- •1.Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •2. Засоби захисту в електроустановках.
- •3. Надання допомоги при запорошуванні очей.
- •1.Правила внутрішнього трудового розпорядку.
- •2. Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки.
- •3. Надання допомоги при кровотечі
- •1. Правила працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •2. Захист від статичної електрики
- •3. Допомога при кровотечі з рани
- •1. Органи державного наряду за охороною праці.
- •2. Захист споруд від блискавки. Правила поведінки під час загрози.
- •Надання допомоги при обмороженні.
- •2. Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці.
- •3. Надання допомоги при тепловому та сонячному ударі.
- •1. Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання.
- •2. Види освітлення
- •3. Способи штучного дихання.
- •3. Масаж серця, виконання
- •1. Основні заходи запобігання травматизму на виробництві
- •2. Відповідальність за порушення нормативних актів з охорони праці
- •3. Надання допомоги при запорошенні очей
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •2. Склад медичної аптечки
- •3. Колективний договір, його укладення
- •1. Умови праці, працездатність, безпека праці
- •2. Облік нещасних випадків на виробництві
- •3 З яких розділів складається інструкція з охорони праці, їх зміст?
- •1. Порядок дій у разі пожежі
- •2. Шум, його вплив на працюючого, засоби боротьби з шумом
- •3. Транспортування потерпілого
- •1. Закон України про охорону праці. Завдання роботодавця з оп
- •2. Вібрація, вплив на організм людини
- •Принципи надання допомоги потерпілим від нещасних випадів
- •2. Фізіологія праці
- •3. Вплив алкоголю на виробничий травматизм
- •2. Іонізуюче випромінювання
- •3.Переломи
- •Засоби колективного захисту.
- •2. Спеціальне розслідування нещасного випадку
- •3.Припинення кровотечі з рани.
- •Засоби індивідуального захисту
- •2. Загальні вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.Запобіжні знаки, сигнальне фарбування. Знаки безпеки.
- •Мікроклімат виробничих приміщень. Прилади контролю.
- •Надання першої допомоги при шоку, сонячному ударі.
- •Фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні небезпечні чинники.
- •План ліквідації аварії.
- •Перша допомога при опіках.
- •3. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •План евакуації з приміщень у випадку аварії
- •Перша допомога при переохолодженні.
- •Правила користування вогнегасником вв-5.
- •Перша допомога при переломах.
- •Причини виникнення пожежі.
- •3. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорон праці.
- •1. Безпека шд час експлуатації компресорних установок
- •2.Перша допомога при отруєнні.
- •Протипожежні заходи.
- •Перша допомога при уражені електричним струмом.
- •1. Безпечність виробничих процесів
- •2. Штучне дихання
- •3.Захист від статичної електрики.
- •Вогнегасильні речовини.
- •Іонізуюче випромінювання
- •Заземлення, занулення та автоматичне відключення.
- •Захисне відімкнення – захист швидкої дії , що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом.
- •Основні принципи держаної політики в галузі охорони праці.
- •2. Безпечність виробничого устаткування
- •3.Способи транспортування потерпілого.
- •Види електрики: промислово, статична, атмосферна, її утворення.
- •3. Охорона праці жінок і підлітків.
- •Вплив електричного струму на організм людини.
- •2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •3.Повторний, позаплановий інструктажі.
- •Місцеві електричні травми та електричні удари.
- •Алкоголізм і безпека праці.
- •1. Причини нещасних випадків: технічні, організаційні, психофізіологічні
- •Організаційні причини нещасних випадків
- •Захист від блискавки
3.Припинення кровотечі з рани.
Якщо пошкоджена артерія – колір крові яскраво – червоний, кров б’є фонтанчиком. Артеріальна кровотеча найбільш небезпечна, допомогу потерпілому треба надати негайно.
Артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою здавлюючої пов’язки.
Уразі кровотечі зі стегнової артерії джгут накладають вище місця кровотечі. Під джгут підкладають шар марлі та записку з часом накладання.
