Висновки та пропозиції

В ході проведення дослідження нами було розкрито організаційно-методичні аспекти контролю якості аудиторських послуг в Україні.

За результатами опрацювання літературних джерел за темою дослідження було з’ясовано, що серед науковців немає єдиного чіткого визначення поняття “якість аудиторських послуг”. У звʼязку з цим нами запропоновано власне визначення даного поняття, а також виділено критерії якості аудиторських послуг. Також було охарактеризовано вітчизняні та міжнародні нормативно-правові акти, які регулюють контроль якості аудиторських послуг.

Нами було встановлено, що контроль якості аудиторських послуг має місце як на рівні окремого суб’єкта аудиторської діяльності, так і на рівні держави. Тобто, існує внутрішній та зовнішній контроль якості.

Внутрішній контроль якості аудиторських послуг передбачає організацію та впровадження системи контролю якості, яка повинна містити шість основних елементів, а саме: відповідальність керівництва за організацію контролю якості; етичні вимоги; прийняття завдання та продовження співпраці з клієнтом, виконання специфічних завдань; людські ресурси; виконання завдання та моніторинг. Щодо кожного з наведених елементів мають бути розроблені та документально оформлені політика та процедури контролю якості.

Свідченням наявності у суб’єкта аудиторської діяльності системи контролю якості є розроблене Положення з контролю якості разом з пакетом супровідних документів. Дані документи розкривають ті чи інші аспекти політики та процедур контролю якості у розрізі кожного елемента. З метою належного оформлення таких документів ми пропонуємо скористатися зразком документального забезпечення системи контролю якості відповідно до вимог МСКЯ 1, яке наведене у Додатку 5 до Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг. Розробка такого документального забезпечення дасть змогу успішно пройти зовнішню перевірку системи контролю якості.

Нами розроблено зразок Положення з організації системи контролю якості аудиторських послуг на ТзОВ АФ “Гарант”. Воно може слугувати прикладом наочного відображення створеної системи контролю якості аудиторських послуг.

Порядок організації внутрішнього контролю якості аудиторських послуг встановлений Положенням з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 “Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг”. Проте, дане Положення не визначає методичних аспектів проведення такого контролю. У зв’язку з цим на основі узагальнення опрацьованого матеріалу за даною тематикою нами наведено етапи внутрішньої перевірки системи контролю якості з відповідними процедурами та переліком документів, які застосовуються на кожному з етапів.

Система контролю якості, впроваджена суб’єктом аудиторської діяльності, є об’єктом зовнішнього контролю якості, який здійснюється Аудиторською палатою України. Предметом такого контролю є наявність у суб’єкта аудиторської діяльності розробленої системи контролю якості та її відповідність вимогам МСКЯ 1 та ПНПКЯ 1.

Порядок організації зовнішнього контролю якості аудиторських послуг встановлений Положенням про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг. Проте, дане Положення не визначає методичних аспектів проведення такого контролю. У зв’язку з цим на основі узагальнення опрацьованого матеріалу за даною тематикою нами наведено етапи зовнішньої перевірки системи контролю якості суб’єкта аудиторської діяльності з відповідними процедурами та переліком документів, які застосовуються на кожному з етапів.

Проходження зовнішньої перевірки системи контролю якості має важливе значення, оскільки лише ті суб’єкти, які її успішно пройшли, мають право виконувати завдання з обов’язкового аудиту.

Результати зовнішнього контролю якості показали, що майже 80 % суб’єктів аудиторської діяльності, які підлягали перевіркам, їх успішно пройшли. Решта, 20 % аудиторських фірм та аудиторів, або не пройшли перевірку з першого разу, або не пройшли її вдруге.

На сьогодні досить часто мають місце порушення аудиторами своїх професійних обов’язків, в результаті чого до них застосовуються стягнення Аудиторською палатою України. Найсуворішими з них є анулювання сертифіката аудитора та виключення з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Статистика таких порушень є невтішною, оскільки кількість суб’єктів аудиторської діяльності, яких було виключено з даного Реєстру станом на 09.02.2015 р., в понад 1,5 рази перевищує чисельність діючих аудиторських фірм та аудиторів.

Що стосується методики викладання Міжнародних стандартів аудиту, то нами запропоновано акцентувати увагу на самостійній роботі студентів зі стандартами. Тобто, на лекційних та практичних заняттях викладачі мають розкривати основні аспекти того чи іншого стандарту, а студенти повинні більш докладно опрацьовувати зміст стандартів, займаючись самоосвітою. Вивчення МСА має бути спрямоване на розгляд тих питань, знання яких допоможе студентам в майбутньому одержати сертифікат аудитора.

З метою ефективного вивчення МСА слід користуватися спеціально розробленими АПУ: Програмою підготовки до складання кваліфікаційного іспиту для одержання сертифіката аудитора України, а також Програмою постійного удосконалення професійних знань аудиторів “Актуальні питання застосування в аудиторській практиці Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг”.

З метою зʼясування ступеня засвоєння опрацьованого матеріалу нами розроблені тести для перевірки рівня знань Міжнародних стандартів аудиту.

Охорона праці аудитора передбачає дотримання вимог законодавства з охорони праці, яке включає: Закон України “Про охорону праці”, Типове Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, а також Положення про розробку інструкцій з охорони праці. Обовʼязковим є проведення інструктажів з працівниками під час прийняття їх на роботу, а також в ході здійснення ними професійної діяльності. Також на аудиторських фірмах мають бути розроблені інструкції з охорони праці для кожної посадової особи. Нами наведено зразок такої інструкції.

Робочі місця аудиторів є комп’ютеризованими, тому вони мають відповідати вимогам Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин та Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98.

За недотримання вимог охорони праці на працівників та на посадових осіб суб’єктів аудиторської діяльності можуть бути накладені штрафні санкції відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення.