Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охорона праці білети та відповіді 2011.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
340.99 Кб
Скачать

2. Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки.

Для розробки заходів щодо запобігання електротравматизму, пов'язаних з розміщенням електроустаткування підприємства, необхідно знати характеристику приміщень. Відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ), за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення поділяються на наступні три категорії.

  1. Приміщення без підвищеної небезпеки - це приміщення, де відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.

  2. Приміщення з підвищеною небезпекою - це приміщення, що характеризується наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом.:

● підвищена вологість (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 % або пара та конденсуюча волога у вигляді дрібних крапель) або струмопровідний пил ( технологічний, атмосферний пил, що потрапляє в середину агрегатів, технологічного обладнання та ізоляції, але не викликає небезпеки аварії).

● струмопровідна підлога (металева, залізобетонна);

● висока температура повітря (+35˚С);

● можливість одночасного дотику працюючого до з'єднаних з землею металоконструкцій, обладнання з одного боку, та до металевих корпусів електрообладнання – з іншого.

3. Особливо небезпечні приміщення – це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:

● відносна вологість повітря постійно тримається близько 100% (стеля, підлога, стіни покриті вологою);

● хімічно активне середовище ( у приміщенні є агресивні пари, гази, рідини, які діють на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини електроустаткування);

● одночасно дві й більше умов підвищеної небезпеки.

3. Надання допомоги при кровотечі

Для зупинки носової кровотечі потерпілого необхідно посадити і покласти на ніс охолоджуючий компрес. Якщо не допомагає, вводять до носової порожнини тампони зі стерильного бинта, оброблені 3% розчином перекису водню. Тампони можна залишити в носі 24 год.

Якщо потерпілий відкашлюється яскраво-червоною спіненою кров'ю – кровотеча в легенях. При цьому дихання зазвичай буває утруднене. Потерпілого кладуть у напівлежаче положення, під спину підкладають валик, на груди кладуть холодний компрес. При цьому йому забороняється говорити і рухатись. Періодично йому можна давати пити холодну, злегка піднесену воду і ковтати шматочки люду. Постраждалого необхідно терміново госпіталізувати.

№ 4

1. Правила працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.

Закон про охорону праці захищає соціальні права працівників. Він вимагає, щоб при укладанні трудового договору громадян був поінформований роботодавцем під розписку:

  • Про умови праці на підприємстві;

  • Про наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я:

  • Про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Умови трудового договору не можуть мати положень, які не відповідають законам та іншим нормативно-правовим актам про охорону праці.

Громадянину не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком та результатами психофізіологічної експертизи протипоказання йому за станом здоров'я .

Під час роботи на підприємстві працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла не передбачена трудовим договором виробнича ситуація, небезпечна для нього, оточуючих або довкілля.

За період простого з них причин за працівником зберігається середній заробіток.

Умови праці на виробничому місці, безпека технологічних процесів, роботи машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів про охорону праці.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не дотримується законодавства про охорону праці. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, Але не меншому ніж тримісячному заробіток.