14. Типи коробок подач

- Зі змінними зубчастими колесами, забезпечують велике кол. подач, обмеженого діапазону. Застосовуються при сталому налаштуванні.

- З пересувними колесами. Застосовують при частій перебудові універсальних верстатів.

- Із зустрічними конусами і витяжною шпонкою (простота управління, 8-10 ступенів). Застосовуються у сверлийных токарноревольверных.

- Нортоновские коробки (передача з накидним колесом).

- У формі гітари змінних коліс. Вони дозволяють зробити налаштування подач з будь-якою мірою точності (Umin=1/8).

- Механізм Меандру - трьохваловий механізм, що складається з ряду 2-х колісних блоків з накидною шестернею. Приимущество: одинважільне управління, малі осьові габарити.

15. Переваги і недоліки пневмоприводу

До основних переваг пневматичних пристроїв відносяться відносна простота конструкції і експлуатаційного обслуговування обумовлені одноканальним живленням виконавчих пневмо-механизмов (повітря, що відпрацювало, випускається безпосередньо в атмосферу без трубопроводів, що відводять), а отже, низька вартість і швидка окупність витрат; надійність роботи в широкому діапазоні температури, високої вологості і запиленої довкілля; пожаро- і вибухобезпечність; великий термін служби, що досягає 10 000-20 000 ч (10-50 млн. циклів); висока швидкість переміщення вихідної ланки пневматичних виконавчих пристроїв (лінійного до 15 м/с, обертального до 100 000 про/мін); легкість отримання і відносна простота передачі енергоносія (стислого повітря), можливість постачання їм великої кількості споживачів від одного джерела; відсутність необхідності в захисних пристроях при перевантаженні (пневмодвигатели можуть бути загальмовані до повної зупинки без небезпеки ушкодження і можуть залишатися під навантаженням практично без споживання енергії).

Разом з позитивними якостями пневмосистемы мають ряд недоліків, витікаючих з природи робочого середовища - повітря. Повітря бладает високою стисливістю, зважаючи на що він при стискуванні накопичує енергію, яка за відомих умов може перетворитися на кинетичекую енергію мас, що рухаються, і викликати ударні навантаження.

16. Механізми прямолінійного, зворотньо-поступального руху. В яких верстатах вони застосовуються?

Гвинтові механізми Найпоширенішими механізмами перетворення обертального руху в прямолінійний є кривошипно-шатунні, рейкові, гвинтові, ексцентрикові, кулісні, храпові тощо.

Для перетворення обертального руху в поступальний і поступального в обертальний у різних машинах широко застосовуються гвинтові механізми. Особливо часто вони використовуються для здійснення прямолінійного до­поміжного (подача) або встановлювального (підвід, відвід, затискання) руху в таких конструкціях, як столи, супорти, каретки, шпиндельні бабки тощо. Гвинти, що застосовуються в цих механізмах, називають ходовими. Гвинтові механізми часто також слугують для підйому вантажів або для передавання сил. Прикладом такого застосування є домкрати, гвинтові стяжки тощо. У цих випадках гвинти називають вантажними. Вони звичайно працюють при невеликих швидкостях, але з більшими силами, ніж ходові гвинти.

Ексцентрикові і кулачкові Ексцентрик – це круглий диск, вісь якого зміщена відносно осі обертання вала, на якому знаходиться диск. Коли вал обертається, ексцентрик пересуває ролик і зв’язаний з ним стрижень вгору. Униз ролик повертається пружиною. Таким чином обертальний рух вала перетворюється ексцентриковим механізмом у поступальний рух стрижня.

Кулачкові механізми широко застосовуються у верстатах-автоматах та в інших машинах для здійснення автоматичного циклу роботи. Ці механізми можуть мати дискові циліндричні або торцеві кулачки. У результаті обертання кулачка повзун одержує неоднакову швидкість прямолінійного зворотно-поступального руху, яка залежить від профілю канавки.

Кулісний механізм широко застосовують, наприклад у поперечно-стругальних і довбальних верстатах. З повзуном, на якому закріплено супорт з різальним інструментом, шарнірно зв’язана сергою куліса – хитна деталь (вона коливається ліворуч і праворуч). Знизу куліса з’єднана з опорою за допомогою шарнірного з’єднання 6, причому під час коливань її нижній кінець повертається навколо осі опори.

Куліса коливається внаслідок поступально-зворотних переміщень в її пазі деталі, яку називають кулісним каменем. Ця деталь одержує рух від з’єднаного з нею зубчастого колеса. Зубчастому колесу (його називають кулісною шестірнею) обертання передається колесом, закріпленим на ведучому валу. Швидкість обертального руху кулісного колеса регулюється коробкою швидкостей, зв’язаною з електродвигуном.

Храпові механізми Величину періодичних переміщень робочих органів машин дають змогу змінювати храпові механізми. Типи і галузі застосування цих механізмів різноманітні.

Основними частинами храпового механізму є стояк, храповик (зубчасте колесо), важіль і деталь з виступом, яку називають собачкою. Храповик зі скошеними в один бік зубами насаджено на ведений вал механізму. На одній осі з валом шарнірно закріплено важіль, який повертається (коливається) під дією привідної штанги. На важелі також шарнірно закріплено собачку, виступ якої має форму, що відповідає западині між зубами храповика.

Описаний механізм перетворює коливальні рухи важеля в переривчасто-обертальний рух веденого вала.