Частина і основи управління вогнем

Заходи, що вживаються з управління вогнем, зазвичай|звично| розділяють на два етапи: організацію вогню; управління вогнем у ході бою.

Організація вогню проводиться у процесі роботи командира з організації бою і включає: вивчення і оцінку місцевості; вибір і призначення орієнтирів; організацію спостереження за полем бою; вибір вогневих позицій; постановку вогневих|вогневий,вогньовий| завдань|задача|; підготовку початкових даних для стрільби.

У ході бою командири підрозділів продовжують організовувати вогонь відповідно до обстановки, що конкретно складається.

Управління вогнем у ході бою охоплює діяльність командира, спрямовану|спрямований| безпосередньо на забезпечення виконання бойового завдання,|задача| і включає: розвідку, оцінку цілей і визначення черговості їх поразки|ураження|; вибір виду зброї і типу боєприпасів для ураження цілі; цілевказання; визначення моменту відкриття|відчинення| вогню; подачу команд на відкриття вогню або постановку вогневих завдань; спостереження за результатами вогню і його корегування; маневр вогнем; контроль за витратою боєприпасів.

Розділ 1 організація вогню

Робота командирів з організації вогню проводиться без розділення|поділ| на окремі елементи. Не можна, наприклад, відокремити|відділити| вибір і призначення орієнтирів від роботи з вивчення і оцінки місцевості, від питань організації спостереження або вибору вогневих|вогневий,вогньовий| позицій. Всі ці питання вирішуються|розв'язуватися| в єдності у процесі роботи командира з організації бойових дій.

При навчанні|вчення| етап організації вогню розділяється на окремі елементи, які і розглядаються|розглядуються| в даному розділі.

1.1.1. Вивчення й оцінка місцевості

Вивчення й оцінка місцевості на користь організації вогню є|з'являтися,являтися| частиною|частка| оцінки обстановки, що проводиться командиром підрозділу при організації бою.

При організації наступу|наступ| місцевість оцінюється, головним чином, на користь поєднання швидкого просування підрозділів з|із| веденням вогню з|із| ходу; враховуються можливі зміни місцевості після|потім| застосування|вживання| авіації та артилерії і передбачаються варіанти організації спостереження і цілевказання в цих випадках; визначаються рубежі і місця найбільш вірогідного розміщення протитанкових засобів|кошт| противника,|противник| і намічаються ділянки зосередження вогню для придушення цих засобів|кошт|; оцінюються можливості|спроможність| ведення вогню на даній місцевості з|із| танків, бойових машин піхоти і бронетранспортерів зверх своїх військ і у проміжки між своїми підрозділами, можуть намічатися рубежі зупинок для ведення такого вогню; ретельно вивчаються підступи до проходів у своїх мінних полях, і намічається порядок|лад| ведення вогню вогневих|вогневий,вогньовий| засобів|кошт| у період подолання|здолання| проходів.

При організації наступу|наступ| з|із| ходу особлива увага приділяється вивченню місцевості на рубежі атаки і у напрямі наступу|наступ|, визначенню рубежів, з яких повинен відкриватися|відчинятися| вогонь із|із| танків, бронетранспортерів, бойових машин піхоти.

При організації наступу|наступ| із|із| положення|становище| безпосереднього зіткнення з|із| противником,|противник| крім ретельного вивчення місця можливих вогневих|вогневий,вогньовий| позицій ПТКР, танків противника|противник| й інших важливих|поважний| цілей, у напрямі наступу|наступ| оцінюються можливості|спроможність| місцевості для скритного|потайний| розміщення своїх вогневих|вогневий,вогньовий| засобів|кошт| у початковому|вихідний| положенні|становище|, шляхи|колія,дорога| висунення танків і можливість|спроможність| стрільби|стрільба| при цьому зверх своїх підрозділів. Останнє питання має особливо важливе|поважний| значення.

В умовах наступу|наступ| на противника|противник|, що обороняється, з|із| безпосереднього зіткнення з|із| ним наші механізовані підрозділи розташовуються, як правило, у траншеях і ходах повідомлення|сполучення| поблизу противника|противник|. Танки з вичікувальної позиції висуваються до рубежу атаки - на рівень нашого переднього краю - на максимальних швидкостях, ведучи вогонь з|із| ходу. Стрільба|стрільба| при цьому повинна вестися з урахуванням|з врахуванням| умов місцевості так, щоб снаряди танків не могли уразити розташовані|схильний| попереду|спереду| механізовані підрозділи. Пояснимо, що необхідно враховувати при виборі рубежу безпечного відкриття|відчинення| вогню для танків. Безпека стрільби|стрільба| зверх своїх військ визначається величиною кута|ріг,куток| безпеки — кута|ріг,куток| у вертикальній площині|плоскість| між лінією піднесення|підвищення| і напрямом|направлення| на свої підрозділи. Він повинен бути таким, щоб виключити можливість|спроможність| падіння снарядів у розташуванні своїх військ, і залежить від дальності стрільби|стрільба|, взаємного положення|становище| на місцевості танка, своїх військ і цілі|ціль|.

Оскільки|тому що| передній край оборони противник|противник| вибирає, зазвичай,|звично| по скатах|схил| висот і на піднесеній місцевості, можливі випадки розташування наших підрозділів у початковому|вихідний| положенні|становище| для наступу|наступ| нижче рівня цілей противника|противник|. Тоді лінія стріляючий танк - ціль проходитиме|минати,спливати| вище за наші підрозділи. Для таких умов, якщо перевищення цілей над своїми військами складає 10 м і більше 1, стрільба|стрільба| безпечна з рубежу, що знаходиться|перебувати| позаду|ззаду| своїх підрозділів на 300 м і більше. Так, при оцінці місцевості в розташуванні своїх військ слід робити|чинити| висновок|виведення| про можливість|спроможність| безпечного ведення вогню з|із| танків зверх своїх підрозділів.

У всіх випадках при вивченні місцевості слід передбачати можливість|спроможність| дій на ній в умовах сильного задимлення і пожеж, а також вночі. Необхідно визначити місцеві предмети, які можуть бути видні|показний| на тлі|на фоні| неба|піднебіння| в диму, сутінках і вночі, вжити заходів для забезпечення правильних напрямів|направлення| стрільби|стрільба| в цих умовах.

Загальноприйнятим є|з'являтися,являтися| порядок|лад| вивчення й оцінки місцевості спочатку в розташуванні противника|противник|, потім у районі своїх підрозділів.

При вивченні місцевості в розташуванні противника|противник| командир визначає: місця вірогідного розміщення елементів бойового порядку|лад| противника|противник| і його вогневих|вогневий,вогньовий| засобів|кошт|; характер|вдача| вірогідних дій противника|противник|; на яких напрямах|направлення|, рубежах, по яких ділянках і районах, які види вогню доцільно застосувати; орієнтири і рубежі (ділянки), де можна досягнути найбільшої поразки|ураження| противника|противник| зосередженим і загороджувальним вогнем.

При вивченні й оцінці місцевості в розташуванні своїх підрозділів командир визначає найбільш доцільне використання місцевості для створення|створіння| системи вогню і спостереження.