- •Витяги з освітньо-кваліфікаційної характеристики та з освітньо-професійної програми
- •Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками)
- •Структурно-логічна схема дисципліни:
- •Пояснювальна записка до навчальної дисципліни
- •Тематичний план на поточний навчальний рік з дисципліни «Інформаційні технології в управлінні»
- •Робоча навчальна програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Інформаційне забезпечення правозастосовчої діяльності
- •Тема 2. Нормативно-правове регулювання інформатизації правозастосовчої діяльності
- •Тема 3. Інформаційні технології у науково-педагогічній діяльності
- •Тема 4. Інформаційні бази та банки даних. Засоби автоматизації документообігу.
- •Плани-конспекти лекційних занять
- •Література:
- •Конспект лекції
- •Література:
- •Конспект лекції
- •Література:
- •Повнота
- •Точність
- •Актуальність
- •Швидкість пошуку
- •Наочність
- •Модуль індексування
- •База даних
- •Література:
- •Порядок здійснення електронного документообігу в органах влади
- •Проблеми впровадження електронного документообігу в Україні
- •База даних
- •Структура бази даних
- •Вибір субд
- •Плани практичних занять
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Типові технологічні операції з робочими книгами і аркушами
- •План проведення практичного заняття 2 (2 год.):
- •Завдання для самостійної підготовки
- •Тема 1. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності
- •Тема 2. Нормативно-правове регулювання інформатизації управлінської діяльності
- •Тема 3. Інформаційні технології управління науково-педагогічною діяльністю
- •Тема 4. Інформаційні бази та банки даних. Засоби автоматизації документообігу.
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і курсантів (студентів, слухачів)
- •Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контролю
- •А). Практична частина.
- •Б).Теоретична частина.
- •Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальної дисципліни Методичні, наочні, мультимедійні, стимульні та опірні матеріали для лекцій і семінарів Рекомендована література
База даних
Іспитова відомість магістрів правознавства з дисципліни
“Інформаційні технології в управлінській та НПД”
-
поле 1
поле 2
поле 3
поле 4
НОМЕР
ЗВАННЯ
ПІБ
ОЦІНКА
запис 1
1
лейтенант
Бойченко В.А.
4
запис 2
2
капітан
Шевченко С.М.
5
запис 3
3
ст. лейтенант
Петренко О.В.
4
Структура бази даних
“Іспитова відомість магістрів правознавства з дисципліни
“Інформаційні технології в управлінській та НПД”
-
№
з/п
НАЗВА ПОЛЯ
ТИП
ДАНИХ
ДОВЖИНА
(в байтах)
1.
НОМЕР
лічильник
2
2.
ЗВАННЯ
текстовий
10
3.
ПІБ
текстовий
15
4.
ОЦІНКА
числовий
1
Інформаційне поле – це частина картки, яка характеризується якимось змістом, місцем у структурі картки, типом і довжиною представлених в ньому даних.
Картка – це обліковий документ, який має певну структуру, де зберігається інформація про який-небудь об’єкт у вигляді інформаційних полів.
Картотека – це сукупність документів (карток), які зв’язані загальним змістом інформації, що зберігається у них, які відносяться до однієї і тої ж теми і характеризують об’єкти одного роду (особи, предмети, явища) і мають одну і ту ж структуру (набір інформаційних полів).
Ключове поле – це поле БД, яке однозначно визначають (ідентифікують) кожний запис БД. Використання ключових полів в БД дозволяє: 1.) прискорити роботу запитів і ряду інших функцій (за допомогою створення індексів); 2.) автоматично сортувати і відображати записи БД у порядку зростання або зменшення ключового поля; 3.) уникнути дублювання даних; 4.) установити зв’язки між таблицями за допомогою загального ключа. Наприклад, ключем може стати ідентифікаційний код особи, шифр виробу або номер кузова і шасі автомашини. Ключ може бути й складовим, тобто містить декілька полів.
Система управління базами даних (СУБД) – це спеціальний пакет програм, що забезпечує створення, ведення і сумісне використання БД багатьма користувачами.
Або: СУБД – це система програмного забезпечення, яка має засоби опрацювання на мові бази даних, що дозволяють опрацьовувати звертання до бази даних, які надходять від прикладних програм і (або) кінцевих користувачів, і підтримувати цілісність бази даних.
