2. Іонізуюче випромінювання

Іонізуючим є будь-який вид випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до виникнення електричних зарядів різних знаків. Джерелами ультрафіолетових випромінювань у виробничих умовах є електродугове зварювання, плазмове обладнання, газорозрядні лампи тощо. Ефективним методом захисту від ультрафіолетового випромінювання є екранування джерел випромінювання. Джерелами електромагнітних випромінювань є потужні телевізійні та радіомовні станції, промислові установки високочастотного нагріву, вимірювальні прилади, а також будь-які елементи, що включені до високочастотної мережі. Найбільш чутливим органом до лазерного випромінювання є очі – ушкодження сітківки очей може статися навіть за порівняно невеликої інтенсивності випромінювання.

3.Переломи

Для забезпечення нерухомості зламаної кінцівки застосовують спеціальні дротяні або фанерні шини. Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем пошкодження суглоби, а якщо перелом плеча або стегна – то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї щось м’яке: вату, шарф, рушник. Накладену шину необхідно прикріпити до кінцівки бинтом, рушником, паском. Як шину можна використати дошку, палицю, лижу тощо. Таку імпровізовану шину необхідно прикласти з двох протилежних боків уздовж пошкодженої кінцівки і обгорнути бинтом. Шина має бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. Не можна накладати шину на місце відкритого перелому, а слід прибинтовувати її поверх одягу. Під шину при відкритому переломі підкладають що-небудь м’яке, попередньо зупинивши кровотечу.

№16

1. Засоби колективного захисту.

З метою запобігання або зменшення впливу на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих чинників застосовують засоби колективного та індивідуального захисту. Створення на робочому місці сприятливих і безпечних умов праці тісно пов’язанні із забезпеченням робітників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

Засоби колективного захисту призначені для:

Нормалізації повітряного середовища (вентиляція, опалення, кондиціювання);

Нормалізації освітлення;

Захисту від іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових, лазерних випромінювань;

Захисту від шуму і вібрації;

Захисту від ураження електричним струмом (заземлення, занулення);

Захисту від дії механічних факторів (огородження);

Захисту від хімічних факторів;

Захисту від високих і низьких температур.

2. Спеціальне розслідування нещасного випадку

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі -спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держгірпромнагляд охорони праці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

До складу спеціальної комісії включаються:

посадова особа територіального органу Держгірпромнагляд охорони праці (голова комісії); представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцевій держадміністрації, керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця; представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівникам особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом

профспілки; представник профспілкового органу вищого рівня; представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, - у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння);

Спеціальна комісія зобов'язана:обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників,посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх інтереси, з метою розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які представляють інтереси потерпілих) роз'яснення щодо їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.

Після ознайомлення з необхідними матеріалами, обстеження місця події та проведення лабораторних досліджень, випробувань,технічних розрахунків, експертизи експертна комісія складає висновок, у якому стисло викладаються обставини, визначаються причини нещасного випадку, гострого професійного захворювання

(отруєння), зазначаються допущені порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а також заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

Складає акт спец. Розсіл. (Н-5) і Н-1 (НПВ) на кожного потерпілого окремо., підписують всі члени (не згодні додають окрему думку) Затв. акти посадова особу, що призначена комісію