4.Оцінка обстановки у надзвичайній ситуації на потенційно небезпечних об’єктах

Потенційно небезпечний об’єкт – об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.

Оцінка обстановки – це порядок визначення ступеню ураженості об’єкта чи території, можливих об’ємів завданих збитків та вплив вторинних факторів на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт ( РіНР) у осередку ураження від надзвичайних ситуацій (НС).

Загальна оцінка обстановки

• Характер і об’єм руйнувань, пошкодження, нанесення збитків і втрат;

• Види аварійно-рятувальних робіт та їх можливий об’єм;

• Радіаційну, хімічну, інженерну, пожежну та інші обстановки та їх вплив на виконання завдань;

• Найбільш доцільні напрямки висування і введення сил ЦЗ у вогнище чи на територію ураження;

• Місце розташування, стан і забезпеченість сил ЦЗ та їх можливості по виконанню завдань;

• Вплив вторинних факторів ураження; погоди, пори року і доби, характер місцевості.

Оцінка радіаційної обстановки

• визначення та нанесення на карту-схему зон радіаційного забруднення або рівнів радіації в окремих точках місцевості;

• визначення умов перебування людей на забрудненій території та їх захищеності

Оцінка хімічної обстановки

• визначення границі (меж) осередків хімічного ураження, площі зон зараження і типу СДОР (сильнодіючої отруйної речовини);

• визначення глибини поширення зараженого повітря;

• визначення стійкості СДОР на місцевості і техніці та часу перебування людей в засобах захисту;

• визначення ймовірних втрат робітників, службовців, населення тощо, у осередках хімічного ураження.

Оцінка інженерної обстановки

• визначення місць знаходження захисних споруд та проїзди до них;

• визначення ступеня руйнування будинків, захисних споруд, тощо;

• визначення можливості проїздів до об’єктів народного господарства та захисних споруд, де можуть перебувати люди;

• визначення можливої кількості людей в завалених захисних спорудах;

• визначення аварії на комунально – енергетичних мережах та можливості їх впливу на людей вторинних факторів ураження (ел. струм, газ);

• визначення орієнтовних обсягів рятувальних та інших невідкладних робіт ( РіНР) в осередках ураження.

ЛЕКЦІЯ 7 ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

1.Основні завдання, принципи та заходи і засоби захисту населення і території від нс техногенного та природнього характеру

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру це — система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів для запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності й господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля.

Основними завданнями у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є:

• здійснення комплексу заходів для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру та реагування на них

• забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дій і взаємодій органів управління у цій сфері, сил та засобів, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.

Принцип захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру базується на наступних положеннях

• пріоритетним завданням є рятування життя та збереження здоров'я людини та довкілля;

• надання переваги раціональній та превентивній (запобіжній) безпеці;

• надання повної інформації населенню щодо захисту та території поширення наслідків НС;

• неухильне дотримання правил поведінки та дій у НС;

• здійснення заходів, щодо запобігання виникнення НС;

• врахування економічних, природних та інших особливостей територій та ступеня реальної небезпеки виникнення НС;

• застосування ефективного та комплексного використання наявних сил і засобів, призначених для запобігання НС і реагування на них.