Тривалість використання джгута не повинна перевищувати 1,5-2 години.
За капілярної кровотечі кров виділяється каплями. Венозна кров має темно-червоне забарвлення.
№ 17
Засоби індивідуального захисту
Засоби індивідуального захисту, залежно від призначення, поділяються на такі:
Ізолюючі костюми, Засоби захисту органів дихання, Спеціальний одяг,
Спеціальне взуття, Засоби захисту рук, Засоби захисту очей,
Засоби захисту обличчя, Засоби захисту голови, Захисні дерматологічні засоби
Засоби захисту від падіння з висоти тощо, Засоби захисту органів слуху
2. Загальні вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт
Механізація найбільш важких та трудомістких робіт, до яких, в першу чергу, належать вантажно-розвантажувальні роботи, є одним з найважливіших завдань охорони праці. Разом з тим, на сьогодні ще досить значною є частка вантажно-розвантажувальних робіт, що виконуються вручну. Аналіз виробничого травматизму, пов'язаного з виконанням вантажно-розвантажувальних робіт свідчить, що найбільш високий його рівень там, де такі роботи виконуються вручну. Тому максимальна механізація таких робіт не лише полегшує працю працівників, але й робить її більш безпечною.
Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт значно залежить від групи, класу, та категорії вантажу. В залежності від небезпеки, яка виникає під час навантажування, транспортування та розвантажування всі вантажі поділяються на чотири групи: 1 — малонебезпечні (будматеріали, продукти харчування тощо); 2 — небезпечні за своїми розмірами; 3 — пилові та гарячі (цемент, крейда, вапно, асфальт, бітум і т. п.); 4 — небезпечні за своїми властивостями (пожежо- та вибухонебезпечні, отруйні, токсичні, радіоактивні речовини тощо). Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт з вантажами третьої та четвертої груп необхідно використовувати засоби індивідуального захисту.
Вантажі, які є небезпечними за своїми властивостями відповідно до ГОСТ 19433-81 підрозділяються на дев'ять класів: 1 — вибухові речовини; 2 — стиснені, зріджені та розчинені гази під тиском; 3 — легкозаймисті рідини, суміші рідин, які виділяють легкозаймисті пари, температура спалаху яких становить 61 °С і нижче; 4 — легкозаймисті речовини та матеріали, які здатні займатися внаслідок тертя, нагрівання, поглинання вологи, самочинних хімічних перетворень; 5 — окиснювальні речовини, які легко виділяють кисень; 6 — отруйні та інфекційні речовини; 7 — радіоактивні речовини;
8 — їдкі та корозійне активні речовини; 9 — речовини з відносно низькою небезпекою, однак під час перевезення та зберігання яких необхідно дотримуватись певних вимог безпеки.
За масою одного місця вантажі поділяються на три категорії: 1 — масою менше ніж 80 кг, а також сипкі, дрібноштучні, і такі, що перевозяться навалюванням;
2 — масою від 80 до 500 кг, 3 — масою понад 500 кг.
Відповідними нормативно-правовими актами регламентовані граничні норми підіймання та переміщення важких речей (вантажів) одним працівником вручну: для мужчин, старших 18 років — 50 кг (допускається перенесення вантажу вагою до 80 кг на відстань по горизонталі не більшу ніж 25 м за умови, що вантаж піднімають на спину і знімають інші вантажники); для жінок, старших 18 років — 10 кг при чергуванні з іншою роботою та 7 кг при-постійній роботі з вантажами протягом зміни; для юнаків та дівчат 16—17 років при короткочасній роботі відповідно 14 кг та 7 кг, а 17—18 років — 16 /сгта 8 кг. Якщо вага вантажів понад 50 кг, а також у разі підіймання вантажів на висоту понад 3 м необхідно застосовувати механізований спосіб проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
. До роботи з підіймально-транспортними механізмами та пристроями допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії і одержали посвідчення.