15. Психологічні особливості групової психокорекції птср

  В групі психокорекційні ефект досягається за рахунок взаємодії, взаємовпливу людей і активного використання соціально-психологічних можливостей групи для досягнення необхідного психокорекційного результату.

Груповий корекційний ефект, як правило, сильніше в тих випадках, коли мова йде про виправлення недоліків міжособистісного поведінки клієнтів.

Перевага групової психокорекційної роботи:

По-перше, в тому, що в групі починають діяти додаткові, стимули, що змушують людину потрібним чином змінювати свою поведінку. Група полегшує людині вираження емоцій і почуттів, дозволяє йому вести себе більш розкуто, сприяє розрядці внутрішньої напруженості, що виникає при індивідуальній роботі.

По-друге, в групі людина відчуває себе психологічно більш захищеним, тому що в ній зазвичай створюється сприятлива атмосфера людських відносин. ведучий і інші її учасники в будь-який момент можуть прийти на допомогу, захистити кожного від психологічних травм і переживань.

По-третє, група допомагає краще зрозуміти самого себе, порівнюючи себе з іншими. У результаті в людини складається про себе більш правильне уявлення.

Види групової психокорекції:

Головне призначення груп тренінгу вмінь (поліпшення міжособистісних відносин, вироблення і закріплення комунікативних умінь і навичок, відкритості, щирості і довіри людей; зняття психологічних бар'єрів).

Групи зустрічей створюються для того, щоб допомогти людям самостійно впоратися зі своїми соціально-психологічними проблемами.

"гештальт групи" (дозволяє клієнту краще пристосуватися до реального життя, глибше зрозуміти себе, свої відносини з іншими). 

 Психодрама - програвання ситуацій, що хвилюють клієнтів.

Групи тілесної психокорекції

Групи танцювальної психокорекції

Групи психокорекції мистецтвом – (малювання, ліплення, виготовлення виробів).

Техніка різних видів групової психокорекції:

три цикли взаємодії учасників один з одним: подання, отримання інформації з боку, експериментування(кожен шукає нові, більш адаптивні форми міжособистісного поведінки). У групі створюється і підтримується атмосфера міжособистісного довіри і відкритості.

15. Особливості емоційної симптоматики птср у дітей

На емоційному рівні:

Найбільша загальна і найперша реакція на пережитий стрес - страх, фобії. З часом у дітей можуть розвинутися специфічні фобії; розлад тривожної розлуки, порушення характеризується вираженою тривогою, внаслідок відділення дитини від звичної турботи про неї, боязнь засипати в темряві, одному.

Деякі діти часто відчувають почуття провини за те, що трапилося.

1. Психотравмовані діти стають більш дратівливими.

2. Розвивається депресія.

3. Діти стають плаксивими.

4. Домінантною реакцією є страх. Дитячі фантазії зазвичай перебільшені, хоча й основані на реальних подіях.

5. Втрата контролю. (відмовляються йти у школу, слухатися, залишатися без батьків або улюблених іграшок тощо).

6. Гнів (спрямовують на тих, хто поряд).

7. Втрата стабільності та впевненості в собі.

8. Збентеження.

15. Прийоми саморегуляції психічного стану

Прийоми психічної саморегуляції (ПТСР) використовуються для відновлення функціонального стану за наявності помірно вираженої психоневрологічної симптоматики (порушення сну , високий рівень тривожності, дратівливість а також для оперативного (за 20-30 хв) зняття втоми, емоційної напруги, збільшення працездатності в складних умовах діяльності. Регуляція м'язового тонусу (слід починати з розслаблення м'язів обличчя та правої руки, що грають провідну роль у формуванні загального м'язового тонусу).

Управління ритмом дихання ( під час вдиху настає активація психічного стану, тоді як при видиху відбувається заспокоєння, призводить до підвищення активності нервової системи та всіх функцій організму). Заспокійливий тип дихання використовується в цілях нейтралізації надмірного збудження після конфліктних, стресових ситуацій, для зняття нервового перенапруження. Аутогенне тренування . В основі використання аутогенного тренування лежить оволодіння можливостями самонавіювання. Необхідними умовами цього є концентроване самоспостереження за протіканням внутрішніх процесів, здійснюване і подання бажаної зміни.

Психологічні основи саморегуляції включають в себе керування пізнавальними процесами: сприйманням, увагою, уявою, мисленням, пам'яттю, а також особистістю: емоціями, думками, мовою, діями – реакціями на ситуацію, яка виникла.

Також ефективними є: саморегуляція сприймання, управління увагою, саморегуляція пам'яті, керування мисленням (роблячи його більш продуктивним: уважний аналіз умов розв'язуваної задачі) емоційна саморегуляція, саморегуляція (запобігає накопиченню явищ перенапруження, сприяє відновленню сил, нормалізує емоційний фон діяльності, і підсилює мобілізацію ресурсів організму), метод самонавіювання, метод візуалізації, медитація (є класичним способом зосередження, зняття психоемоційного напруження, розумової та фізичної втоми), малюнкова терапія, музикотерапія., кольоротерапія, , казкотерапія, ароматерапія.