2.5 НастольниеСубд

Комп'ютери стали ближче, і доступнішими кожному користувачеві. Зник побожний страх рядових користувачів перед незрозумілими і складними мовами програмування. З'явилося багато програм, виділені на роботи непідготовлених користувачів. Простими і зрозумілими стали операції копіювання файлів й переносу інформації з однієї комп'ютера в інший, роздруківка текстів, таблиць та інших документів. Системні програмісти було відсунуто другого план. Кожен користувач міг відчути повним господарем цього потужного банку й зручного устрою, що дозволяє автоматизувати багато аспектів своєї діяльності. І, звісно, це і на працювати з базами даних. Новоявлені СУБД дозволяли зберігати значні обсяги інформації, вони мали зручний інтерфейс заповнення, вбудовані кошти на генерації різних звітів. Ці програми дозволяли автоматизувати багато облікові функції, що раніше не велися вручну. Постійне зниження ціни персональні комп'ютери зробило таке ПЗ є доступним як для організацій корисною і фірм, але й користувачів. Комп'ютери стали інструментом для ведення документації і власних дисконтних функцій. Усе це зіграло як позитивну, і негативну роль області розвитку баз даних. Позірна простота і доступність персональних комп'ютерів, і їх програмного забезпечення породила безліч дилетантів. Багато було створеносистем-однодневок, які відповідали законам розвитку та взаємозв'язку реальних об'єктів. Проте доступність персональних комп'ютерів змусила користувачів із багатьох сфер знання, які раніше не застосовували обчислювальну техніку своєї діяльності, звернутися до них. І попит на розвинені зручні програми обробки даних змушував постачальників програмного забезпечення поставляти дедалі нові системи, які заведено називати настільними СУБД. Значна конкуренція серед постачальників змушувала удосконалювати ці конфігурації, пропонуючи нові можливості, поліпшуючи інтерфейс і швидкодія систем, знижуючи їхню вартість. Наявність над ринком значної частини СУБД, виконують подібні функції, зажадало розробки методів експорту-імпорту даних тих систем й несподівані відкриття форматів зберігання даних. Та й у цей період з'являлися любителі, які, всупереч здоровому глузду розробляли власні СУБД, використовуючи стандартні мови програмування. То справді був тупиковий варіант, оскільки розвиток показало, що перенести дані з нестандартних форматів на нові СУБД було важче, а окремих випадках вимагало таких трудовитрат, що легше було б, усе розробити наново, але дані однак треба було переносити нові перспективнішуСУБД. І це також були результатом недооцінки тих функції, які була виконуватиСУБД. Особливості цього етапу такі:

Стандартизациявисокоуровневих мов маніпулювання даними (розробка і впровадження стандарту SQL92 в усіСУБД).

Усі СУБД було спрямовано створенняБД переважно з монопольним доступом. І зрозуміло. Комп'ютер персональний, він був приєднаний до неї, й базу даних у ньому створювалася до роботи одного користувача. У окремих випадках передбачалася послідовна робота кількох користувачів, наприклад, спочатку оператор, який вводив бухгалтерські документи, і потім головбух, що визначав проводки, відповідні первинним документам.

Більшість СУБД мали розвинений зручний користувальницький інтерфейс. У багатьох існував інтерактивний режим роботи з БД як у межах описи БД, і у рамках проектування запитів. З іншого боку, більшість СУБД пропонували розвинений зручний інструментарій і розробити готових додатків без програмування.

В усіх життєвих настільних СУБД підтримувався лише зовнішній рівень уявлення реляційної моделі, тобто лише зовнішній табличний вид структур даних.

За наявностівисокоуровневих мов маніпулювання даними типу реляційної алгебри і SQL в настільних СУБД підтримувалися низькорівневі мови лише на рівні окремих рядків таблиць.

У настільнихСУБД були відсутні кошти підтримкиссилочной і структурної цілісності бази даних. Ці функції мали виконувати докладання, проте убогість коштів розробки додатків іноді не дозволяла це, й у разі цих функцій мали виконуватися користувачем, вимагаючи від цього додаткового контролю при введення і зміні інформації, що зберігається у БД.

Наявність монопольного режиму роботи фактично призвело до виродження функцій адміністрування БД.

Порівняно скромні вимоги до апаратному забезпечення із боку настільних СУБД. Цілком працездатні докладання, розроблені, наприклад, на Clipper, працювали на PC 286. У принципі так, навіть важко назвати повноцінними СУБД. Яскраві представники цього сімейства — дуже широко що використовувалися донедавна СУБДDbase (>DbaseIII+,DbaseIV), FoxPro, Clipper, Paradox.