2.Обовязки комісії розслідування н/ в.

До складу комісії включаються: спеціаліст служби ОП (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок(начальник цеху, служби), представник Фонду (за згодою), представник профспілки підприємства.

У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у т.ч. з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії обов’язково включається представник Фонду.

До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан ОП на робочому місці, де стався нещасний випадок.

Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції, давати пояснення.

Комісія зобов’язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків н. в. і причетних до нього осіб;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про ОП;

- з’ясувати обставини і причини н. в.; визначити, чи пов'язаний цей випадок звиробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про ОП, розробити заходи щодо запобігання подібним н. в.;

- скласти акт розслідування н.в. за ф. Н – 5 у трьох примірниках, а також акт про н.в., пов'язаний з виробництвом, за ф. Н – 1 у 6 примірниках (або акт форми НВП, якщо н.в. не пов'язаний з виробництвом) і передати їх на затвердження роботодавцю.

Н-5 заповнюється при любому н/в.

Н – 1 заповнюється при н/в звязаних з виробництвом.

НТ - заповнюється при н/ в не зв’язаних з виробництвом ( по дорозі, на вулиці )

3.Обставини і причини можливих н/в та аварій.

основные причины несчастных случаев распределяются в такой последовательности:  1. Нарушение технологического процесса. 2. Нарушение трудовой и производственной дисциплины. 3. Недостатки в организации рабочих мест. 4. Неудовлетворительная организация работ. 5. Конструктивные недостатки. 6. Нарушение требований безопасности при эксплуатации транспортных средств. 7. Неприменение средств индивидуальной защиты. 8. Эксплуатация неисправных машин, механизмов, оборудова¬ния. По основным видам событий, несчастные случаи распреде¬ляются в следующей последовательности: 1. Дорожно-транспортные происшествия. 2. Поражение предметами, деталями, которые двигаются, разлетаются, вращаются. 3. Падение, обрушение, обвал предметов, грунта, породы. 4. Падение с высоты. 5. Поражение электрическим током. 6. Влияние вредных производственных факторов. 7. Пожары.

18. Назвіть засоби та заходи нормалізації мікроклімату на виробництві.

Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу заходів та засобів колективного захисту, які включають будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-гігієнічні, технічні та інші.

- удосконалення технологічних процесів та устаткування. Впровадження нових технологій та устаткування, які не пов’язані необхідністю проведення робіт, в умовах інтенсивного нагріву дасть можливість зменшити виділення тепла у виробничі приміщення. Наприклад, заміна гарячого способу обробки металу холодним

- раціональне розміщення технологічного устаткування. Основні джерела теплоти бажано розміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем, біля зовнішніх стін будівлі й в один ряд на такій відстані один від одного, щоб теплові потоки від них не перехрещувались на робочих місцях.

- автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами. Цей захід, дозволяє в багатьох випадках вивести людину із виробничих зон, де діють несприятливі чинники

- раціональна вентиляція, опалення та кондиціонування повітря. Вони є найбільш поширеними способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях.

- раціоналізація режимів праці та відпочинку, яка досягається скороченням тривалості робочої зміни, введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку в приміщеннях з нормальними метеорологічними умовами. Якщо організувати окреме приміщення важко, то в гарячих цехах створюють зони відпочинку – охолоджувальні альтанки, де засобами вентиляції забезпечують нормальні температурні умови. 

- застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів. Як теплоізоляційні матеріали широко використовуються: азбест, азбоцемент, мінеральна вата, склотканина, керамзит, пінопласт та ін.

- використання засобів індивідуального захисту. Важливе значення для профілактики перегрівання мають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повинен бути повітро- та вологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зручний крій. Для роботи в екстремальних умовах (наприклад, при пожежі) застосовують, спеціальні костюми з металізованої тканини. Для захисту голови від

теплового опромінення застосовують дюралеві, фіброві каски, повстяні капелюхи; очей – окуляри (темні або з прозорим шаром металу); обличчя – маски з відкидним прозорим екраном. Захист від дії зниженої температури досягається використанням теплого спецодягу, а під час опадів – плащів та гумових чобіт.

2 Яким чином визначаються збитки, пов’язані з виробничим травматизмом та захворюваності.

Виробничий травматизм, професійні та професійно зумовлені захворювання завдають не лише соціальних, але й значних економічних збитків, тому методика визначення економічних наслідків непрацездатності є важливою й актуальною в сучасному виробництві.

Виявлення розміру матеріальних збитків, що їх завдає виробничий травматизм підприємству, здійснюється за формулою

де Млт - збитки, зумовлені тим, що працівники, які отримали травми, не брали участі у створенні матеріальних цінностей, грн; Ду - загальна кількість днів непрацездатності за розрахунковий період, спричинених травматизмом та профзахворюваннями; А - середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, грн; Вч - середній розмір виплат за листком непрацездатності за один день усім потерпілим від травм, грн.

Визначення розміру збитків, яких зазнає підприємство від загальних захворювань працівників, здійснюється за формулою:

де Мм - збитки, зумовлені тим, що хворі працівники не беруть участі у створенні матеріальних цінностей, грн; Дя - загальна кількість робочих днів, що їх втратили за звітний період усі працівники, які хворіли; Бз - середній розмір виплат за один робочий день за всіма листками непрацездатності, що зумовлені загальними захворюваннями, грн; А - середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, грн.