Тема. Просте судження та його структура
Мета. Дати уявлення учням про просте судження та його структуру; навчити охарактекризовувати його; розвивати вміння правильно визначати істинність та хибність простих суджень; пам'ять, увагу, послідовно міркувати і робити висновки; виховувати почуття дружби.
Обладнання: Карта-подорож, казкові герої, вітрячки з фігурами та буквами, таблиця до задачі, завдання "Рушничок", " Казкові скриньки".
Хід уроку
Підготовка класу до уроку.
Любі діти, до нас на урок завітали гості. Привітайтесь із ними. Молодці!
Запитань навкруг багато.
Як на них відповідати?
Біля мене ти сідай
І мандрівку починай.
Ця сторінка, як стежинка,
За стежинкою – стежинка.
По ній котиться клубок,
Незвичайний, без ниток.
Наш клубочок залюбки
Поведе тебе в світи.
І на ‘як?’, ‘чому?’ і ‘де?’
Завжди відповідь знайде.
Сьогоднішній наш урок незвичайний. Тому, що на ньому присутні гості. А ще, ми помандруємо у далекі світи. В добру путь!
Прикордонний пункт "Пригадай"
( На дошці знаходиться “Карта-подорож”. На карті намальовані дві країні: країна Понять, з якої діти йдуть по доріжці у сусідню державу , і країна Суджень. На школярів чекають цікаві пригоди…)
Тільки ми вийшли з країни Поняття, як прикордонна служба країни Судження нас не пускає. Вони вимагають розповісти, що ми запам’ятали про цю країну відвідувавши її минулого року. Щоб нам легше було розповісти про неї, вони дали нам короткі запитання, відповівши на них, ми зможемо перейти кордон.
Що таке судження? ( Судження це наша думка, яку ми висловлюємо розповідним реченням)
Яке буває судження? (Воно буває правильним і неправильним, - іншими словами – істинним або хибним)
У країні Судження ви навчилися минулого року розв’язувати задачі якими методами? ( Методом припущення і вилучення)
Молодці, продовжуємо нашу подорож.
Вивчення нового матеріалу. "Екскурсія". Перетнувши кордон країни Судження, ми потрапили на екскурсію по місту "Просте судження та його структура". Екскурсія саме співпадає темі нашого уроку. Послухайте уважно і запам’ятайте.
Розповідь учителя.
Пригадайте. Поняття – найпростіша форма думки. Складніша форма думки – судження. За допомогою понять ми складаємо судження.
Просте судження - це думка, висловлена розповідним реченням, в якому щось стверджується або заперечується про предмет чи явища дійсності, про їх ознаки, властивості.
Називаючи окремі поняття, наприклад, Київ, тиждень, підмет, ми нічого не стверджуємо і не заперечуємо щодо предметів, які входять до обсягу цих понять. Тому поняття не можна поділяти на істинні або хибні. Але, якщо за допомогою понять ми складемо судження, ми можемо стверджувати або заперечувати про предмети дійсності. Наприклад, складемо істинне судження, використовуючи поняття підмет: "Підмет – головний член речення". А тепер складемо хибне судження з тим самим поняттям, наприклад: "Підмет – другорядний член речення".
Судження обов’язково містить поняття, яке є предметом нашої думки. У наведених прикладах це поняття підмет. Судження також тлумачить певну ознаку, стан чи властивість предмета думки. В наших прикладах – це поняття: головний член речення, другорядний член речення. Нарешті, судження містить слово, яке поєднує предмет думки і відповідну ознаку, властивість. Цей зв'язок можна передати словом є, не є, належить, не належить. Але їх може і не бути в судженні. Іноді ці слова замінює тире.
Предмет думки, ознака чи властивість предмета думки та зв'язок між ними є елементами структури судження.