Іі. Основна частина – 50 хв.

1. Умови виконання вправи навчальних стрільб

6 ВНС. Стрільба із зенітного кулемета з місця по повітряній цілі.

Ціль: вертоліт (мішень №25), що з'являється на 60 с. на висоті 10-20 м.

Дальність до цілі: 1500-1300 м.

Боєприпаси: 20 набоїв, із них 6 – із трасуючими кулями.

Час на стрільбу: обмежується часом показу цілі.

Оцінка:

«відмінно» - уразити ціль не менш ніж трьома кулями;

«добре» – уразити ціль двома кулями;

«задовільно» - уразити ціль.

7 ВНС Стрільба із зенітного кулемета з місця по наземній цілі

Ціль: протитанкова (безвідкатна) гармата (наземна) установка ПТКР (мішень №11), що з'являється на 60 с.

Дальність до цілі: 700-500 м.

Боєприпаси: 10 набоїв, із них 3 – із трасуючими кулями.

Час на стрільбу: обмежується часом показу цілі.

Оцінка:

«відмінно» - уразити ціль не менш ніж трьома кулями;

«добре» - уразити ціль двома кулями;

«задовільно» – уразити ціль.

2. Стрільба по наземних і повітряних цілях

Перед кожною стрільбою проводити перевірку ЗКУ по контрольно-вивірювальній мішені, побудованій відповідно до картки контрольно-вивірювальних координат, наявної у формулярі машини.

Основним видом стрільба є стрільба короткими чергами (4 – 6 пострілів у черзі). Максимальна інтенсивність стрільби, що допускається – 100 пострілів, безперервно короткими чергами і однією довгою не більше 50 пострілів.

При стрільбі по рухомих наземних цілях необхідно давати упередження, використовуючи штрихи бічних поправок, нанесені на горизонтальній лінії сітки прицілу через кожні 5 т.д. Величина попередження залежить від швидкості і кута руху цілі.

Для стрільби по повітряних цілях стріляючий, користу- ючись приводами наведення, повинен сумістити одне з кілець (відповідне швидкості цілі), ракурсів, з ціллю так, щоб напрям руху цілі був до центру перехрестя сітки.

При стрільбі по повітряних цілях із проміжними швидкостями або з іншими ракурсами необхідно проводити корегування наведення. Швидкість цілі при спостереженні в приціл дорівнює дійсній швидкості цілі помноженої на чисельник ракурсу.

Наприклад, якщо ціль рухається із швидкістю 100 м/с. із ракурсом 2/4, то швидкість на сітці дорівнює двом швидкостям цілі, тобто 200 м/с., і стріляючий повинен навести на цілі друге кільце, відповідне швидкості 200 м/с. при ракурсі 1/4.

Найбільш ефективною є стрільба по наземних цілях на відстанях до 1000 м і по повітряних, таких, що летять на висотах до 500 м і відстанях до 2000 м зі швидкістю 250 м/с.

Правил стрільби із зенітно-кулеметної установки по наземних цілях

Стрільба по нерухомим цілям та цілям, що з'являються ведеться короткими або довгими чергами в залежності від важливості цілі, її розмірів та відстані до неї. Чим небезпечніша ціль і чим точніше до неї визначена дальність, тим довша повинна бути черга. Вогонь ведеться доти, поки ціль не буде знищена.

Для знищення цілей, що з'являється, необхідно замітити місце, де вона з'явилася, швидко навести кулемет у ціль і відкрити вогонь. Якщо ціль зникла до відкриття вогню, при повторній її появі уточнити наводку і відкрити вогонь. Вогонь по цілі, що з'являється, необхідно вести чергами, які швидко ведуться одна за одною.

Групову ціль, яка складається із окремих видимих фігур, обстрілювати чергами, послідовно переносячи вогонь з однієї фігури на іншу, вибираючи найбільш важливі.

Широку або одиночну замасковану ціль, або ціль при стрільбі вночі знищувати вогнем із розсіюванням по фронту на ширину цілі, або змінюючи положення точки прицілювання вправо або вліво на 1-2 поділки. Вночі, крім того, потрібно змінювати положення точки прицілювання і по висоті на 1-2 поділки прицілювання.

