- •Предмет економічної теорії.
- •Основні функції економічної теорії.
- •Структура загальної економічної теорії.
- •Методи пізнання економічних процесів та явищ.
- •Економічні закони та категорії.
- •Виникнення та основні етапи становлення і розвитку економічної теорії.
- •Розвиток економічної науки
- •Розвиток економічної думки в Україні.
- •Сучасні економічні теорії.
- •Монетаризм.
- •Кейнсіанство.
- •Посткейнсіанство.
- •Етапи пізнання економічних законів та рівні їх використання.
- •Суспільне виробництво та його структура.
- •Фактори суспільного виробництва.
- •Два основні типи економічного розвитку.
- •19.Суспільний продукт та його форми.
- •20.Суспільний продукт та ефективністьвиробництва.
- •21.Показники ефективності виробництва.
- •22.Форми організації суспільного виробництва.
- •23.Причини виникнення товарного виробництва
- •24.Типи товарного виробництва
- •Суть власності, її економічні та юридичні сторони.
- •Власність у системі економічних відносин.
- •Об’єкти і суб’єкти власності.
- •Типи, види та форми власності .Приватна і суспільна власність та їх види.
- •Сучасна структура власності в Україні. Тенденції розвитку відносин власності в економіці України.
- •Основні цілі та завдання приватизації.
- •Суть і основні відмінності понять роздержавлення і приватизація.
- •32 Товар та його властивості.
- •Теорії вартості, їх основні положення.
- •Закон вартості та його функції.
- •Споживча вартість і вартість – два полюси товару
- •Закон попиту і пропозиції.
- •37. Еластичність попиту і пропозиції.
- •38. Суть і роль ціни.
- •39. Види цін.
- •40. Основні функції ціни.
- •41.Державний вплив на ціноутворення в ринковій економіці
- •42. Історія виникнення грошей
- •43.Історія виникнення грошей в Україні
- •44. Дві основні концепції винекнення грошей
- •46. Функції грошей
- •47. Види грошей.
- •48. Грошова система, її елементи.
- •Типи грошових систем.
- •59. Умови виникнення конкуренції.
- •60. Методи конкурентної боротьби
- •61. Досконала та недосконала конкуренція.
- •62. Види конкуренції.
- •63. Сутність і завдання конкуренції.
- •64. Негативні та позитивні риси конкуренції.
- •65. Монополія: її суть, причини появи, форми, типи.
- •66. Позитивні і негативні наслідки монополізації
- •67. Типи монополістичних об’єднань.
- •68. Антимонопольна діяльність в Україні.
- •69. Суть маркетингу та передумови його виникнення.
- •70. Основні види маркетингової діяльності.
- •71. Основні функції маркетингу.
- •72. Суть реклами та вимоги до неї.
- •73. Основні завдання маркетингу.
- •74. Основні принципи маркетингу.
- •75. Сутність менеджменту, його елементи та функції.
- •76. Менеджер: його риси та функції.
- •81. Темпи і типи економічного зростання
- •82 Чинники економічного зростання
- •92. Банківська система України
- •93. Суб’єкти та об’єкти державного регулювання.
- •94. Економічні функції держави.
- •95. Форми і методи державного регулювання економіки
Типи, види та форми власності .Приватна і суспільна власність та їх види.
Форми: приватна,колективна,державна.
Існує три основних типи власності:
приватна; суспільна; змішана
Приватна власність – це такий тип власності, коли виключне право на володіння, користування і розпорядження об’єктом власності та отримання доходу належить приватній особі (фізичній чи юридичній).
Розрізняють дві форми приватної власності:
трудову і нетрудову.
Приватний тип власності виступає як сукупність індивідуально-трудової, сімейної, індивідуальної з використанням найманої праці, партнерської і корпоративної (акціонерної) видів власності власності. Особливість корпоративної власності полягає в тому, що вона поєднує риси приватної і суспільної власності.
Змішана власності, яка поєднує в собі різні форми власності:
державно-приватна;державно-кооперативна; державно-колективна; приватно-колективна; суспільна із залученням іноземного капіталу; комбінована.
Суспільна власність означає спільне привласнення засобів виробництва і його результатів. Суб’єкти суспільної власності відносяться один до одного як рівноправні співвласники. У цих умовах основною формою індивідуального привласнення стає розподіл доходу, а мірою його розподілу – праця. Суспільна власність має дві форми: власність народу (або державна) і власність колективу (колективна).
Реальними видами державної власності є:
а) загальнодержавна;
б) муніципальна (комунальна);
Види колективної власності:
а) власність колективу підприємства;
б) кооперативна;
в) власність громадських організацій;
г) власність релігійних організацій.
Сучасна структура власності в Україні. Тенденції розвитку відносин власності в економіці України.
Приватна власність – це такий тип власності, коли виключне право на володіння, користування і розпорядження об’єктом власності та отримання доходу належить приватній особі (фізичній чи юридичній).
Розрізняють дві форми приватної власності:
трудову і нетрудову.
Державна власність – це така система відносин, за якої абсолютні права на управління і розпорядження власністю здійснюють органи державної влади.
Загальнодержавна власність
Муніципальна власність
Кооперативна власність
Власність трудового колективу
Власність громадських та релігійних об’єднань
Суспільна власність характеризується спільним привласненням засобів виробництва й виробленого продукту. Можна виділити два основних види цієї власності:
власність народу в цілому, зокрема в Україні такою власністю поки що залишається земля;
власність окремих колективів.
Колективна власність для колективів колгоспів, колективних підприємств, кооперативів, господарських товариств, орендованих підприємств.
По-перше, державна власність існує не тому, що декларується законом. Державі неможливо вийти з економічної сфери вже тому, що це є об'єктивною передумовою стійкого розвитку виробництва і прискорення науково-технічного прогресу. Це одна з ключових опор держави.
По-друге, тільки на державну власність спирається воєнно-промислова база, економічний і воєнно-економічний потенціали, могутність і національна безпека країни.
По-третє, в умовах ринкової економіки тільки державна форма власності можливість дає задовольняти загальносуспільні потреби людства.
Звідси випливає висновок: відносини власності в державній формі є об'єктивною необхідністю високорозвинутої економічної системи.
Тому на сучасному етапі реформування економіки мова може йти лише про вдосконалення, а не ліквідацію цієї форми власності, збагачення її змісту і забезпечення гармонійної, оптимальної взаємодії з іншими формами.