- •Предмет економічної теорії.
- •Основні функції економічної теорії.
- •Структура загальної економічної теорії.
- •Методи пізнання економічних процесів та явищ.
- •Економічні закони та категорії.
- •Виникнення та основні етапи становлення і розвитку економічної теорії.
- •Розвиток економічної науки
- •Розвиток економічної думки в Україні.
- •Сучасні економічні теорії.
- •Монетаризм.
- •Кейнсіанство.
- •Посткейнсіанство.
- •Етапи пізнання економічних законів та рівні їх використання.
- •Суспільне виробництво та його структура.
- •Фактори суспільного виробництва.
- •Два основні типи економічного розвитку.
- •19.Суспільний продукт та його форми.
- •20.Суспільний продукт та ефективністьвиробництва.
- •21.Показники ефективності виробництва.
- •22.Форми організації суспільного виробництва.
- •23.Причини виникнення товарного виробництва
- •24.Типи товарного виробництва
- •Суть власності, її економічні та юридичні сторони.
- •Власність у системі економічних відносин.
- •Об’єкти і суб’єкти власності.
- •Типи, види та форми власності .Приватна і суспільна власність та їх види.
- •Сучасна структура власності в Україні. Тенденції розвитку відносин власності в економіці України.
- •Основні цілі та завдання приватизації.
- •Суть і основні відмінності понять роздержавлення і приватизація.
- •32 Товар та його властивості.
- •Теорії вартості, їх основні положення.
- •Закон вартості та його функції.
- •Споживча вартість і вартість – два полюси товару
- •Закон попиту і пропозиції.
- •37. Еластичність попиту і пропозиції.
- •38. Суть і роль ціни.
- •39. Види цін.
- •40. Основні функції ціни.
- •41.Державний вплив на ціноутворення в ринковій економіці
- •42. Історія виникнення грошей
- •43.Історія виникнення грошей в Україні
- •44. Дві основні концепції винекнення грошей
- •46. Функції грошей
- •47. Види грошей.
- •48. Грошова система, її елементи.
- •Типи грошових систем.
- •59. Умови виникнення конкуренції.
- •60. Методи конкурентної боротьби
- •61. Досконала та недосконала конкуренція.
- •62. Види конкуренції.
- •63. Сутність і завдання конкуренції.
- •64. Негативні та позитивні риси конкуренції.
- •65. Монополія: її суть, причини появи, форми, типи.
- •66. Позитивні і негативні наслідки монополізації
- •67. Типи монополістичних об’єднань.
- •68. Антимонопольна діяльність в Україні.
- •69. Суть маркетингу та передумови його виникнення.
- •70. Основні види маркетингової діяльності.
- •71. Основні функції маркетингу.
- •72. Суть реклами та вимоги до неї.
- •73. Основні завдання маркетингу.
- •74. Основні принципи маркетингу.
- •75. Сутність менеджменту, його елементи та функції.
- •76. Менеджер: його риси та функції.
- •81. Темпи і типи економічного зростання
- •82 Чинники економічного зростання
- •92. Банківська система України
- •93. Суб’єкти та об’єкти державного регулювання.
- •94. Економічні функції держави.
- •95. Форми і методи державного регулювання економіки
Теорії вартості, їх основні положення.
Теорія трудової вартості. Ця теорія була започаткована ще класиками політичної економії - Адамом Смітом і Давидом Рікардо. Згодом вона розроблялась Карлом Марксом і його прихильниками.
Однак у сучасній неокласичній економічній теорії існують деякі інші підходи до характеристики товару та його властивостей. Зокрема введені в науковий обіг такі поняття, як “корисність”, “цінність” та “рідкість” товару.
У класиків споживна вартість - це корисність товару взагалі, безвідносно до потреб конкретної людини. Корисність у неокласиків, на відміну від споживної вартості, поняття чисто суб’єктивне, індивідуальне для кожної конкретної людини.
Люди, купуючи товари, тим самим ніби оцінюють ступінь їхньої корисності конкретно для себе. Неокласики оцінку ступеня корисності блага індивідуумом подають як цінність, тому для них цінність - категорія суб’єктивна: цінність має лише те, що є цінним в очах покупця, чиї суб’єктивні оцінки і є основою для визначення виробленого блага як вартості.
Отже, цінність є водночас функцією витрат праці і функцією корисності. Поєднання вартості й цінності та їх суспільне визнання відбивається в ціні, яку можна вважати формою грошового вираження вартості й цінності товару.
З позицій неокласиків цінність благ залежить також і від їхньої рідкості. тобто від жагучості потреб та рідкості благ, які здатні ці потреби задовольняти Рідкість - характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства.
В економічній науці існує кілька теорій вартості, в тому числі: факторів (витрат) виробництва, попиту і пропозиції, трудової вартості, граничної корисності.
Теорія факторів (витрат) виробництва визначає вартість товарів за витратами на їхнє виробництво. Теорія попиту і пропозиції визначає вартість товарів за співвідношенням попиту і пропозиції на них у процесі обміну. Теорія трудової вартості оцінює вартість товарів залежно від затрат суспільно необхідної праці на їхнє виробництво. Теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
В економічній науці розуміння категорії вартості значною мірою формувалося під впливом двох найпоширеніших теорій: класичної теорії трудової вартості та маржиналістської теорії граничної корисності. Представники трудової теорії вартості визначили вартість товару за витратами суспільно необхідної праці, а теорії граничної корисності - за ступенем корисності речі для споживача. Гранична корисність - додаткова корисність, яку отримує споживач від додаткової одиниці товару чи послуги.
Закон вартості та його функції.
Закон вартості – це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.
Закон вартості відповідає як теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності. Закон вартості діє через відхилення цін від вартості. Коливання цін є механізмом дії закону вартості.
У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції:
регулює пропорції суспільного виробництва. Закон вартості через ринковий механізм цін забезпечує визначення кордонів, які відділяють економічно доцільне виробництво від недоцільного, і тим самим регулює пропорції суспільного виробництва.
стимулює розвиток продуктивних сил. Закон вартості виступає рушійною силою розвитку продуктивних сил, спонукаючи товаровиробників вводити нову техніку і вдосконалювати методи організації виробництва.
обумовлює диференціацію товаровиробників. Закон вартості спричиняє диференціацію, розшарування товаровиробників, тобто збагачення одних і банкрутство інших. Завдяки дії закону вартості суспільство звільняється від економічно неефективних господарств.