Лекція 1 МІЖНАРОДНІ НОРМИ І ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

• Міжнародні норми в галузі охорони праці.

• Основні законодавчі та нормативно-правові акти України з охорони праці в галузі.

• Навчання безпечним методом праці і правилам безпеки.

• Економічне стимулювання охорони праці.

1. Міжнародні норми в галузі охорони праці

«Гідна робота — це безпечна робота» Хуан Сомавія – Генеральний директор МОП

Міжнародна Організація Праці -спеціалізована установа 0%9B%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9"Ліги Націй, а після 0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0"Другої світової війни — Організації Об'єднаних націй (0%9E%D0%9E%D0%9D"ООН), що була заснована у 1919 році урядами різних країн для підтримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці. 

МОП в соціальній історії

• 1919 Народження МОП; перша Міжнародна конференція праці ухвалює шість конвенцій, перша з яких встановлює 8-годинний робочий день та 48-годинний робочий тиждень; першим директором МБП стає Альбер Тома.

• 1925 Ухвалений ряд конвенцій та рекомендацій з питань соціального забезпечення.

• 1951 Конвенція №100 встановлює рівність винагородження чоловіків та жінок за рівноцінну працю. Адміністративна рада, діючи разом з Економічною та соціальною радою ООН, створює комісію та комітет для розслідування скарг про порушення свободи об’єднання.

• 1957 Конвенція №105 вимагає відміни примусової праці в усіх її формах.

• 1969 МОП отримує Нобелевську премію миру.

• 1998 Конференція ухвалює Декларацію МОП основних принципів та прав у світі праці: це свобода об’єднання, відміна дитячої праці, скасування примусової праці та дискримінації.

Філадельфійська декларація

У 1944 році на сесії у Філадельфії (США) Міжнародна конференція праці ухвалила Філадельфійську декларацію, яка уточнює цілі та завдання Організації.

Декларація втілює такі принципи:

праця не є товаром;

• свобода слова та свобода об’єднання є необхідною умовою постійного прогресу;

• бідність в будь-якому місці є загрозою для загального добробуту;

• усі люди, незалежно від раси, віри або статі, мають право на здійснення свого матеріального добробуту та духовного розвитку в умовах свободи та гідності, економічної стабільності та рівних можливостей.

Декларація МОП основних принципів та прав у світі праці

У 1998 році Міжнародна конференція праці ухвалила Декларацію МОП основних принципів та прав у світі праці, знову підтвердивши зобов’язання міжнародної спільноти “дотримуватися, зміцнювати та реалізовувати добросовісно” принципи, що стосуються права працівників та підприємців на свободу об’єднання та реального визнання права на колективні переговори; діяти в напрямку скасування всіх форм примусової чи обов’язкової праці, реальної заборони дитячої праці та дискримінації в галузі праці та занять. У Декларації підкреслюється, що дотримуватися цих основних принципів зобов’язані усі держави-члени незалежно від того, ратифікували вони відповідні Конвенції чи ні.

Україною ратифіковані такі конвенції МОП:

№ 14 «Про щотижневий відпочинок на промислових підприємствах» (1921 р.);

• № 29 «Про примусову чи обов'язкову працю» (1930 р.);

• № 47 «Про скорочення робочого часу до сорока годин в тиждень» (1935 р.);

• № 81 «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» (1947 р.);

• № 103 «Про охорону дитинства» (1952 р.);

• № 105 «Про скасування примусової праці» (1957 р.);

• № 106 «Про щорічний відпочинок в торгівлі та установах» (1957 р.);

• № 129 «Про інспекцію праці і сільському господарстві» (1969 р.);

• № 132 «Про оплачувані відпустки» (1970 р.);

• № 138 «Про мінімальний вік для прийому на роботу» (1973 р.);

• № 140 «Про оплачувані учбові відпустки» (1947 рік);

• № 142 «Про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі людських ресурсів» (1975 рік);

• № 149 «Про зайнятість та умови праці й життя сестринського персоналу» (1977 рік);

• № 153 «Про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті» (1979 рік);

• № 174 «Про запобігання великим промисловим аваріям» (1993 рік);

• № 176 «Про безпеку та гігієну праці на шахтах» (1995 рік);

• № 182 «Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці (1999 рік)».

Соціальне партнерство - це система пошуку взаємно-прийнятних шляхів вирішення загальних проблем охорони праці в організаціях, система взаємних домовленостей між всіма суб'єктами охорони праці.

Соціальний діалог в Україні - процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

Суб'єкти (сторони) соціального партнерства:

Працівники - в особі профспілок;

Роботодавці - в особі об'єднань роботодавців;

Держава - в особі органів державної влади.

Рівні соціального діалогу:

національний; i

• галузевий;

• територіальний;

• локальний (підприємство, установа, організація).

Форми здійснення соціального діалогу:

Соціальний діалог здійснюється між сторонами соціального діалогу відповідного рівня у формах:

обміну інформацією;

• консультацій;

• узгоджувальних процедур;

• колективних переговорів з укладення колективних договорів і угод.

Соціальна відповідальність - це концепція, у рамках якої організація, установа або підприємство на добровільній основі інтегрує соціальну та екологічну політику в бізнес-операції, а також у свої взаємини з усім колом пов'язаних з компанією зацікавлених організацій і людей.

Загальні принципи соціальної відповідальності викладені в Глобальному договорі ООН (UN Global Compact – складається з 10 принципів). Cоціальна відповідальність розповсюджується також на сферу охорони праці.

У своєму виступі на Всесвітньому Економічному Форумі 31 січня 1999 року Генеральний Секретар ООН Кофі Аннан звернувся до лідерів бізнес кіл з пропозицією приєднатись до міжнародної ініціативи - Глобальному договору - та об'єднати зусилля компаній, агенцій ООН, працівників та громадського суспільства для підтримки дев'яти (зараз десяти) принципів у сфері Прав людини, трудових відносин, охорони навколишнього середовища та боротьби з корупцією.

Глобальний Договір є добровільною ініціативою корпоративного громадянства, що має 2 цілі:

1.  Просування   та  впровадження  десяти   принципів  Глобального  Договору   у  бізнес діяльність в усьому світі

2.Налагодження партнерства заради підтримки цілей ООН.