Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. реком. провед. вогн. трен.Бібірад.2009.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6.61 Mб
Скачать

1½ Фігури 1½ фігури

а б

Рис. 3.23. Корегування напрямку стрільби виносом точки прицілювання у фігурах цілі: а – 1-й постріл – розрив відхилився вліво на 1½ фігури цілі; б – 2-й постріл – ціль уражена, точка прицілювання винесена вправо на 1½ фігури цілі

Корегування напрямку стрільби вибором іншої прицільної марки (відміткою по розриву) здійснюється після проведення першого пострілу (черги). При цьому величина відхилення визначається у тисячних, а для чергового пострілу (черги) вибирається нова прицільна марка, що відповідає величині відхилення.

Рис .3.24. Корегування напрямку стрільби вибором іншої прицільної марки (відміткою по розриву): а 1-й постріл розрив навпроти першого праворуч великого штриха, прицільна марка – великий косинець, точка прицілювання центр цілі, наводка після першого пострілу відновлені; б 2-й постріл ціль уражена, прицільна марка перший праворуч великий штрих, точка прицілювання центр цілі

Нова прицільна марка може вибиратися також шляхом відмітки по розриву, для чого відновлюють наводку і відзначають, проти якої прицільної марки відбувся розрив снаряда (точка падіння) або пройшла траса черги. Після цього прицільною маркою наводять на ціль для проведення наступного пострілу (рис. 3.24).

Якщо при першому пострілі (черзі) відбулось влучення у ціль, але вона не уражена, то черговий постріл (чергу) по ній роблять:

- на тих же установках, коли дальність і напрямок стрільби не змінюються;

- на установках, змінених на ВЗВ і ВЗН, якщо дальність до цілі та напрямок стрільби змінюються.

4. Рішення вогневих задач

Стрільба із танків завжди ведеться в умовах, що відрізняються від табличних (нормальних). Унаслідок цього виникає необхідність враховувати їх при рішенні задачі влучення снаряда (куль) у ціль.

При стрільбі прямою наводкою з танкової гармати звичайними снарядами у загальному випадку враховують:

а) для визначення установки прицілу (на дальність стрільби):

- величину зміни відстані до цілі внаслідок руху танка і цілі;

- температуру повітря і заряду;

- атмосферний тиск;

- поздовжній і косий вітер;

- падіння початкової швидкості снаряда внаслідок зношування каналу ствола (подовження зарядної камори);

- зміна початкової швидкості снаряда відповідно до партії порохового заряду;

- масу (вагові знаки) снаряда;

б) для вибору прицільної марки і точки прицілювання (за напрямком стрільби):

- величину зміни напрямку стрільби (на ціль) внаслідок руху танка і цілі;

- боковий (косий) вітер;

- боковий крен танка;

в) для вибору точки прицілювання (по висоті):

- величину вертикального переміщення танка і цілі;

- боковий крен танка.

При стрільбі із кулемета враховують:

а) для визначення установки прицілу або для вибору дистанційної прицільної марки (на дальність стрільби):

- величину зміни відстані до цілі внаслідок руху танка і цілі;

- температуру повітря;

- перевищення місцевості над рівнем моря (відхилення атмосферного тиску).

б) для вибору прицільної марки і точки прицілювання (за напрямком стрільби):

- величину зміни напрямку стрільби внаслідок руху танка і цілі;

- боковий (косий) вітер;

- боковий крен танка;

в) для вибору точки прицілювання (по висоті):

- величину вертикального переміщення танка і цілі;

- боковий крен танка.

Сумарну поправку дальності стрільби визначають шляхом додавання часткових поправок з урахуванням їх знаків. Поправки мають знак “плюс” (+), якщо для їхнього обліку потрібно збільшувати установку прицілу, і знак «мінус» (–), якщо потрібно зменшувати установку прицілу.

Сумарну поправку напрямку стрільби визначають шляхом додавання часткових поправок з урахуванням їх знаків. Поправки мають знак «плюс» (+), якщо для їхнього обліку потрібно повертати зброю праворуч, і знак «мінус» (–), якщо потрібно повертати зброю ліворуч.

Сумарна поправка висоти польоту снаряда визначається шляхом додавання поправок на вертикальне переміщення цілі (танка), боковий крен танка з урахуванням їх знаків. Поправки мають знак «плюс» (+), якщо для їх обліку потрібно виносити точку прицілювання знизу вгору, і знак «мінус» (–), якщо потрібно виносити точку прицілювання донизу.

