виробни­цтві лимонної кислоти. Одноклітинні гриби відіграють велику роль у кругообігу речовин у природі.

Питання до самоконтролю:

1. Які організми називають колоніальними?

2. Яку роль відіграють у природі одноклітинні еукаріоти?

1. у чому полягають особливості клітин колоніальних організмів?

2. Як організована колонія представників роду вольвокс?

3. Чим колоніальні організми відрізняються від багатоклітинних орга­нізмів?

4. Чим примітивні колонії відрізняються від більш високоорганізованих?

5. Як будова одноклітинних рослин пов'язана з їхніми життєвими функціями?

6. Яку еволюційну роль відіграли колоніальні організми?

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи

Тема 5

Тема дисципліни: : Організмовий рівень організації життя. Індивідуальний розвиток організмів і їх поведінка.

Онтогенез

2 години

Мета: Закріпити знання з будови та організації одноклітинних еукаріотіві. Життєдіяльність, розмноження.

Зміст самостійної роботи

1. Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму.

2. Ембріотехнології. Химерні організми.

Література

1.Тагліна О.В., Біологія, 10 кл. Підруч. – Х.:Веста, Вид-во «Ранок», 2010

2.Кучеренко М.Є., Верес Ю.Г., Балан П.Т. та ін. Загальна біологія: (Підруч. для учнів 10-11кл. серед. загальноосв. шк.) – К.: Генеза, 1998

Методичні рекомендації