Операційна картка відомості із внутрішньої балістики

Зміст навчального питання

Методичні рекомендації та дії керівника і тих, хто навчається

Відомості із внутрішньої балістики. Внутрішня балістика розглядає явища, які проходять під час пострілу, особливо під час руху кулі (снаряда, гранати) по каналу ствола.

Пострілом називається процес швидкого згоряння бойового заряду (пороху) у каналі ствола гармати (зброї), при якому утворюється велика кількість сильно нагрітих газів, що викидають снаряд (кулю) зі ствола. Постріл супроводжується звуком, полум'ям та відкотом гармати.

Проміжок часу, протягом якого проходить постріл, - запалювання капсуля та запалювача, горіння бойового заряду та рух снаряда у каналі ствола, – поділяється на періоди: попередній, перший, другий і період після дії газів.

Попередній період триває від початку горіння запалювача до повного врізання ведучого паска снаряда (оболонки кулі) у нарізи ствола (у зброї, що має товстостінний ствол, – до початку руху снаряда). Протягом цього періоду у каналі ствола створюється тиск, необхідний для того, щоб зрушити сна- ряд (кулю) з місця і перебороти опір ведучого паска снаряда (оболонки кулі) врізанню у нарізи ствола. Цей тиск називається тиском форсування. У залежності від маси снаряда, устрою нарізів і ведучого паска, від щільності оболонки кулі тиск форсування для різних видів артилерійських систем і кулеметів може бути від 250 до 500 кгс/см².

Перший, або основний, період триває від початку руху снаряда (кулі) до моменту повного згоряння бойового заряду. У цьому періоді горіння бойового заряду відбувається в об'ємі, який швидко змінюється.

На початку періоду, коли швидкість руху снаряда (кулі) ще невелика і тому об'єм поза- снарядного простору (простору між дном снаряда і дном гільзи) збільшується повільно, тиск у каналі ствола швидко збільшується і досягає найбільшої величини (до 3000 – 4000 кгс/см² у залежності від системи зброї). Цей тиск називається максимальним. Максимальний тиск у каналі ствола ство- рюється тоді, коли снаряд просунеться на 4 – 10 калібрів. Після досягнення максимального тиску приплив порохових газів уже не може компенсувати об'єм позаснарядного простору, який збільшується, у результаті чого, незважаючи на триваюче горіння пороху, тиск у каналі ствола починає падати і до кінця періоду він дорівнює приблизно 2/3 максимального тиску. Швидкість руху снаряда постійно зростає і до кінця періоду досягає приблизно 3/4 початкової швидкості. Бойовий заряд цілком згоряє незадовго до того, як снаряд вилетить із каналу ствола.

Другий період триває від моменту повного згоряння бойового заряду до моменту вильоту снаряда (кулі) із каналу ствола.

З початком цього періоду приплив порохових газів припиняється, але швидкість руху снаряда (кулі) продовжує зростати, тому що стиснуті і сильно нагріті гази мають ще великий запас енергії. Спад тиску у другому періоді відбувається досить швидко, й у момент вильоту снаряда (кулі) із каналу ствола у різних зразках зброї він коливається у межах від 300 до 900 кгс/см². Цей тиск прийнято називати дуловим.

Швидкість снаряда (кулі) у момент вильоту його з каналу ствола (дулова швидкість) трохи менше початкової швидкості.

Третій період, чи період після дії газів, триває від моменту вильоту снаряда (кулі) з каналу ствола до моменту припинення дії порохових газів на снаряд (кулю).

Протягом цього періоду порохові гази, що виходять з каналу ствола зі швидкістю до 1200 – 2000 м/с., продовжують впливати на снаряд і додають йому додаткову швидкість. Наприкінці третього періоду на віддаленні 5 – 10 м від дулового зрізу ствола снаряд дося- гає найбільшої швидкості, що на 1—2% більше дуловій швидкості. Цей період закінчується в той момент, коли сила тиску порохових газів на дно снаряда буде урівноважена опором повітря

Доводжу відомості з внутрішньої балісти- ки, використовуючи операційні картки, плакати, стенди.

При необхідності даю під запис.

Проводжу контрольне опитування.

Уважно слухають та записують, задають запитання.

Вивчають операційні картки