Питання для самоперевірки

1. Визначити мету і суть маркетингових досліджень при виході на зарубіжні ринки.

2. Опишіть процедуру попереднього відбору зарубіжних ринків.

3. Охорактеризуйте, що визначає ринкову привабливість країни.

4. Опишіть як проводиться порівняльний аналіз ринкових сегментів по привабливості ринку і конкурентним позиціям фірм.

Модуль № 2. Особливості формування стратегії в міжнародному маркетингу

Тема 2.1. Моделі виходу на зовнішній ринок План лекції

2.1.1. Експорт - сутність та особливості використання.

2.1.2. Сутність та види спільного підприємництва.

2.1.3. Пряме інвестування.

Літератра: [1], [4], [5], [6].

2.1.1. Експорт - сутність та особливості використання

Організація міжнародної діяльності фірми передбачає вибір способу виходу на зарубіжні ринки. Як відмінні ознаки розподілу способів виходу на зовнішні ринки можуть розглядатися:

• форма руху капіталу;

• рівень витрат, пов’язаних з виходом на зарубіжний ринок;

• ступінь привабливості інвестування.

Найпростіший спосіб вступу на зарубіжні ринки - експорт. Під експортом розуміють реалізацію на зарубіжних ринках товарів і послуг, які виробляються або виконуються у власній країні.

Прийнято розрізняти прямий і непрямий експорт. Можна скористатися послугами незалежних міжнародних маркетингових посередників (непрямий експорт) або проводити експортні операції самостійно (прямий експорт). Практика непрямого експорту найбільш поширена серед фірм, що тільки починають свою експортну діяльність. По-перше, вона вимагає менше капіталовкладень. Фірмі не доводиться розвивати за кордоном власний торговий апарат або налагоджувати мережу контактів. По-друге, вона пов’язана з меншим ризиком.

Здійснення експортних операцій може проходити в активній і пасивній формах. Нерегулярний експорт - це пасивний рівень залучення, коли фірма час від часу експортує свої надлишки і продає товари місцевим оптовикам, що представляють зарубіжні фірми. Активний експорт має місце в тих випадках, коли фірма задається метою розширити свої експортні операції на конкретному ринку. Для експорту може пропонуватися товар як в модифікованому, так і в немодифікованому вигляді.

Експорт ускладнює реалізацію всіх функцій маркетингу. Особливо це стосується обробки ринку, реалізації і дистрибуції. Особливо важким це виявляється для дрібних і середніх підприємств. Для більшості з них виходом є використання форм експортної кооперації.

Експортна кооперація це співпраця на добровільній основі двох і більш юридично і економічно самостійних підприємств на основі укладеної між ними угоди або договору. Ця співпраця направлена на рішення загальних задач, що стоять перед учасниками кооперації при здійсненні експортних операцій.

Експортна кооперація дозволяє обмінюватися інформацією щодо міжнародних виставок; оголошень відкритих конкурсів на розміщення урядових замовлень; про торгових посередників, комерсантів-посередників, комісіонерів і т. п.; джерелах отримання іншої інформації. Учасники кооперації практикують спільне проведення виставок і ярмарків, або участь в спеціальних заходах (наприклад, видання журналу). Проводиться планування і здійснення маркетингових комунікацій, націлених на кінцевого споживача які підкреслюють вітчизняне походження товару. Деколи ними створюються спільні підприємства, які займаються збутом, роздрібною торгівлею і сервісом. Практикується сумісне придбання різного роду основних засобів. Наприклад, виставкове устаткування, майно для бюро і оснащення складів, складські приміщення, вантажні автокари.