- •Методика навчання управління вогнем підрозділів
- •Барабаш о.М., Ковч в.Ю., Скрипник с.В.
- •Перелік основних умовних скорочень
- •Частина і основи управління вогнем
- •Розділ 1 організація вогню
- •1.1.1. Вивчення й оцінка місцевості
- •1.1.2. Вибір і призначення орієнтирів
- •1.1.3. Організація спостереження за полем бою
- •1.1.4. Вибір вогневих|вогневий,вогньовий| позицій
- •1.1.5. Постановка вогневих|вогневий,вогньовий| завдань|задача|
- •1.1.6. Підготовка вихідних|вихідний| даних для стрільби.
- •Контрольні питання
- •Розділ 2 управління вогнем у бою
- •1.2.1. Розвідка, оцінка цілей і визначення черговості їх ураження
- •1.2.2. Вибір виду зброї і типу боєприпасів для поразки цілей
- •1.2.3. Цілевказання
- •1.2.4. Момент відкриття вогню
- •1.2.5. Подача команд на відкриття вогню та постановка вогневих завдань
- •1.2.6. Спостереження за результатами вогню і його корегування
- •1.2.7. Маневр вогнем. Контроль за витратою боєприпасів
- •Контрольні питання
- •Частина іі. Управління вогнем у різних видах бою
- •Розділ 3. Управління вогнем у наступі
- •2.3.1. Організація вогню при наступі на противника, що обороняється
- •2.3.2. Управління вогнем під час наступу
- •Контрольні питання
- •Розділ 4. Управління вогнем у зустрічному бою
- •2.4.1. Робота командирів підрозділів з організації вогню перед маршем у передбаченні зустрічного бою
- •2.4.2. Робота командирів підрозділів з управління вогнем у зустрічному бою
- •Контрольні питання
- •Розділ 5. Управління вогнем в обороні
- •2.5.1. Організація системи вогню в обороні
- •2.5.2. Управління вогнем під час оборонного бою
- •Управління вогнем при відбитті розвідки противника
- •Контрольні питання
- •Частина ііі організація і методика проведення занять з управління вогнем
- •Розділ 6 заняття з управління вогнем на макеті місцевості
- •Контрольні питання
- •Розділ 8 вправи з управління вогнем
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури.
- •Барабаш Олександр Миколайович Ковч Владислав Юрійович Скринник Сергій Вікторович
- •79012 М. Львів, вул. Гвардійська 32
1.1.6. Підготовка вихідних|вихідний| даних для стрільби.
При організації вогню в обороні командири механізованих відділень, танків і окремих вогневих засобів повинні до початку бою підготувати вихідні дані за орієнтирами і рубежами, де очікується поява цілей; командири взводів і рот — за ділянками зосередженого вогню своїх підрозділів. За наявності часу цю підготовку слід проводити якомога точніше, з урахуванням поправок на умови стрільби, особливо на бічний вітер для стрілецької зброї, гранатометів і гармат бойових машин піхоти. Відстані до орієнтирів і рубежів, вказані старшим командиром, уточнюють для кожного вогневого засобу; при цьому по можливості використовують карти командирів взводів і рот.
Для танків, бойових машин піхоти і бронетранспортерів, розташованих у глибині, необхідно готувати дані з урахуванням забезпечення безпеки ведення вогню зверх і у проміжки своїх механізованих підрозділів. Щоб виключити можливість їх поразки, слід визначити рубежі можливого ведення вогню зверх своїх підрозділів і сектори безпечного вогню у проміжки, довести ці дані до навідників і записати їх у картки вогню.
Крім того, для танків готуються дані для стрільби за наміченими рубежами вночі і в умовах обмеженої видимості з визначенням за азимутальним покажчиком і бічним рівнем. Командири танкових взводів і рот готують вихідні дані для ведення зосередженого вогню за наміченими ділянками.
По можливості підготовлені дані перевіряються стрільбою окремих вогневих засобів.
Командири механізованих відділень і танків підготовлені дані для стрільби за орієнтирами і рубежами заносять у картки вогню.
При організації вогню в наступі вихідні дані для стрільби з рубежу атаки по виявлених цілях на передньому краю оборони противника можуть визначатися під час рекогносцировки, при наступі на противника, що обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним – у вихідному положенні.
Контрольні питання
Яким є порядок вивчення й оцінювання місцевості командиром при організації наступу?
Розкрити порядок вибору та призначення орієнтирів.
В чому полягає організація системи спостереження?
Що повинен вказати командир підрозділу при постановці завдання спостерігачеві?
Які є особливості, під час ведення розвідки шляхом спостереження вночі?
Назвати види вогню стрілецької і танкової зброї|зад.
Перерахувати завдання|задача|, які можуть виконуватися артилерією і мінометами з придушення, знищення, руйнування цілей.
Розкрити порядок роботи командира підрозділу, щодо підготовки даних для стрільби.
Розділ 2 управління вогнем у бою
Питання, вирішені командиром при організації вогню, безперервно уточнюються ним у ході бою відповідно до обстановки, що конкретно склалася.
При управлінні вогнем у бою командир підрозділу, продовжуючи вивчати місцевість, веде розвідку цілей, оцінює їх і визначає черговість поразки, способи, вид і момент відкриття вогню, здійснює цілевказання, ставить вогневі завдання, подає команди на відкриття вогню, корегує стрільбу, здійснює маневр вогнем і стежить за витратою боєприпасів.
Усі ці заходи і дії командира органічно входять у процес управління підрозділами в бою і вирішуються в комплексі з рештою питань. У навчальних цілях ці заходи розглядаються окремо, за елементами.