3. Корегування стрільби

Якщо першим пострілом із гармати (першою чергою з кулемета) ціль не буде уражена, то стрільбу по ній продовжують. При цьому якщо необхідно, у вихідні установки вносять зміни (корегують) з таким розрахунком, щоб забезпечити максимальну ймовірність влучення у ціль наступним пострілом (чергою).

При веденні вогню прямою наводкою корегування стрільби за дальністю і напрямком із танка здійснюється за допомогою виміряного відхилення і за спостереженням знака розриву.

У тому випадку, якщо величину відхилення снаряда (куль) при першому пострілі (черги) визначити не вдалося, а оцінено тільки знак відхилення: «Переліт» («Вище»), «Недоліт» («Нижче»), «Відхилення вправо, вліво», вихідні установки змінюють на величину найвигіднішого корегування (ВНК) із урахуванням можливої зміни дальності до цілі і напрямку стрільби між першим і другим пострілами. Дальність і напрямок стрільби корегують одночасно.

Корегування дальності стрільби при веденні вогню прямою наводкою проводиться:

- зміною установки прицілу на величину отриманого відхилення або найвигіднішого корегування з урахуванням можливої зміни дальності до цілі між пострілами внаслідок руху цілі і танка;

- виносом точки прицілювання по висоті на величину виміряного відхилення або найвигіднішого корегування у фігурах цілі з урахуванням можливої зміни дальності до цілі між пострілами;

- відміткою по розриву.

Напрямок стрільби при веденні вогню прямою наводкою корегують:

- виносом точки прицілювання на величину отриманого відхилення у фігурах цілі;

- вибором іншої прицільної марки (відміткою по розриву).

Застосування кожного зі способів корегування, а також величина найвигіднішого корегування залежать від особливостей комплексу озброєння танка, режиму стрільби, використаного виду зброї і типу боєприпасів, характеру цілі й умов стрільби.

Корегування дальності стрільби зміною установки прицілу проводиться у тому випадку, якщо після першого пострілу величина відхилення розриву (точки падіння) снаряда від цілі за дальністю оцінена у метрах і дальність до цілі не змінюється. У цьому випадку установку прицілу для другого пострілу змінюють на величину корегування, яка має такі значення:

- при стрільбі по цілях, що мають незначну глибину уражуваного простору, або не мають його (танках, БМП, БТР в окопі, бліндаж, дот та інші оборонні спорудження) – величині відхилення;

- при стрільбі по цілях із висотою від 1,5 м і більше (відкритий танк, БМП, БТР тощо): якщо спостерігається недоліт – величині відхилення плюс половина глибини простору уражуваної цілі; якщо спостерігається переліт – величині відхилення мінус половина глибини простору уражуваної цілі.

Якщо ж величину відхилення розриву (точки падіння) снаряда після першого пострілу оцінити не вдалося, то установку прицілу для другого пострілу змінюють на величину корегування, що дорівнює величині найвигіднішого корегування, в якій враховується і глибина простору уражуваної цілі.

За умов корегування дальності стрільби із танка зміною установки прицілу:

- при стрільбі снарядами з початковою швидкістю понад 1000 м/с. – 400 м;

- при стрільбі снарядами з початковою швидкістю менше 1000м/с. – 200 м.

При одержанні однакових спостережень за дальністю при першому і другому пострілах (обидва перельоти або обидва недольоти) корегування для третього пострілу призначають таке саме і для другого пострілу. Одержавши при другому або третьому пострілах протилежне за знаком спостереження (переліт після недольоту або недоліт після перельоту), установку прицілу зменшують (збільшують) на половину попереднього корегування.

У тих випадках, коли дальність до цілі змінюється, установку прицілу додатково збільшують або зменшують на величину зміни відстані (ВЗВ).

Корегування дальності стрільби виносом точки прицілювання.

Якщо величина відхилення снаряда (траси) від центра цілі по висоті оцінена у фігурах цілі й дальність до цілі не змінюється, то для чергового пострілу (черги) точку прицілювання виносять у протилежний бік на величину відхилення (рис. 3.21).

Якщо величину відхилення оцінити не вдалося, то точку прицілювання виносять у бік, протилежний відхиленню, на величину найвигіднішого корегування у фігурах цілі.

а б в

Рис.3.21. Корегування дальності стрільби виносом точки прицілювання: а - 1-й постріл - переліт, точка прицілювання - центр цілі; б - 2-й постріл - недоліт, точка прицілювання - нижче на одну фігуру; в - 3-й постріл - ціль уражена, точка прицілювання - нижній обріз цілі

За умов корегування дальності стрільби з танка виносом точки прицілювання по висоті:

- при стрільбі снарядами з початковою швидкістю понад 1000 м/с. по цілях малих розмірів – 2 фігури, по цілях середніх розмірів – 1 фігу- ра, великих розмірів – 0,5 фігури цілі;

- при стрільбі снарядами з початковою швидкістю менше 1000м/с. по цілях середніх розмірів – 2 фігури, великих розмірів – 1,5 фігури цілі.

Одержавши протилежний знак за дальністю (переліт після недольоту або недоліт після перельоту), точку прицілювання виносять у протилежний бік на половину попереднього корегування.

Якщо при корегуванні дальність до цілі змінюється, то додатково враховують поправку на ВЗВ: збільшують або зменшують величину корегування на ВЗВ, взяту у фігурах цілі.

У тих випадках, коли величина корегування по висоті з урахуванням ВЗВ складає більше двох фігур цілі, переходять до корегування дальності стрільби зміною установки прицілу.

При стрільбі по цілях, що знаходяться у межах дальності прямого пострілу, коли величина відхилення не оцінена, точку прицілювання по висоті виносять на 1/2 фігури цілі.

Корегування дальності стрільби відміткою по розриву застосовується при стрільбі з місця по нерухомих цілях, розташованих на схилах, звернених до стріляючого танка, або на вертикальній стінці.

Рис. 3.22. Корегування дальності стрільби відміткою по розриву: а – 1-й постріл, точка прицілювання - центр цілі (наводка після пострілу відновлена}; б – відзначення по розриву (лінія вершин прицільних марок виведена маховичком прицілу до основи розриву); в – 2-й постріл, точка прицілювання - центр цілі (прицільна марка сполучена з центром цілі обертанням піднімального механізму)

Після проведення пострілу навідник відновлює наводку, та за допомогою механізму косинців прицілювання вручну виводить лінію вершин бічних прицільних марок до основи розриву. Після цього знову наводить відповідною прицільною маркою на ціль і робить черговий постріл (рис. 3.22). Одержавши при другому пострілі розриви приблизно на тій же дальності, як і при першому пострілі, переходить до корегування дальності стрільби зміною установки прицілу.

Корегування напрямку стрільби виносом точки прицілювання застосовується у тих випадках, коли величина відхилення снаряда (черги) не перевищує двох фігур цілі. Після проведення першого пострілу оцінюють величину бокового відхилення снаряда (черги) від центра цілі і для наступного пострілу виносять точку прицілювання у бік, протилежний відхиленню, на його величину (рис. 3.23).