9.1. Поняття, класифікація та принципи складання звітності про виконання бюджету

Нормативно-правове регулювання звітності про виконання бюджету здійснюється відповідно до наступних актів:

1. Бюджетного Кодексу України – статті 58-61 щодо державного бюджету та статті 80 щодо місцевих бюджетів;

2. наказу Мінфіну України від 24.01.2012 р. № 44 «Порядок складання фінансової і бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів» зі змінами і доповненнями;

3. постанови КМУ від 28.02.2000 № 419 «Порядок подання фінансової звітності» зі змінами і доповненнями;

4. Закону України № 996;

5. П(С)БО;

6. наказів ДКСУ;

7. інших нормативно-правових документів.

Згідно зі статтею 58 Бюджетного кодексу України:

1. Мінфін України встановлює форми та порядок складання звітності про виконання бюджету;

2. ДКСУ:

• забезпечує достовірність інформації про виконання Державного бюджету

• здійснює зведення, складання та подання звітності про виконання Державного бюджету України.

Звітність про виконання бюджету включає фінансову та бюджетну звітність. Звітність про виконання бюджету відноситься до елементів методу бухгалтерського обліку, являє собою заключний етап бухгалтерського узагальнення інформації. Звітність про виконання бюджету є бухгалтерською звітністю, під якою розуміють систему узагальнених і взаємозв’язаних показників, що характеризують фінансовий стан виконання бюджету за певний період.

Фінансова звітність складається відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку.

Бюджетна звітність відображає стан виконання бюджету, містить інформацію в розрізі бюджетної класифікації.

БЮДЖЕТНА ЗВІТНІСТЬ – це звітність головних розпорядників коштів, розпорядників нижчого рівня, одержувачів бюджетних коштів, Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування та відповідних фінансових органів за одержані і використані кошти із бюджету, а також кошти, які надійшли до бюджету.

Звітність про виконання бюджету класифікується:

1. за своїм призначенням – зовнішня і внутрішня;

2. за обсягом показників – первинна і зведена;

3. за терміном складання і подання – періодична (оперативна, місячна, квартальна) і річна;

4. за суб’єктами складання звітності – звітність головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня, одержувачів бюджетних коштів, Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування, фінансових органів, ДКСУ.

Користувачами інформації заключного етапу обліку виконання бюджету виступають:

• органи Державної казначейської служби;

• Міністерство фінансів України;

• Кабінет Міністрів України;

• Рахункова палата України;

• Верховна Рада України;

• Адміністрація Президента України;

• Міністерство економіки та Міністерство з питань європейської інтеграції України;

• Державна фіскальна служба України;

• Державна служба статистики України;

• українські та міжнародні фінансові організації.

Процес складання бухгалтерської звітності базується на таких принципах:

• дотримання впродовж звітного року єдиної методики відображення окремих господарських операцій та оцінки майна;

• повноти відображення в обліку всіх господарських операцій за відповідний період;

• своєчасності й повноти проведення та правильності відображення результатів місячної, квартальної, піврічної та річної інвентаризації відповідно;

• правильності віднесення доходів і видатків щодо звітного періоду.

До звітності про виконання бюджету висуваються наступні вимоги:

• достовірність інформації (не мати перекручень, помилок);

• тотожність показників звітності аналогічним даним обліку і звітності органів ДКСУ;

• повнота даних (відображення усіх операцій, проведених обліку).

Основні вимоги до складання звітності про виконання бюджету містить наказ Мінфіну України № 44. Так, форми фінансової та бюджетної звітності складаються у гривнях з копійками, заповнюються за всіма передбаченими показниками граф, рядків. За відсутності даних у графах та рядках проставляються прочерки. Додаткові показники у форми фінансової та бюджетної звітності вводити забороняється.

Разом з тим, головні розпорядники коштів державного або місцевих бюджетів можуть установлювати для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що належать до сфери їх управління, додаткові довідки до пояснювальної записки та отримувати від них додаткову інформацію відповідно до законодавства України.

Дані фінансової та бюджетної звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів перевіряються в частині відповідності аналогічним даним, відображеним у бухгалтерському обліку органів Казначейської служби.

Усі примірники фінансової та бюджетної звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також зведена фінансова та бюджетна звітність головних розпорядників бюджетних коштів (далі — головні розпорядники) та розпорядників нижчого рівня, до сфери управління яких належать розпорядники бюджетних коштів, у тому числі в інших областях, до подачі розпорядникам вищого рівня або іншим користувачам повинні бути перевірені і завізовані відповідним органом Казначейської служби (засвідчені підписом, печаткою або штампом на кожній сторінці всіх форм фінансової та бюджетної звітності і форм щодо розкриття елементів фінансової та бюджетної звітності).