Залежно від умов обстановки, дальності до цілі та її характеру, використаної зброї і боєприпасів, характеру і ступеня впливу перелічених вище факторів на політ снаряда (кулі) частина цих факторів при вирішенні задачі влучення снаряда (куль) у ціль може враховуватися, а інша частина – не враховуватися.

Порядок і правила обліку умов стрільби при рішенні задачі влучення снаряда (кулі) у ціль у кожному конкретному випадку визначаються умовами обстановки, характером цілі, способом вирішення вогневої задачі, особливостями системи керування вогнем танка й інших факторів.

Об’являю умови завдання

Приклад 1. Ціль – танк (нерухомий). Відстань виміряна на око, 1400 м. Умови стрільби нормальні. Стріляючий танк рухається до цілі фронтально зі швидкістю 13 км/год.

Рішення: БР 14, центральний косинець, центр цілі.

Приклад 2. Стрільба ведеться із того ж танка по тій же цілі і на ту ж відстань при температурі повітря – 30С та косому вітрі праворуч зі швидкістю 10 м/с. Знос каналу ствола 0 мм.

Рішення: БР 15 (1400+100), перший штрих, 0-02 від цент- рального кутника зліва, центр цілі.

Приклад 3. Ціль БТР, що відходить від стріляючого танка, фронтально зі швидкістю 20 км/год. Відстань визначено окомірно 1400 м. Умови стрільби нормальні. Стріляючий танк рухається зі швидкістю 13 км/год. У напрямку цілі фронтально.

Рішення: ОФ 14 (ВЗВ<50м) ЦК ЦЦ.

Приклад 4. Умови задачі тіж самі, що і в задачі 3, але стрільба ведеться при температурі – 100 та боковому вітрі, зліва 5 м/с. Знос каналу ствола не визначений.

Рішення: ОФ 14, ЦК, ЦЦ

Вихідними установками для стрільби в основному (автоматичному) режимі є прицільна марка і точка прицілювання.

Призначають такі вихідні установки для стрільби з місця, з коротких зупинок і з ходу в основному (автоматичному) режимі:

- при стрільбі по нерухомих цілях і цілях, що здійснюють фланговий рух:

- прицільну марку – центральний косинець;

- точку прицілювання – центр цілі;

- при стрільбі по цілях, що здійснюють фланговий і косий рух зі швидкістю до 15 км/год.:

- снарядами з початковою швидкістю понад 1000 м/с.:

- прицільну марку – центральний косинець;

- точку прицілу – центр цілі;

- снарядами з початковою швидкістю менше 1000 м/с.:

- прицільну марку – центральний косинець;

- точку прицілу – центр цілі, якщо сумарна поправка висоти на ВЗВЦ і вертикальне переміщення танка й цілі складають менше 0,5 фігури цілі; вище (нижче) центра цілі на величину сумарної поправки висоти на ВЗВц, вертикальне переміщення танка і цілі, що складає 0,5 фігури цілі й більше;

- при стрільбі по цілях, що здійснюють фронтальний і косий рух зі швидкістю понад 15 – 20 км/год. - прицільну марку – центральний косинець:

- точку прицілу – центр цілі, якщо сумарна поправка висоти на ВЗВЦ і вертикальне переміщення танка й цілі складають менше 0,5 фігури;

- вище (нижче) центра цілі на величину сумарної поправки висоти на ВЗВЦ, вертикальне переміщення танка й цілі, що складає 0,5 фігури й більше.

Приклад 5. Стрільба ведеться кумулятивним снарядом із місця в основному (автоматичному) режимі по танку противника, що рухається фронтально зі швидкістю 15 км/год. униз по схилу крутістю 15°, зверненому до стріляючого танка. Відстань до цілі 1800 м. Призначити вихідні установки для першого пострілу.

Рішення:

1. Значення ВЗВЦ при тривалості підготовки першого пострілу, яка дорівнює 15 с., становить – 60 м. Поправка висоти на ВЗВЦ на даль- ність 1800 м складає –1,2 м.

2. Величина вертикального переміщення (ВВПЦ) при швидкості руху 10 км/год. дорівнює 1,8 м, а при швидкості 15 км/год. – 2,7 м.

3. Сумарна поправка по висоті Пв на ВЗВЦ складає: (- 1,2) + (- 2,7) = – 3,9 м.

4. Визначаємо поправку по висоті у фігурах цілі. Видима висота танка противника, що рухається фронтально по схилу крутістю 15°, складає 4,2 м, тоді поправка висоти у фігурах цілі буде дорівнювати приб- лизно одній фігурі цілі.

