- •Розділ 1. Загальні відомості про легку атлетику
- •1.1. Легка атлетика як вид спорту
- •Класифікація легкоатлетичних вправ
- •1.3. Загальна характеристика легкоатлетичних вправ
- •Значення занять легкоатлетичними вправами
- •Розділ 2. Основи техніки легкоатлетичних вправ
- •Поняття про техніку легкоатлетичних вправ
- •Показники техніки легкоатлетичних вправ
- •2.3. Основи техніки ходьби та бігу
- •Основи техніки стрибків
- •Основи техніки метань
- •Поділ легкоатлетичних вправ на окремі підсистеми та послідовність їх вивчення при застосуванні розчленованого мг і оду навмання
- •3.1.1.Спортивна ходьба
- •Сучасні досягнення виду:
- •Загальна характеристика виду.
- •Основні правила змагань зі спортивної ходьби
- •3.1.2. Біг на середні та довгі дистанції
- •Сучасні досягнення виду
- •Загальна характеристика
- •Біг на середні дистанції
- •Біг на короткі дистанції
- •Сучасні досягнення виду:
- •Загальна характеристика
- •Стартовий станок (а) та колодки (б)
- •Перехід з команди «На старт» до команди «Увага»
- •Початок бігу з низького старту
- •Техніка бігу з максимальною швидкістю.
- •3.1.4. Естафетний біг
- •Суча сні досягнення виду:
- •Загальна характеристика виду.
- •Розташування зон передачі в естафетному бігу 4x100 м
- •Способи передачі естафетної палички: а - зверху, б – знизу
- •Тримання естафетної палички в положенні низького старту
- •Момент передачі естафетної палички способом знизу
- •Бар’єрний біг
- •Загальна характеристика виду
- •Старт та стартовий розбіг в бігу на 110 та 100 м.
- •Техніка бар’єрного бігу на дистанції
- •3.1.6. Кросовий біг
- •Долання високої вертикальної перешкоди стрибком з опорою на одну руку і різнойменну ногу
- •Характеристика легкоатлетичних стрибків.
- •Стрибки у довжину з розбігу
- •Загальна характеристика виду
- •Основи техніки стрибка у довжину.
- •Орієнтовне визначення довжини розбігу в залежності від швидкісних якостей стрибуна
- •Стрибок у довжину способом «зігнув ноги»
- •Стрибок у довжину способом «прогнувшись»
- •Стрибок у довжину способом «ножиці»
- •4.2.2. Потрійний стрибок
- •Основи техніки розбігу та підготовка до відштовхування.
- •Техніка потрійного стрибка
- •4.2.3.Стрибки у висоту
- •Загальна характеристика виду.
- •Техніка стрибка у висоту способом «переступання»
- •4.2.4. Основи техніки стрибка у висоту способом «фосбері-флоп»
- •Стрибок у висоту способом «фосбері-флоп».
- •Постановка поштовхової ноги та переміщення зцмт у фазі відштовхування в стрибках «фосбері-флоп»
- •4.3. Характеристика легкоатлетичних метань
- •4.3.1.Метання гранати та м’яча
- •Сучасні досягнення виду.
- •Загальна характеристика виду.
- •Способи тримання гранати та м’яча
- •Техніка метання малого м’яча
- •Основні правила змагань з метання гранати та м'яча
- •Метання списа
- •Сучасні досягнення виду
- •Загальна характеристика виду
- •Техніка виконання п’яти кидкових кроків у метанні списа
- •Штовхання ядра
- •Спосіб тримання ядра
- •Метання диска
- •Загальна характеристика виду.
- •Основи техніки метання диска.
- •Техніка метання диска з повороту
Основи техніки метань
До групи метань у легкій атлетиці відносять класичні види: штовхання ядра, метання диска, молота, списа, а також прикладні види: метання малого м’яча і гранати.
