2. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу та в процесі роботи.

Основним нормативним актом, що регламентує порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з охорони праці є НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці".

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі й студенти під час трудового та професійного навчання проходять на підприємстві інструктажі, навчання і перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.

Допуск до роботи (виконання навчальних практичних завдань) без навчання і перевірки знань з питань охорони праці забороняється.

На підприємствах на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробляються і затверджуються наказом керівника відповідні положення підприємств і формуються плани-графіки проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.

На підприємстві для перевірки знань працівників з питань охорони праці наказом керівника створюється відповідна комісія. Головою комісії призначається керівник підприємства або його заступник, до службових обов'язків якого належить організація роботи з охорони праці.

До складу комісії підприємства входять:

- спеціалісти служби охорони праці;

- представники юридичної, виробничих, технічних служб;

- представник профспілки або вповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці та ін.

Комісія вважається правомочною, якщо до її складу входять не менше трьох осіб.

Перед перевіркою знань на підприємстві організовують заняття: лекції, семінари та консультації.

Перевірка знань працівників з питань охорони праці здійснюється за тими нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до їх функціональних обов'язків.

Форми перевірки знань з питань охорони праці працівників: тестування, залік або іспит.

Тестування проводиться комісією за допомогою технічних засобів (автоекзаменатори, модульні тести тощо), залік або іспит - за екзаменаційними білетами у формі усного або письмового опитування.

Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються відповідним протоколом.

При незадовільних результатах перевірки знань працівник повинен протягом одного місяця пройти повторне навчання та повторну перевірку знань.

3. Поняття та види штучного освітлення.

Штучне освітлення – здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщень, які не мають природного освітлення;

• загальним – світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно або з врахуванням розташування робочих місць;

• місцеве – створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

• комбіноване – складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний в процесі роботи напрямок світла.

При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.

Джерела штучного освітлення:

• лампи розжарювання – використовують, як правило, для місцевого освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей;

• газорозрядні лампи – основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність. Недолік – пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту; складність схеми вмикання, шум, значний час між вмиканням та запалюванням ламп, відносно висока вартість.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється:

Робоче – призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне – використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове вимкнення робочого освітлення та пов'язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу тощо.

Евакуаційне – призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні робочого освітлення. Його необхідно влаштовувати: в місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; у проходах; на сходових клітках; у виробничих приміщеннях, в яких працює більше 50 чоловік.

Охоронне – влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом.

Чергове – передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.

20.Порядок проведення інструктажів для працівників навчальних закладів.

Усі працівники, яких приймають на постійну чи тимчасову роботу і при подальшій роботі, повинні проходити на підприєм­стві навчання у формі інструктажів з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охо­рони праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служ­би − іншим фахівцем, якому наказом (розпорядженням) по підприємству доручено ці обов’язки і який в установленому цим типовим положенням порядку пройшов навчання і пере­вірку знань з питань охорони праці.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з вико­ристанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охо­рони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програ­ма та тривалість інструктажу затверджується керівником під­приємства.

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з гру­пою осіб одного фаху за чинними на підприємстві інструкція­ми з охорони праці відповідно до виконуваних робіт, а також з урахуванням вимог орієнтовного переліку питань первинно­го інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально з праців­ником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного ін­структажу.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з пра­цівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначається в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потре­бу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з працівни­ком або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструк­тажу визначається залежно від виду робіт, що ними виконува­тимуться.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструк­тажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник ви­робництва, цеху, дільниці, майстер).

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструк­тажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опиту­вання або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і на­вичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, пов­торного чи позапланового інструктажів для працівника про­тягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка

знань. При незадовільних результатах повторної перевірки знань питання щодо працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним законодавством.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільо­вого інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.