5. Отже, вихідними установками для першого пострілу доцільно приз- начити:

- прицільну марку – центральний косинець;

- точку прицілу – нижче від центра цілі на одну фігуру.

Приклад 6. Стрільба ведеться з ходу кумулятивним снаря- дом по танку противника, розташованому в окопі. Стріляючий танк рухається до цілі під курсовим кутом 22–500 униз по схилу крутістю 10° зі швидкістю 10 км/год. Перевищення місцевості над рівнем моря – 1000 м. Температура повітря – 15° С; вітер боковий справа зі швидкістю 5 м/с. Дальність до цілі – 1500 м (визначена з кутової величини цілі). Зношування ствола гармати – 2 мм.

Рішення:

Призначити вихідні установки для стрільби.

1. Стріляючий танк рухається до цілі. При косому русі танка зі швидкістю 10 км/год. і часу підготовки першого пострілу, який дорівнює 25 с., ВЗВЦ складає 50 м.

2. Поправка дальності при температурі повітря –15°С складає +57 м (60 м).

3. Поправка дальності на атмосферний тиск при висоті місцевості над рівнем моря, яка дорівнює 1000 м, складає – 40 м.

4. Поправка дальності на падіння початкової швидкості складає +15 м.

5.Сумарна поправка обчислюється виразом (-50м)+60+60(-40м) +15 м = –15= 0.

6. Вихідна установка прицілу дорівнює 15.

Призначити вихідну прицільну марку:

1. Поправка напрямку стрільби при косому русі танка зі швидкістю 10 км/год. складає + 2,7 тис. (0-03).

2. Поправка на боковий вітер зі швидкістю 5м/с дорівнює +1,1тис. (0-01).

3. Сумарна поправка напрямку дорівнює 2,7 + 1,1 = 3,8 тис. (0-04) або 5,7 м (2,5 фігури цілі).

4. Вихідна прицільна марка – перший великий штрих ліворуч від центрального косинця.

Призначити вихідну точку прицілювання:

1. Поправка висоти на вертикальне переміщення танка при русі по схилу крутістю 10° зі швидкістю 10 км/год. складає 1 м.

2. Висота цілі (танка в окопі) дорівнює 1 м, отже, поправка висоти на вертикальне переміщення танка буде складати 1 фігуру цілі.

3. Вихідна точка прицілювання – вище центра цілі на одну фігуру.

Приклад 7. Стрільба ведеться з місця по танку противника, що рухається до стріляючого танка під курсовим кутом 30° зі швидкістю близько 15 км/год. по місцевості, що має нахил близько 15°. Температура повітря –20° С. Атмосферний тиск 740 мм рт. ст. Вітер боковий зліва зі швидкістю близько 10 м/с. Зношення каналу ствола 1,5 мм. Дальність до цілі 1100 м (визначена від орієнтира). Призначити вихідні установки для стрільби зі 125-мм танкової гармати кумулятивним снарядом.

Рішення:

Призначити вихідну установку прицілу:

1. Поправка дальності на рух цілі при швидкості 15 км/год., курсовому куті 30° і часі підготовки першого пострілу, рівному 20 с., складає 70 м.

2. Поправка дальності на температуру повітря дорівнює +40 м.

3. Поправка дальності на атмосферний тиск не враховується.

4. Поправка дальності на падіння початкової швидкості не враховуєть- ся.

5. Сумарна поправка дальності дорівнює (-70) + ( +40) = -30 м, тобто менше 50 м, не враховується.

6. Вихідна установка прицілу 11.

Призначити вихідну прицільну марку:

1. Поправка напрямку на рух цілі складає -2 тис. (-0-02).

2. Поправка напрямку на боковий вітер складає -1,5 тис.

3. Сумарна поправка напрямку складає (–2) + (–1,5) = –3,5 тис. або близько 4 м. При видимій ширині цілі, рівній близько 7 м, сумарна поправка напрямку складає –0,5 фігури цілі.

4. Вихідна прицільна марка – центральний косинець.

Призначити вихідну точку прицілювання:

1. Поправка висоти на вертикальне переміщення цілі по схилу крутістю 15° при швидкості 15 км/год. і курсовому куті 30° складає 1,2 м. При видимій висоті цілі, рівній 4,2 м, поправка висоти складає менше 0,5 фігури цілі і не враховується.

2. Вихідна точка прицілювання - середина переднього (лівого) обрізу цілі (лівіше центра цілі на 0,5 фігури).