3.3. План-конспект і необхідні документи для проведення занять із вогневої підготовки на навчальному місці №2

Затверджую

Командир танкового батальйону

майор В.Г. Бобко

«___» _______________ 200 р.

План-конспект

для проведення заняття з вогневої підготовки на

навчальному місці № 2:

Навчання і тренування у розвідці цілей, визначення відстаней і вихідних установок для їх ураження та цілевказівка

Тема 9: Прийоми і способи ведення вогню із озброєння танка в оборонному бою.

ЗАНЯТТЯ: Навчання і тренування у розвідці цілей, визначення відстаней та вихідних установок для їх ураження та цілевказівка.

НАВЧАЛЬНА МЕТА: 1. Вивчити з особовим складом послідовность розвідки цілей, визначення вихідних установок та подачу цілевказівки.

2. Удосконалити дії особового складу при розвідці цілей, визначенні вихідних установок щодо вправи стрільб, яку виконують, та подачу цілевказівки.

ВИХОВНА МЕТА: Виховувати в особового складу впевненість у своїх діях при розвідці цілей, визначенні вихідних установок щодо вправи стрільб, яку виконують, та подачу цілевказівки.

ЧАС: 55 хвилин

.

МІСЦЕ: Танкова директриса (вогневе містечко). клас або навчальне місце по тренуванню у розвідці цілей, визначення відстаней та вихідних установок для їх ураження та цілевказування.

МЕТОД: Практичне заняття.

КЕРІВНИЦТВА ТА ПОСІБНИКИ: Курс стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин Сухопутних військ (КС СЗ і БМ СВ-04).

Правила стрельбы из танков (ПСТ-90).

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: УДС – 2 од.;

АСТ- 1 од.;

бінокль – 3 од.;

плакати, секундомір, операційні картки, відомість обліку.

Організація і хід проведення заняття

І. ВСТУПНА ЧСТИНА – 3 хв.

- прийняти рапорт командира навчальної групи;

- перевірити наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття;

- перевірити готовність навчально – матеріального забезпечення до заняття;

- повідомити тему, мету і порядок проведення заняття на навчальному місці;

- провести контроль засвоєння матеріалу попереднього заняття;

- поставити бойове завдання у залежності від умов вправи;

- довести заходи безпеки під час проведення занять;

- приступити до тренування.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА – 50 хв.

Порядок проведення заняття з розвідки цілей

1. Розвідка цілей і визначення дальності до цілі

Під час постановки бойового завдання керівник вказує: орієнтири, положення і характер дій противника, місце розвідки, сектори спостереження і порядок доповідей про закінчення розвідки.

Після постановки завдання, зайняття тими, хто навчається, зазначених місць і доповіді про готовність, керівник подає команду: «До розвідки цілей приступити», за якою оператор починає показ цілей, а ті, хто навчається, приступають до їх розвідки.

Результати розвідки цілей (цілевказівки) ті, хто навчається, записують чи доповідають керівнику. Після виконання вправи ті, хто навчається, здають керівнику свої записи (якщо вони велися).

Керівник звіряє результати спостереження того, хто навчається, з даними цілей на схемі і повідомляє оцінку. Для оцінки точності виміру дальності до цілі керуватися нормами припустимих помилок (табл. 3.1).

Припустима помилка у визначенні швидкостей рухомих цілей складає не більше: на оцінку «відмінно» – 15%, «добре» – 20%, «задовільно» – 25 %.

Загальна оцінка за виконання вправи знижується на один бал, якщо з числа виявлених цілей виявились нерозпізнаними більше 30% цілей. Вимірюючи курсовий кут цілі, що рухається, той, хто навчається, повинен визначити напрямок її руху (фронтальний, косий, фланговий).

Таблиця 3.1

Норми припустимих помилок

Спосіб визначення дальності	Помилки у , які припускаються на оцінку
	відмінно	добре	задовільно
Окомірно По шкалах прицілів (приладів спостере- ження). Засічкою по азимутальному покажчику. По куту місця цілі (боковим рівнем)	10 (15 вночі) 7 3 3	15 (20 вночі) 10 5 5	20 (25 вночі) 15 8 8

Керівник проводить розбір заняття і повідомляє оцінку кожному, хто навчається.

Командирам підрозділів дозволяється вводити в умови вправ різні доповнення і зміни. При цьому треба враховувати озброєння і бойову техніку, що знаходяться на озброєнні підрозділу, рівень підготовки особового складу, наявність навчально-матеріальної бази.

Нижче приводяться вправи для зразка із розвідки цілей спостереженням, визначення дальностей і цілевказування.

Розвідка цілей

Тренування з розвідки цілей проводяться поза бойовими машинами із спостережного пункту за допомогою біноклів і неозброєним оком, із бойових машин (тренажерів, станків із прицілами) за допомогою прицілів і приладів спостереження.

