13. Ранньовесняний і передпосівний обробіток грунту та агрокліматичні вимоги до нього. Схеми.

Весняний обробіток ґрунту. Якщо поле добре вирівняне восени, то навесні перший обробіток, як тільки посіріють гребені, розпочинають важкими боронами (БЗТС-1,0). Важливо його провести вчасно. Такий весняний обробіток запобігає втратам вологи, вирівнює і розпушує поверхню ґрунту на глибину 2-4 см, ущільнює насіннєве ложе на оптимальну глибину. При цьому вирівняність поверхні поля має бути такою, щоб при накладанні триметрової рейки між нею і поверхнею ґрунту не було западин більших ніж 3 см. Метою обробітку ґрунту є розпушення зони загортання насіння і збереження сформованої за зиму структури орного шару. Верхній шар ґрунту розпушують на глибину 2-4 см, більше коливання глибини недопустиме. Насіннєве ложе має бути твердим і забезпечувати капілярне підняття вологи до насіння.

Передпосівний обробіток ґрунту і сівба – це єдиний технологічний комплекс. Розрив у часі між ними має бути мінімальним – не більше ніж півгодини. Якщо сіяти пізніше, верхній шар ґрунту пересихає, що різко зменшує польову схожість насіння. Сучасні ґрунтообробні знаряддя дозволяють підготувати ґрунт для сівби цукрових буряків за 1-2 проходи. Комбіновані агрегати за один прохід виконують понад чотири операції, а саме: вирівнювання, подрібнення грудок, розпушення, ущільнення насіннєвого ложа. Головними помилками при передпосівному обробітку ґрунту є надто ранній початок робіт при ще сирому ґрунті, надмірна кількість робочих проходів через те, що окремі операції не поєднуються в одному агрегаті, велика робоча швидкість агрегатів, глибоке передпосівне розпушування.

14. Мінімалізація обробітку грунту, поєднання операцій під цукрові буряки.

Мінімалізація обробітку грунту - економічно й екологічно обґрунтований напрям у науці та практиці щодо механічного обробітку грунту, який дає змогу зменшити енергетичні витрати та вберегти грунт від деградації у разі його інтенсивного обробітку. Вперше мінімальний обробіток грунту був випробуваний у США. а потім він поширився в Канаду, Англію та інші країни. Тепер мінімальний і нульовий обробітку грунту широко вивчаються і запроваджуються в багатьох країнах світу.

Напрямки мінімалізації:

– Заміна оранки поверхневим обробітком.

– Проведення агротехнічно сумісних операцій одночасно. До них належать, наприклад, такі: оранка, вирівнювання, розпушування і ущільнення; культивація, вирівнювання, локальне внесення мінеральних добрив; передпосівний обробіток грунту і сівба зернових або просапних культур; розпушування грунту, подрібнення рослинних решток просапних культур і коткування; нарізування гряд, передпосівний обробіток верхнього шару і внесення добрив; проріджування сходів, міжрядне розпушування; розпушування міжрядь з внесенням гербіцидів.

– Скорочення площі обробітку, тобто обробіток проводиться тільки безпосередньо в рядку, де росте рослина.

Мінімальний обробіток грунту – обробіток грунту, що забезпечує зниження до мінімуму енергетичних витрат на його проведення.

Основними для всіх зон умовами ефективного застосування мінімального обробітку грунту є високий рівень агротехніки, чітка технологічна дисципліна на полях, виконання механізованих робіт в оптимальні строки з високою якістю, широке використання ефективних засобів захисту рослин, особливо гербіцидів, застосування добрив з урахуванням запланованого урожаю і висока технічна оснащеність господарства.

Науково обґрунтованим буде обробіток на ґрунтах, в яких рівноважна щільність дорівнює або близька до оптимальної(1.0-1.3), а вміст гумусу становить 4% і більше (чорноземи і суглинкові каштанові грунти).