Контрольні питання

1. Розкрити порядок роботи командира батальйону, щодо організації вогню в наступі.

2. Розкрити порядок роботи командира роти, щодо організації вогню в наступі.

3. Розкрити порядок роботи командира взводу, щодо організації вогню в наступі.

4. Розкрити порядок роботи командира відділення, щодо організації вогню в наступі.

5. Розкрити особливості роботи командира батальйону, щодо організації вогню при наступі з ходу.

6. Розкрити порядок роботи командира під час наступу.

Розділ 4. Управління вогнем у зустрічному бою

Зустрічний бій є одним із найскладніших видів бойових дій. Успіху в ньому можна досягти тільки умілим використанням вогневих засобів, нанесенням противнику попереджуючих вогневих ударів і майстерним маневруванням вогнем і підрозділами. Запеклий і напружений характер зустрічного бою вимагає також великої сили волі, рішучості всього особового складу, високого морально-психологічного загартування і постійної готовності підрозділів до бою.

Найбільш типовим є випадок виникнення зустрічного бою при розгортанні з маршу. Доцільність розподілення в колоні танків, артилерії й інших вогневих засобів, а також визначення порядку їх дій при зустрічі із противником забезпечують швидкість розгортання і можливість попередження його у відкритті вогню. Отже, командир підрозділу, проводячи роботу з організації маршу, повинен вже у цей період вирішити в числі інших питань заходи щодо організації вогню на випадок зустрічного бою.

2.4.1. Робота командирів підрозділів з організації вогню перед маршем у передбаченні зустрічного бою

Одержавши завдання на марш, командир батальйону з'ясовує його, розраховує час, віддає попередні розпорядження, оцінює обстановку, ухвалює рішення, ставить підрозділам бойові завдання і дає необхідні вказівки щодо забезпечення маршу.

Із сукупності питань, які вирішує командир при підготовці бойових дій, розглянемо тільки ті з них, які відносяться до організації вогню.

У попередніх розпорядженнях командир може дати вказівки щодо поповнення боєприпасів, вивірювання прицілів танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), оглядів й усунення несправностей в озброєнні, з тим, щоб до початку маршу вся зброя була повністю підготовлена до ведення вогню.

У ході оцінки обстановки, вивчаючи дані про противника, командир батальйону повинен оцінити можливу побудову його похідного порядку, найбільш вірогідне розміщення техніки і найважливіших вогневих засобів по колонах, особливо в похідній охороні, характер дій наземного і повітряного противника. У висновках командир визначає, як слід розподілити свої вогневі засоби по колоні, щоб при зустрічі із противником попередити його в розгортанні і у відкритті вогню, як організувати систему спостереження за повітрям і боротьбу з повітряними цілями на марші.

При оцінці своїх підрозділів разом із іншими питаннями командир батальйону уточнює стан бойової техніки і озброєння, забезпеченість боєприпасами, укомплектованість особовим складом основних вогневих засобів, можливості приданих артилерійських і мінометних підрозділів щодо розгортання з маршу на непідготовлених вогневих позиціях, можливості вогневих засобів з відбиття прямим наведенням з маршу танків противника. У висновках він визначає: як розподілити в похідній колоні танки, артилерію і протитанкові засоби; які вогневі засоби мати в похідній охороні і в голові колони головних сил, які засоби призначити для боротьби з повітряними цілями і диверсійними групами противника, яким ротам необхідно вжити заходів для забезпечення повної готовності вогневих засобів на весь період маршу.

При рішенні питання про побудову похідного порядку командир повинен передбачити, щоб у голові колони був найбільш підготовлений підрозділ, здатний у складних умовах у найкоротший час вступити в бій. Відомо, наприклад, що фахівці 1-го класу виконують дії при озброєнні (прийоми стрільби) на 25-30% швидше, ніж особовий склад, що не має класності, навідники, що мають класність, швидше виявляють цілі і вирішують вогневі завдання, досвідчені механіки-водії краще використовують місцевість при веденні вогню на ходу і для маскування машин.

При оцінці місцевості для організації вогню командир визначає по карті вірогідні рубежі зустрічі з противником, характер рельєфу місцевості на цих рубежах, наявність ярів, лощин, чагарників й інших укриттів, можливості розгортання противника і своїх підрозділів на даній місцевості і розміщення вогневих позицій артилерії і мінометів під час зустрічного бою. У висновках намічаються рубежі для розгортання підрозділів і вогневих засобів, вогневі позиції артилерії і мінометів, порядок поразки противника різними вогневими засобами під час його руху в похідному порядку і при розгортанні, порядок використання укриттів на місцевості для розміщення вогневих засобів.

У результаті оцінки обстановки командир ухвалює рішення і віддає бойовий наказ. У наказі при постановці бойових завдань указуються розподілення вогневих засобів по колоні і завдання зенітним засобам з прикриття підрозділів на марші від повітряного противника.

Після віддачі бойового наказу командир батальйону у вказівках щодо забезпечення маршу, крім інших питань, визначає порядок організації спостереження, оповіщення і ведення вогню по повітряних цілях. Так, у вказівках з організації спостереження визначається порядок спостереження за місцевістю, наземним і повітряним противником під час руху і на привалах, кількість спостерігачів у підрозділах і періодичність їхньої зміни, порядок доповідей про наземного і повітряного противника.

У вказівках щодо порядку дій за сигналом про повітряного противника встановлюється, за якою командою і з яких засобів відкривається вогонь під час відбиття нальотів низько літних літаків, знищення повітряних десантів і вертольотів, порядок їх ведення і припинення, витрата патронів для стрілецької зброї.

Після вказівок щодо забезпечення маршу командир здійснює контроль за підготовкою підрозділів, особливу увагу приділяючи перевірці готовності озброєння до стрільби, справності механізмів, вивірці прицілів тощо. Крім зброї, ретельно перевіряється підготовка боєприпасів, засобів зв'язку і сигналізації. Такі основні питання, що стосуються організації вогню, які вирішує командир батальйону при підготовці підрозділів до маршу.

Командири рот і взводів відповідно до вказівок командира батальйону організовують спостереження, оповіщення, виділяють засоби для боротьби з повітряними цілями на марші, визначають порядок їх дій і здійснюють контроль за підготовкою озброєння до маршу.

Командири танкових підрозділів виконують роботу в такій же послідовності, стосовно своїх завдань. Для боротьби з повітряними цілями на марші призначаються танки, що мають зенітні засоби.