Розпорядники бюджетних коштів, до сфери управління яких належать розпорядники бюджетних коштів, розташовані в інших областях, до своєї фінансової та бюджетної звітності додають форми фінансової та бюджетної звітності, перевірені та завізовані відповідними органами Казначейської служби.

Додатково підлягає перевірці та поданню до відповідного органу Казначейства фінансова та бюджетна звітність розпорядників нижчого рівня у разі встановлення розпорядниками вищого рівня щодо розбіжностей бухгалтерського обліку операцій з внутрівідомчої передачі запасів тощо.

Зведена фінансова та бюджетна звітність обласних державних адміністрацій до подання Казначейській службі України повинна бути перевірена і завізована відповідним Головним управлінням Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у загальному порядку.

Віза органу Казначейської служби засвідчує, що фінансова та бюджетна звітність розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів складена відповідно до вимог цього Порядку, дані фінансової та бюджетної звітності є тотожними аналогічним даним бухгалтерського обліку органів Казначейської служби і підлягають консолідації у зведеній фінансовій та бюджетній звітності розпорядників вищого рівня. При порушенні вимоги цього Порядку, органи Казначейської служби попереджують про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою усунення порушення бюджетного законодавства на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства. Дані такої фінансової та бюджетної звітності не підлягають консолідації розпорядниками вищого рівня у зведеній фінансовій та бюджетній звітності та органами Казначейської служби у звітності про виконання бюджетів. Ця фінансова та бюджетна звітність повторно надається до обслуговуючих органів Казначейської служби на перевірку та візування.

Зведена фінансова та бюджетна звітність складається головними розпорядниками та розпорядниками нижчого рівня, що мають свою мережу, на підставі фінансової та бюджетної звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що належать до сфери їх управління, а також фінансової та бюджетної звітності за своїми операціями.

Головні розпорядники та розпорядники нижчого рівня, що мають у своїй мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, до зведеної квартальної та річної бюджетної звітності подають окремі зведені звіти форм № 2д, № 2м, № 4д, № 4м, № 7д, № 7м, № 7д.1, № 7м.1 за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету або за всіма кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів:

щодо розпорядників бюджетних коштів;

щодо одержувачів бюджетних коштів;

загальний зведений звіт.

Форми звітності і пояснювальні записки підписуються керівниками і головними бухгалтерами (спеціалістами, на яких покладено виконання обов’язків бухгалтерської служби). Без таких підписів фінансова та бюджетна звітність вважається недійсною.

Подання фінансової та бюджетної звітності супроводжується листом, в якому зазначаються перелік форм фінансової та бюджетної звітності, що подаються, та їх обсяг (кількість аркушів за кожною формою), а також перелік форм, які не подаються у зв’язку з відсутністю показників.

Форми фінансової та бюджетної звітності подаються також на електронних носіях згідно з вимогами автоматизованої системи Казначейської служби України.

Терміни (графіки) подання звітності:

• щодо фінансової звітності до органів Казначейства встановлюються ними у межах термінів, визначених у Порядку подання фінансової звітності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419;

• щодо бюджетної звітності подається до органів Казначейської служби в терміни, встановлені для фінансової звітності.

Терміни (графіки) подання місячної бюджетної звітності до органів Казначейства встановлюються ними у межах термінів, визначених статтею 59 Бюджетного кодексу України.

Головні розпорядники затверджують терміни подання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами, що належать до сфери їх управління, з таким розрахунком, щоб вони вкладались у терміни подання фінансової та бюджетної звітності до органів Казначейської служби з урахуванням термінів, встановлених нормативно-правовими актами.

Зведена звітність про виконання бюджету (квартальна і річна) надається Міністерствами, головними розпорядниками коштів державного бюджету:

• Казначейству України;

• Рахунковій палаті.

• Мінфіну України копії зведеної річної фінансової та бюджетної звітності, попередньо перевіреної та завізованої Казначейською службою України.

Зведена квартальна і річна фінансова та бюджетна звітність подається головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів:

• до органу Казначейства;

• до відповідних фінансових органів копії зведеної річної фінансової та бюджетної звітності, попередньо перевіреної та завізованої в органах Казначейської служби.