Україна в роки Першої світової війни (серпень 1914 - листопад 1918 рр.)

Світова війна велася між Троїстим, згодом Четверним союзом (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антантою (Росія, Англія, Франція).

У ході війни до Антанти приєдналися Італія, Румунія, США. Для всіх сторін війна мала загарбницький, несправедливий характер.

Характеризуючи становище України під час війни, необхідно виділити такі обставини:

- Західна і Наддніпрянська Україна опинилися по різні боки фронтів, оскільки Росія і Австро-Угорщина належали до протилежних блоків. Українці, мобілізовані в армії цих країн, вимушені були битися один проти одного. У російській армії нараховувалося 3,5 млн. українців, в австрійській - 250 тис.

- Війна розколола українські політичні сили і цим ослабила український рух.

У ставленні до війни українські партії зайняли різні позиції.

Партії Західної України активно підтримували уряд Австро-Угорщини і Німеччини у війні з Росією, сподіваючись, що у разі поразки Росії держави-переможці допоможуть українцям створити самостійну державу.

Уже в перший день війни - 1 серпня 1914 р. - вони об'єдналися в Головну Українську Раду (ГУР) з метою мобілізувати сили українців для війни з Росією. На заклик ГУР 6 серпня 1914 р. із добровольців - молодих вихованців організацій "Сокіл", "Січ", "Пласт" - був сформований легіон Українських Січових Стрільців чисельністю 2,5 тис. осіб. Полк УСС було визнано найстійкішим в австрійській армії. Після війни він брав активну участь в українській національно-демократичній революції 1917-1920 рр.

Партії Наддніпрянської України поставилися до війни неоднозначно:

- більшість українських партій, у т.ч. частина УСДРП на чолі з С.Петлюрою, керівництво ТУП підтримали Росію у війні;

- частина ТУП (його Київська рада) пропонувала українцям дотримуватися у війні нейтралітету;

- частина УСДРП на чолі з В.Винниченком засудила війну і виступила за поразку Росії;

- найбільш вороже налаштовані щодо Росії соціалісти (УСДРП, "Спілка") емігрували до Західної України і створили у Львові 4 серпня 1914 р. Союз Визволення України - СВУ. Серед них - В.Дорошенко, Д.Донцов, М.Меленевський, М.Залізняк, А.Жук. Своєю метою СВУ проголосив утворення самостійної української держави і для її досягнення вирішила співробітничати з Німеччиною та Австрією проти Росії.

o Уроки війни значна частина України перетворилася на райони запеклих бойових дій (Галичина, Закарпаття, Буковина, Поділля, Волинь). Територія кілька разів переходила із рук у руки. Це призвело до значних жертв серед мирного населення, занепаду промисловості, сільського господарства, зубожіння народу. Протягом 1914 -1916 рр. в Україні закрилося більше 1400 підприємств, посівні площі зменшилися на 1,9 млн. десятин.

- Держави, в інтересах яких проливали свою кров українці, мали агресивні плани щодо України, ігнорували українські національні інтереси, прагнули використати воєнне становище, щоб назавжди покінчити з національно-визвольним рухом українців.

Таким чином, Перша світова війна стала для українців справжньою національною трагедією. Єдиним позитивним для України наслідком війни було те, що війна виснажила обидві імперії і прискорила їхній крах.

2.Українські державотворчі процеси

Період із 1917 по 1918р.р. – період української національно-демократичної революції. Головною рушійною силою була українська інтелігенція. Національні політичні сили були розпорошені; тому необхідно було створити керівний орган. З ініціативи українських самостійників ітутівців була створена Центральна Рада.

Центральна Рада

(3 – 4 березня 1917)

882 депутати – члени партій, громадських організацій, представники міст і губерній, селян, солдат, робітників, учителів, буржуазії

Партійний склад ЦР

Представники :

* Народної партії України (НПУ);

* Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП);

* Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР);

* Товариства українських поступовців (ТУП)

Головою ЦР

було обрано на Українському національному

конгресі (квітень 1917 р.) М. Грушевського

Головна мета – автономія України.

10 червня Центральна Рада проголосила на другому Всеукраїнському військовому з’їзді І Універсал.

Зміст і Універсалу

• Автономія України в складі федеративної Росії.

• Загальнонародні, рівні, прямі вибори Всенародних Українських зборів шляхом таємного голосування.

• Відмова передавати податок до центральної російської скарбниці, створення української скарбниці за рахунок податків з населення.

• Вищим органам влади проголошувалася Центральна Рада.

Основні положення ІІ Універсалу (3 липня 1917 р.)

• Автономія України в складі федеративної Росії.

• Генеральний секретаріат затверджуватиметься Тимчасовим урядом.

• Центральна Рада зобов’язувалася не проголошувати автономію України до скликання Всеросійських Установчих зборів.

• Українізація військ під контролем російського командування.

Основні положення ііі Універсалу (7 листопада 1917 р.)

• Проголошувалося створення УНР в складі федеративної Росії.

• Проголошувалося скасування приватної власності на землю і передачу її без викупу селянам.

• Встановлювався державний контроль над промисловістю і торгівлею. Вводився 8 – годинний робочий день.

• Проголошувався демократичний характер УНР : свобода слова, друку, віросповідання, мітингів, національні права меншинам, скасовувалася смертна кара.

• Визначалося, що до Установчих зборів України влада в державі належить Центральній Раді і Генеральному Секретаріатові.

Зміст іv Універсалу(9 січня 1918)

• УНР є незалежною суверенною державою;

• органами влади проголошувалася Центральна Рада і Рада Народних Міністрів (колишній Генеральний Секретаріат);

• гарантувалося проведення земельної реформи в інтересах селян, відновлення промисловості, надання допомоги безробітним і потерпілим у війні;

• держава вводила контроль над торгівлею, банківською діяльністю.