Вправи з розвідки цілей відпрацьовуються у ході вогневих тренувань на навчальному місці, обладнаному керованим мішеневим полем зі встановленими на ньому цілями, що з'являються і рухаються на відстані ефективного вогню, при цьому для контролю за діями екіпажу можуть використовуватися пантографи-уколювачі та екрани з контрольними точками (мішенями). Перед тренуванням з розвідки цілей попередньо вивчаються в необхідному обсязі прилади стрільби і спостереження, способи визначення відстаней і способи цілевказівки, макетів (зразків мішеней) бойової техніки противника. При визначенні дальності окомірним способом і за допомогою приціла-далекоміра мішені (макети) виставляються натуральної величини, при визначенні дальності по кутовій величині цілі допускається виставлення мішеней зменшених розмірів.

Цілі (мішені), що з'являються, при виконанні вправ виставляються в секторі 60-40°, а ті, що рухаються, — у секторі 30-20°. Час показу цілей, що з'являються та рухаються, повинен бути не більше 40 с.

Ті, хто навчається, що не мають твердих навичок у розвідці цілей, до виконання вправ навчальних стрільб не допускаються.

Про наявність твердих навичок у розвідці цілей свідчить систематичне виконання тими, хто навчається, вправ з розвідки цілей з позитивними оцінками. Навички в спостереженні, визначенні відстаней і цілевказівки повинні удосконалюватися не тільки на вогневих тренуваннях, але й на стрільбах, на тактичних заняттях, на заняттях з водіння та на інших польових заняттях.

Умови спостереження з бойових машин через встановлені в них прилади значно відрізняються від умов спостереження неозброєним оком, тому що більшість приладів спостереження мають визначене збільшення, у тому числі перемінне, що без набутих навичок призводить до значних помилок виміру дальності. Характерно, що на початку навчання помилок вимірювання дальності за допомогою приладів спостереження було більше, ніж помилок виміру відстаней неозброєним оком.

Для набуття тими, хто навчається, навичок у розвідці цілей рекомендується систематично проводити тренування із визначення відстаней через приціли (прилади спостереження), встановлені на станках, чи безпосередньо з танка (тренажера). Паралельно слід проводити тренування в спостереженні неозброєним оком поза танком.

Навчання розвідці цілей повинно починатися з вироблення спостережливості і зорової пам'яті тих, хто навчається, з урахуванням індивідуальних здібностей. Це завдання варто вирішувати під час відпрацювання будь-яких питань бойової підготовки, використовуючи наявні на місцевості предмети і встановлені на всіх ділянках навчально-матеріальної бази цілі.

При вивченні демаскуючих ознак цілей, місцевих предметів, способів визначення відстаней за ступенем їх видимості, правил огляду місцевості, а також способів цілевказівки застосовується метод пояснення в поєднанні з методом показу.

Обладнання ділянок (секторів) спостереження вогневих містечок повинно відповідати вимогам максимально наближених умов виконання вправ до реальної обстановки.

Розвідка цілей, що рухаються, та визначення напрямку і швидкості їх руху, а також тренування в цілевказівці проводяться, як правило, по реальних танках, бронетранспортерах або автомобілях. Для цього обладнується навчальне місце, що розташовується так, щоб ті, хто навчається, могли вести спостереження в декількох секторах, а танки (бронетранспортери), що рухаються у цих секторах, знаходилися на різному віддаленні від тих, хто навчається, і рухалися під різними курсовими кутами. Спостереження за ціллю ведеться протягом часу проходження нею ділянки 50—100м. Для контролю за результатами визначення відстаней, ділянки руху цілей позначаються вказівками, а відстань до кожної ділянки визначається керівником завчасно і записується на схему цілей.

Визначення дальності до цілі

Дальність до цілі (орієнтирів і місцевих предметів) із танка визначають:

- далекоміром;

- за кутовою величиною цілі (орієнтира, місцевого предмета);

- візуально (порівнянням відстані до цілі із заздалегідь відомою відстанню або за ступенем видимості цілі).

В окремих випадках про дальність до цілі може бути повідомлено екіпажу командиром підрозділу.

Основним способом визначення відстані до цілі у танку є вимірювання з використанням далекоміра (лазерного або оптичного). У залежності від умов обстановки вимірювання відстані до цілі лазерним далекоміром може здійснюватися після виявлення, вибору цілі й прийняття рішення на її ураження або безпосередньо перед пострілом.

У разі несправності далекоміра або неможливості його застосування через метеорологічні умови і через сильну запиленість дальність до цілі визначається за її кутовою величиною за допомогою сітки (шкал) прицілу (приладу спостереження), далекомірної шкали або візуально.

Дальність до цілі за її кутовою величиною визначають при стрільбі з місця і з зупинки, коли відома висота, ширина або довжина виявленої цілі (її частини). Вимірювання відстані до цілі відбувається двома способами:

Перший спосіб:

за допомогою шкал прицілу (приладу спостереження) вимірюють кут, під яким видна ціль (рис. 3.1);

Рис.3.1. Визначення дальності до цілі кутової величини з допомогою шкал прицілу

Розмір цілі (у метрах) поділяють на кут у тисячних і отримують дальність до цілі в кілометрах.

Приклад. Ціль – танк шириною 3,4 м видний під кутом 2 тис. Дальність до цілі дорівнює (1 км 700м).

Таблиця 3.2