Приклади СУБД: dBase plus, FoxBase, FoxPro, Paradox, Clipper, Microsoft Access, Oracle, Informix, Sybase та ін. Ці СУБД відносяться до типу, так званих, dBase - подібних СУБД. Всі вони функціонують на будь-якому ПК типу IBM PC XT/AT. Деякі СУБД працюють в операційній системі DOS, а деякі в ОС Windows.
Більшість сучасних СУБД для персональних комп’ютерів орієнтовані на реляційні моделі.
Основні можливості СУБД при роботі з БД:
створення і опис файлу бази даних і його полів;
введення документів у БД для накопичення;
корегування раніше введених документів;
знищення вже не актуальних документів;
сортування документів;
пошук документів по умові і їх видача (повної і достовірної інформації);
видача статистичних форм і звітів (таблиць, діаграм, графіків);
проведення арифметичних і логічних операцій з полями БД;
створення резервних копій БД;
забезпечення цілісності БД (у разі машинних збоїв та у випадку одночасної роботи декількох користувачів);
захист БД від несанкціонованого доступу та забезпечення високої надійності зберігання даних.
Зв’язок кінцевих користувачів і прикладних програм з БД відбувається через СУБД, яка виступає інтерфейсом між користувачем і базою даних (рис.).
КОРИСТУВАЧ
ПРИКЛАДНА
ПРОГРАМА
СУБД
БД
Рис. Схема взаємодії користувачів і прикладних програм з БД
Користувачами БД можуть бути окремі фізичні особи чи прикладні програми.
Банк даних – це сукупність бази даних і СУБД.
Або: Банк даних (“databank”) – це система інформаційних масивів, що організовані у бази даних, а також програмних і технічних засобів, які призначені для централізованого накопичення і колективного використання цих БД.
Інформаційна підсистема – це один чи декілька банків даних певних обліків, поєднаних відповідною технологією обміну інформацією.
Інформаційна система (“the information system”) – це організаційно упорядкована сукупність документів, масивів документів і інформаційних технологій із використанням засобів обчислювальної техніки і зв’язку, що реалізують інформаційні процеси. Або: інформаційна система – це система обробки даних засобами накопичення, зберігання, оновлення та їх пошуку і відображення.
Користувачі інформаційної системи (бази даних) – це особи, які працюють з інформаційною системою (ІС) і використовують відомості, що містяться у базах даних (БД). Їх умовно можна розділити на такі групи: 1.) внутрішні (розробляють інформаційну систему і підтримують її функціонування); 2.) кінцеві (спеціалісти, які, як правило, не мають хорошої підготовки в області програмування, але які користуються БД у своїй повсякденній роботі; для цих користувачів і розробляються БД). У свою чергу внутрішні користувачі поділяються на: 1.) адміністратора бази даних (на стадії проектування – це ідеолог і головний конструктор системи; на стадії експлуатації – це відповідальна особа за функціонування ІС, керує режимом використання даних, відповідає за збереження даних, розробляє заходи щодо захисту даних від руйнування, забезпеченню їх достовірності і ефективному використанню); 2.) системних програмістів (забезпечують контроль за функціонуванням банку даних, розробляють програми, що розширюють можливості СУБД); 3.) прикладні програмісти (розробляють програми обробки даних, що містяться в БД, відповідно до потреб кінцевих користувачів). При експлуатації простих БД функції трьох категорій внутрішніх фахівців реалізуються однією людиною.
Структура даних – це сукупність правил й обмежень, які відображають зв’язки, що існують між окремими частинами даних (визначаються користувачем і залежать від конкретного завдання).
Тип даних (“DataType”) – це сукупність правил, що визначають деяку категорію даних як множину припустимих для неї значень і операцій, які можна виконати над такими значеннями.
Архітектура інформаційної системи – це підтримка системою декількох рівнів подання даних: 1.) зовнішній (погляд на предметну область з боку кінцевих користувачів і відображає вимоги до даних з боку прикладних програм); 2.) концептуальний або даталогічний (відповідає уявленню про логічну організацію даних адміністратора бази даних і формується з урахуванням специфіки і особливостей конкретної системи управління базами даних); 3.) внутрішній (відповідає уявленню і збереженню даних в пам’яті ЕОМ). Іноді для зручності вводять допоміжний рівень – інфологічний (може бути самостійним або бути складовою частиною зовнішнього рівня) – це погляд адміністратора бази даних на предметну область без урахування особливостей і специфіки конкретної системи управління базами даних.
