27.Особливості збирання та закладання на зберігання маточних буряків. Шляхи збільшення виходу коренеплодів, придатних до садіння.

Щоб отримати високу врожайність та якість насіння, слід виростити та зібрати маточні коренеплоди з потрібними кондиціями й не втратити їх під час осінньо-зимового зберігання.

Агротехнічні заходи вирощування маточних коренеплодів мають сприяти формуванню буряка конічної форми з анатомічно правильною хвостовою частиною і з добре розвиненим листковим апаратом. Для цього потрібно забезпечити глибокий обробіток грунту та захист від шкідників і хвороб. А ще - не можна допускати вирощування маточних коренеплодів без застосування добрив, про це свідчать дані К. Хованської, де зазначено, що маточних коренеплодів, уражених кагатною гниллю під час зберігання було: без застосування добрив - 50,5%, за внесення N45P45K45 - 43, у разі внесення N45P45K45 + 20 т/га гною - 22,3%; з наявністю загнилих проростків квіткових стебел, відповідно, - 88,1; 84,7 та 74,1 відсотка.

Перед збиранням маточних цукрових буряків слід видалити хворі та цвітушні рослини. Рано зібрані коренеплоди погано зберігаються й знижують насіннєву продуктивність, тож починати збирання врожаю потрібно з настанням стійкого похолодання, коли температура повітря не перевищує 10°С, але щоб запобігти пошкодженню буряків заморозками, закінчують ці роботи не пізніше 20-25 жовтня. Під час збирання гичкозрізувальні апарати комбайнів встановлюють так, щоб не пошкоджувалась головка коренеплоду й залишались черешки завдовжки 3-5 сантиметрів.

Під час сортування коренеплоди з черешками до 5 см недоочищують, а черешки завдовжки понад 5 см видаляють ножем на висоті 0,5-1 см від головки. Хвостики в коренеплодів не обрізують. Коренеплоди цвітушних рослин вибраковують, так само як і великі, дрібні та нетипові за забарвленням (столові, кормові), уражені пероноспорозом, ризоктоніозом. Не кагатують також коренеплоди неправильної форми (вилчасті, дуплисті), тому що коренеплоди з розгалуженою хвостовою частиною складно висаджувати, вони швидше загнивають під час зберігання. Вибраковувати слід і коренеплоди зі значними механічними пошкодженнями.

Результати багаторічних досліджень, проведених у мережі Інституту цукрових буряків УААН, свідчать, що найдоцільніше висаджувати насінники маточними коренеплодами двох фракцій: діаметром 5-7,5 см і масою близько 300 г та діаметром 7,5-10 см і масою 500-600 г. Під час підготування до зберігання коренеплоди необхідно відкалібрувати за цими двома фракціями й розмістити в окремих кагатах. Маточні коренеплоди ЧС компонента та запилювача теж збирають і кагатують на зберігання окремо.

За умови сприятливого водного режиму в конкретній бурякосійній зоні без ризику не зібрати врожай насіння можна використовувати як маточні коренеплоди штеклінги, маса яких становить 20-200 грамів.

Відомо, що зберігання маточних коренеплодів потрібно розглядати як один із періодів життєвого циклу дворічної рослини. Коренеплоди, що зберігаються, є живими організмами. Тому, після закладення їх у кагати, вони не припиняють своєї життєдіяльності. Високий урожай насіння цукрових буряків можна отримати тільки від фізіологічно здорових коренеплодів з хорошим тургором, не уражених кагатною гниллю, та тих, що пройшли стадію яровизації під час зберігання й вирізняються високою життєздатністю.

Способи зберігання маточних коренеплодів

Польовий

Найдоступнішим для всіх насінницьких господарств є польовий спосіб зберігання маточних коренеплодів. Кагатне поле для зберігання має бути поблизу того місця, де їх вирощуватимуть наступного року. Для зберігання відводять ділянки із заляганням грунтових вод не вище 1 м від поверхні грунту, що не затоплюються дощовими й талими водами. Не можна відводити під кагатне поле ділянки з важким глинистим грунтом і поблизу лісосмуг, на місцях, де кагати були попередні два роки, та на колишніх силосних ямах. Траншеї для кагатування маточних буряків готують перед збиранням. Оптимальна глибина - 70 см, ширина - 80 см, довжину визначають залежно від довжини кагатного поля.

Зберігання коренеплодів у тимчасових траншеях

Це дуже трудомісткий процес, до того ж, у кагатах досить важко регулювати температуру й вологість повітря. Вибракуваних коренеплодів після зимового зберігання таким способом часто буває 20-25%. Тому перспективним є зберігання маточних коренеплодів у стаціонарних сховищах, де відходи після зберігання не перевищують 10%. Сховища будують місткістю від 500 до 3000 т, і в літній період їх можна використовувати з іншою метою.

Зберігання маточних коренеплодів у стаціонарних сховищах

Особливо перспективне в разі використання контейнерів. Тоді повністю механізовано всі навантажувально-розвантажувальні роботи під час збирання, кагатування, зберігання й висаджування насінників. Маточні коренеплоди в процесі збирання вкладають у контейнери, які за допомогою спеціальних кранів встановлюють на автомашину, привозять у сховище й після зберігання в сприятливих умовах відправляють у цих самих контейнерах на поле для висаджування. Температуру й вологість у стаціонарних сховищах контролюють датчиками з автоматичною системою клімат-контролю. Оптимальний режим зберігання маточних коренеплодів у стаціонарних сховищах (температура, вологість, вміст О2 та СО2) аналогічний оптимальному режиму зберігання в кагатах