4.3. Стрільба з гармати з коротких зупинок та з ходу (на плаву)

Стрільба з коротких зупинок та з ходу (на плаву) ведеться за тими же правилами, що і з місця. При визначенні вихідних установок та корегуванні вогню додатково враховується величина зміни відстані за рахунок переміщення машини та цілі.

При стрільбі з ходу додатково треба враховувати наступне:

внаслідок коливання машини при русі та помилок стабілізатора влучність стрільби понижується, через це стрільбу з ходу слід вести, як правило, зі зниженням швидкості руху до 10 км/год;

при коливаннях прицільної марки відносно контуру цілі необхідно враховувати час запізнення пострілу, для чого спуск потрібно здійснювати в момент, коли прицільна марка підійшла до краю контуру цілі;

при фланговому та зустрічному русі машини відносно площини стрільби необхідно враховувати поправки напрямку.

Стрільба на плаву ведеться при сталому русі машини, коли течія різко не змінює положення корпусу машини. Вона ведеться у напрямку руху машини з метою виключення її бокових коливань.

4.4. Стрільба вночі та в умовах обмеженої видимості

Призначення вихідних установок здійснюється за тими же правилами, що і вдень.

Стрільба по неосвітлених цілях та цілях, що демаскують себе пострілами, ведеться за допомогою нічного прицілу, як правило, у пасивному режимі. При необхідності здійснюються короткочасні вмикання прицілу в активний режим.

Приціл, відповідний дальності до цілі, установлюється на сітці денної вітки прицілу. Стрільба ведеться короткими чергами. Корегування здійснюється виносом точки прицілювання за висотою та напрямком.

Стрільба по цілях, що освітлені штатними засобами, пожежами, ведеться за тими же правилами, що й вдень.

Для забезпечення кращої видимості цілі та результатів стрільби яскравість сітки прицілу установлюється мінімальною.

4.5. Особливості стрільби в горах

Особливість стрільби в горах визначається:

значною пересіченістю місцевості, великою кількістю простору, що не прострілюється, крутими схилами;

значною розрідженістю повітря на великих висотах над рівнем моря;

великими кутами місця цілей;

можливостями спостереження результатів стрільби та корегування вогню при розташуванні цілей на крутих схилах та гребенях висот.

Призначення вихідних установок для стрільби здійснюється за тими же правилами, що й в звичайних умовах. Додатково враховується поправки дальності на падіння тиску повітря при стрільбі на великих висотах над рівнем моря та поправки на змінювання кутів прицілювання при стрільбі з великими кутами місця цілі.

Установки прицілу для бронебійно-трасуючого та осколково-фугасно-запалювального снаряду при стрільбі на різноманітних висотах над рівнем моря визначати згідно з таблицями (табл.5 та 6).

Таблиця 5

Установки прицілу для висот позиції від 0 до 3000 м над рівнем моря (у поділках прицілу). БТ снаряд

Дальність, м	Висота вогневої позиції, м
	0	500	1000	1500	2000	2500	3000
200	2	2	2	2	2	2	2
400	4	4	4	4	4	4	4
600	6	6	6	6	6	6	6
800	8	8	8	8	8	7,5	7,5
1000	10	10	10	9,5	9,5	9,5	9,5
1200	12	12	12	11,5	11,5	11,5	11,5
1400	14	14	13,5	13,5	13,5	13,5	13,0
1600	16	16	15,5	15,5	15,0	15,0	15,0
1800	18	17,5	17,5	17,0	17,0	17,0	16,5
2000	20	19,5	19,5	19,0	19,0	18,5	18,5

Таблиця 6

Установки прицілу для висот вогневої позиції від 0 до 3000 м над рівнем моря (у поділках прицілу). ОФЗ снаряд

Дальність, м	Висота вогневої позиції, м
	0	500	1000	1500	2000	2500	3000
200	2	2	2	2	2	2	2
400	4	4	4	4	4	4	4
600	6	6	6	6	6	6	6
800	8	8	8	8	8	7,5	7,5
1000	10	10	10	9,5	9,5	9,5	9,5
1200	12	12	11,5	11,5	11,5	11,5	11,5
1400	14	14	13,5	13,5	13,5	13	13
1600	16	16	15,5	15,5	15	15	14,5
1800	18	17,5	17,5	17	17	16,5	16,5
2000	20	19,5	19,5	19	18,5	18,5	18
2200	22	21,5	21	20,5	20,5	20	19,5
2400	24	23,5	23	22,5	22	21,5	21,5
2600	26	25,5	25	24,5	24	23,5	23
2800	28	27,5	26,5	26	25,5	25	24,5
3000	30	29,5	28,5	28	27	26,5	26
3200	32	31	30,5	29,5	29	28	27,5
3400	34	33	32	31,5	30,5	29,5	29
3600	36	35	34	33	32	31,5	30,5
3800	38	37	36	35	34	33	32
4000	40	39	38	36,5	35,5	34,5	33,5

При відсутності таблиць поправки прицілу на перевищення вогневої позиції над рівнем моря визначати округлено за наступними правилами:

поправки прицілу враховуються на дальностях стрільби понад 1500 м та на висотах більше 1000 м над рівнем моря;

при стрільбі на дальності до 2000 м приціл необхідно зменшувати на одну поділку, а на більших дальностях – на три поділки прицілу.

Установки прицілу для нахильних дальностей при стрільбі з великими кутами місця цілей приведені (табл.7).

Таблиця 7

Установки прицілу для нахильних дальностей при стрільбі у горах (у поділках прицілу)

Нахильна дальність, м	Кут місця цілі, град.
	0	20	30	40	50	60	70
600	6	6	5	5	4	3	2
800	8	8	7	7	6	5	3
1000	10	9	9	8	7	6	4
1200	12	11	11	10	8	7	5
1400	14	13	13	12	10	8	6
1600	16	15	15	13	12	9	7
1800	18	17	16	15	13	11	8
2000	20	19	18	16	14	12	9
2200	22	21	20	19	16	13	11
2400	24	23	22	21	18	15	12
2600	26	25	24	23	21	17	13
2800	28	27	26	24	22	19	14
3000	30	29	28	26	24	21	16
3200	32	31	30	28	26	23	18
3400	34	33	32	30	28	24	20
3600	36	35	34	32	29	26	21
3800	38	37	36	34	31	28	23
4000	40	39	38	36	33	30	25

Величина кута місця цілі визначається окомірно. Вогонь з гармати при КМЦ +30^о та більше веде командир бойової машини.

При відсутності таблиці установка прицілу для стрільби з КМЦ більш 30^о визначається округлено:

на дальностях стрільби до 2000м установка прицілу, відповідна дальності до цілі, зменшується на три поділки:

на дальностях стрільби 3000м та більш установка прицілу зменшується на шість поділок.

Корегування стрільби ведеться за тими же правилами, що й у звичайних умовах. При розташуванні цілей на зустрічних схилах та при приємних умовах спостереження розривів стрільба корегується відміткою за розривом.

При розташуванні цілей на гребенях висот установки прицілу призначаються з таким рахунком, щоб одержати недольоти для послідуючої відмітки за розривом. Оцінити положення перельотної черги у цих умовах важко, особливо при відсутності трасуючих снарядів.