Теми та плани семінарських занять

(завдання для самостійної роботи)

Семінар по темі 1: ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНИЙ СТАН. ОРГАНІЗАЦІЯ КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

2 години; вхідний контроль – 15 хв.; самостійна робота – 16 годин.

План:

1. Історія розвитку доктрини запобігання злочинам та її сучасний стан.

2. Проблеми прогнозування та планування заходів запобігання злочинам.

3. Система профілактики злочинів.

4. Організація кримінологічних досліджень.

Завдання для самостійної роботи:

Оцініть інформацію та надайте власний коментар:

Стан злочинності в Україні у 2015 році

(за даними Генеральної прокуратури України)

За повідомленням прокуратури, протягом 2015р. обліковано 565,2 тис. кримінальних правопорушень. Із загального числа зафіксованих правоохоронними органами кримінальних проявів 35,3% – тяжкі та особливо тяжкі.

У загальній кількості злочинів 64,1% становили злочини проти власності, 9,5% – злочини проти життя та здоров’я особи, 4,6% – злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення, 4,3% – злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, 4,2% – злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, 2,7% – злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, 2,1% – злочини проти громадської безпеки, 1,7% – злочини проти правосуддя, 1,5% – злочини проти громадського порядку та моральності, 1,4% – злочини у сфері господарської діяльності, 1,2% – злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Протягом 2015р. обліковано очевидних умисних вбивств і замахів на вбивство – 3226, умисних тяжких тілесних ушкоджень – 2642, зґвалтувань і замахів на зґвалтування – 323.

Кількість випадків крадіжок становила 273,8 тис., шахрайств – 46 тис., грабежів – 22,1 тис., розбоїв – 3,6 тис., хабарництва – 1,9 тис.

Правоохоронними органами за цей період виявлено 570 осіб, які скоїли злочин у складі 135 організованих груп і злочинних організацій, закінчено 135 кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, вчинені організованими групами і злочинними організаціями.

Кількість потерпілих від злочинів у 2015р. становила 412,7 тис. осіб, із числа яких 156,2 тис. – жінки, 27,3 тис. – особи похилого віку та інваліди 1 і 2 груп, 4,8 тис. – неповнолітні та 2,2 тис. осіб – діти до 14 років. Найбільша кількість потерпілих (63,4%) – від крадіжок та грабежів, серед яких 39,3% – жінки. У дорожньо-транспортних пригодах, пов’язаних зі злочинами, на території країни постраждало 12,4 тис. осіб.

Усього внаслідок злочинних діянь загинуло 8,7 тис. осіб, із числа яких 35,8% було умисно вбито; 28,6% загинуло внаслідок дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних зі злочинами; 7,9% – у результаті нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень.

Кількість виявлених осіб, які вчинили злочини, становила 115,8 тис., з них жінки – 13,8 тис., неповнолітні – 5,7 тис. У загальній кількості виявлених осіб, які вчинили злочини, 30,5% раніше вже ставали на злочинний шлях, із яких кожний другий мав незняту або непогашену судимість, 13,3% знаходились у стані алкогольного сп’яніння, 12,4% вчинили злочин у групі. Питома вага працездатних осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, які на момент учинення злочину не працювали і не навчалися, становила 61,3%, безробітних – 14,3%.

Істратенко І.М. 289 84 14 Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua/

Контрольні питання :

1. Охарактеризуйте поняття “кримінологічне мислення”. В чому його суть і на чому воно ґрунтується?

2. Платон писав, що злочинність – хвороба суспільства. Що він мав на увазі? Яке Ваше ставлення до цього твердження?

3. Е. Дюркгейм розглядав злочинність як соціальну норму. Що він мав на увазі? Оцініть коректність цього твердження. Чи це означає, що злочинність є невід’ємним суспільним явищем?

4. Сократ писав, що людина вчиняє злочини, оскільки не знає, в чому її благо. Що він мав на увазі? Чи згідні Ви з цим твердженням?

5. Охарактеризуйте, чим відрізняється концепція злочинної людини (злочинця) Ч. Ломброзо від концепції природженого злочинця Е. Феррі. Яка з наведених концепцій, на Вашу думку, є більш повною та аргументованою?

Реферати з теми:

1. Запобігання злочинам: історичний вимір.

2. Запобігання злочинам в Україні: сучасний стан, тенденції та перспективи.

3. Теорія запобігання злочинам в творах стародавніх філософів

4. Яку користь може принести запобіжний вплив на злочинність окремим громадянам

Література до теми 1:

5. Конституція України

6. Алексеев А.И., Герасимов С.И., Сухарев А.Я. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы. Монография. – М.: НОРМА, 2001. – 496 с.

7. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Сост. и предисл. В.С. Овчинского. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 184 с.

8. Богомолова С.Н. Психологическая теория преступности Айзенка // Вопросы борьбы с преступностью. – Вып. 35. – М.: «Юрид. лит», 1981. – С. 91-99.

9. Даньшин И.Н. Общетеоретические проблемы криминологии : монографія / И.Н. Даньшин. – Х. : Прапор, 2005. – 224 с.

10. Даньшин И.Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия / И.Н. Даньшин. – К., 1988. – 87 с.

11. Денисова Т.А. О криминологии и не только… // Ежегодник украинского права: сб. науч. тр. / отв. за вып. А.В. Петришин. – Х.: Право, 2013. - № 5. – С. 612-619.

12. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3 кн. / А.П. Закалюк. – К. : Ін Юре, 2007. – Кн. 1 : Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – 424 с.

13. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3 кн. / А.П. Закалюк. – К. : Ін Юре, 2007. – Кн. 2 : Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. – 712 с.

14. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3 кн. / А.П. Закалюк. – К. : Ін Юре, 2008. – Кн. 3 : Практична кримінологія. – 320 с.

15. Закалюк А. П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведения. – М.: Юрид лит., 1986. – 192 с.

16. Закалюк А. Про запровадження в Україні кримінологічної експертизи // Право України. – 1999. - № 7. – С. 100.

17. Зелінський А.Ф. Методика кримінологічних досліджень. – Харків, 1992.

18. Кримінологія. Загальна частина :Навчальний посібник. – Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2015. – 658 с. (38,2 д.а.) (авт. кол. : Денисов С.Ф., Кулик С.Г., Шеремет О.С.).

19. Кримінологія. Особлива частина : Навчальний посібник. - Запоріжжя, КПУ, 2012. – 692с.

20. Криминология. Учебник для юридических вузов / Под общ. ред. д-ра юрид. наук, профессора А.И. Долговой. – М., 2014.

21. Шакун В. Нинішні проблеми боротьби із злочинністю й урбанізація // Право України. – 1997. - № 7. – С. 49-53.

22. Шнайдер Г. Й. Криминология: Пер. с нем. / Под общ. ред. и с предисл. Л.О. Иванова. – М.: Издат. группа «Прогресс» – «Универс», 1994. – 504 с.

23. Яковлев А.М. Теория криминологии и социальная практика. – М.: Наука, 1985. – 247 с.