Рухове завдання у всіх видах метань спрямоване на створення умов для максимальної дальності польоту приладу. Дальність польоту приладу визначається за формулою:
v2 sin 2 а ,
L =-------------+ h
8
де L - дальність польоту приладу, V - початкова швидкість вильоту приладу, а - кут вильоту приладу, g - прискорення вільного падіння, h - висота вильоту приладу з руки метальника.
Початкова швидкість вильоту має найбільший вплив на дальність польоту приладу.
Кут вильоту має оптимальні параметри для кожного виду метань. Для метання гранати він складає 44°, штовхання ядра - 40°, списа - 37°.
Висота вильоту приладу має значний вплив на результат при штовханні ядра (особливо при низьких результатах) та практично не позначається при довгих метаннях. Висота вильоту приладу залежить від зросту метальника і довжини його рук.
Опір повітря зменшує дальність польоту балістичних приладів: ядра до 15 см. Попутний вітер збільшує результат на 5-10 см, а зустрічний зменшує на 10-20 см. Вплив попутного і зустрічного вітру збільшується у чотири рази при метанні гранати і м’яча.
При метанні аеродинамічних приладів - списа, диска, опір повітря та зустрічний вітер позитивно впливають на дальність результату.
Таким чином, дальність польоту приладу залежить від початкового швидкості, кута, висоти вильоту приладу і опору повітря. Сумарний вплив останніх трьох показників на результат складає близько 10%. Тому основний чинник підвищення результату полягає у збільшенні початкової швидкості вильоту приладу.
Техніку легкоатлетичних метань поділяють на таки основні фази:
розбіг, під час якого відбувається набір швидкості метальника з приладом;
фінальне зусилля, у якому метальник максимально пришвидшує рухи руки з приладом до початкової швидкості вильоту.
Розбіг. Рухове завдання фази розбігу полягає у попередньому пришвидшенні системи «метальник-прилад». Види розбігу бувають рі'їні і обумовлюються формою і вагою приладів, (прямолінійний, криволінійний - з поворотом).
У метанні списа, гранати, м’яча це досягається прискореним бігом, у штовханні ядра - скоком (чи поворотом), метанні диска і молота - поворотами. Рівень набору попередньої швидкості розбігу мас бу ти оптимальним, тобто таким, при якому спортсмен міг би контролювати свої дії для створення сприятливих умов виконання фінального зусилля.
Швидкість розбігу у метанні списа, гранати, м’яча сягає 6-8 м/с, її у штовханні ядра при виконанні скоку до 2,5 м/с.
Обгін приладу - ця частина розбігу, яку інколи виділяють у окрему фазу, розпочинається безпосередньо перед фазою фінального зусилля. Завданням цієї частини розбігу є оптимальна підготовка до фінального зусилля за рахунок мінімальної втрати попередньо набраної швидкості. Положення обгону приладу досягається за допомогою оптимального повороту, нахила, скручування тулуба в протилежну сторону від напрямку метання. Правильно виконаний обгін приладу дозволяє збільшити шлях впливу на прилад з метою його прискорення у фінальному зусиллі та розтягнути основні м’язові групи для їх швидкого подальшого скорочення..
Фаза фінального зусилля. Рухове завдання цієї частини метань полягає в тому, щоб випустити прилад з максимально можливою швидкістю під оптимальним кутом вильоту.
Рухи метальника мають відповідати наступним вимогам:
Вплив сили метальника на прискорення приладу повинно бути безперервним і плавним:
Шлях прикладання сили з метою прискорення має бути якомога довшим.
Ліва нога (для правші) виконує роль упора, який припиняє рух метальника вперед.
М’язи метальника по черзі включаються у виконання фінального зусилля, починаючи розганяти одну частину тіла за іншою у наступній жорстко регламентованій послідовності: ноги — таз — тулуб — плечі — рука.
Вага тіла на початку фінального зусилля сильно зігнута у колінному суглобі. Вся ліва половина тіла (від ноги до плеча) метальника випрямлена і відіграє роль вісі, навколо якої відбувається прискорення приладу.
Закінчення фази фінального зусилля характеризується повним випрямленням ніг, тулуба та руки, яка випустила прилад.