Стрільбу по атакуючій живій силі противника вести довгими чергами з розсіюванням куль по фронту цілі.

Стрільба по цілі, що рухається, ведеться короткими або довгими чергами.

При стрільбі по цілях, які рухаються на стріляючого або від нього, на дальності, що не перевищує дальність прямого пострілу, вогонь вести з установкою прицілу, яка відповідає цій дальності. На відстанях, які перевищують дальність прямого пострілу, вогонь вести з установкою прицілу, що відповідає дальності, на якій ціль може з'явитися під час відкриття вогню.

При стрільбі по цілях, які рухаються під кутом до напрямку стрільби, точку прицілювання необхідно вибирати попереду цілей на відстані, щоб за час польоту кулі ціль пройшла цю відстань. Упередження може бути вирахувано до початку стрільби і береться за допомогою бокових поділок прицілу або відкладено від середині цілі в фігурах цілі або в метрах.

Вогонь по цілі, яка рухається під кутом до напрямку стрільби, ведеться способом супроводження цілі або способом вижидання цілі (вогневого нападу).

При веденні вогню способом супроводження цілі навідник, безперервно зміщує кулемет у бік руху цілі, в момент найбільш правильної наводки кулемету веде стрільбу короткими або довгими чергами в залежності від дальності до цілі і швидкості її руху.

При веденні вогню способом вижидання цілі навідник прицільною маркою прицілу наводить кулемет в орієнтир, розташований на шляху руху цілі, і при підході цілі до цього орієнтира на величину 1,5-2 табличних упереджень, міцно утримуючи кулемет, проводить довгу чергу.

Правила стрільби із зенітно-кулеметної установки по повітряних цілях

Перед стрільбою по літаках необхідно визначити швидкість їх польоту і ракурс під час відкриття вогню.

Швидкість і ракурс визначаються на око в залежності від типу літака, висоти і дальності відкриття вогню.

При веденні супроводжувального вогню той, що стріляє, здійснює наводку в ціль за допомогою прицілу з врахуванням упереджень на рух цілі.

При стрільбі по літаках і вертольотах вибирається кільце сітки прицілу, яке відповідає величині ракурсної швидкості.

Ракурсом називається відношення видимої довжини фюзеляжу літака, вертольоту до його дійсної довжини. Ракурс визначається на око.

Ракурсну швидкість визначають шляхом множення шляхової швидкості цілі на ракурс та отриманий результат заок- руглюють у більший бік до 50 км/год. Шляхову швидкість визна- чають у км/год. за типом літака, характером завдання, що їм виконується.

Точку візування на кільці сітки прицілу вибирають так, щоб продовження осі фюзеляжу пройшло через перехрестя сітки прицілу.

При ракурсі, який рівний 0/4 точки візування, служать перехрестя сітки прицілу.

При стрільбі по вертольотах, що знижуються (піднімаються), упередження на спуск (підйом) беруться 0-20, по парашутистах – 0-10.

При стрільбі по вертольотах в положенні зависання по освітлювальних авіабомбах упередження не беруться, наводять перехрестя сітки прицілу в центр цілі.

Корегування стрільби по висоті і напрямку проводять виносом точки прицілювання в сторону, протилежну трасам, на величину відхилення центру групування трас.

У залежності від характеру цілі, швидкості руху і способу стрільби вогонь по повітряних цілях із зенітного кулемета ведуть короткими, довгими чергами або безперервним вогнем. Вогонь по трасах ведеться, коли немає часу для визначення величини упередження на рух цілі і для здійснення наводки у ціль за допо- могою прицілу. Той, хто стріляє, відкриває вогонь, направляючи ствол кулемета трохи вперед за напрямком руху цілі, спостерігаючи за положенням трас куль відносно цілі і, не припиняючи стрільб, повертає кулемет так, щоб траси проходили через ціль.

Для надійного спостереження за результатами стрільби застосовуються набої з трасуючими кулями у відношенні до набоїв із нетрасуючими кулями не менш ніж ¼.