Тема 8: Міжнародні орендні операції

1. Орендні операції в зовнішньоекономічній діяльності

2. Види міжнародних орендних операцій

3. Умови міжнародного орендного договору й обов'язки сторін

4. Міжнародні лізингові операції

5. Особливості укладення лізингової угоди

1. Орендні операції в зовнішньоекономічній діяльності

Міжнародні орендні операції одержали широке розповсюд­ження на початку 60-х років і є порівняно новим видом зовнішньоекономічної діяльності. В міжнародній комерційній практиці використовуються різноманітні види орендних операцій.

Оренда – це тимчасове користування майном, надане власником (орендодавачем) орендатору на чітко встановлений термін за відповідну винагороду на основі орендного договору.

Орендна операція здійснюється на основі орендного дого­вору. На відміну від договору купівлі-продажу, при якому право власності на товар переходить від продавця до покупця, договір оренди зберігає за орендодавцем право власності на майно, здане в оренду, надаючи орендатору лише право на тимчасове користу­вання цим майном.

Згідно з орендним договором одна із сторін угоди – орендодавець - надає іншій стороні – орендатору – предмет оренди у виключне користування на встановлений термін за певну винагороду.

Орендодавач (власник)

Орендатор

Міжнародні орендні операції поділяються на:

1. Експортні;

2. Імпортні.

Орендна операція, в якій орендодавець купляє об'єкт оренди в національної фірми і віддає в оренду іноземному орендатору, вважається експортною орендною операцією.

Орендна операція, під час якої орендодавець купляє об'єкт оренди в іноземної фірми і здає в оренду національному орендатору, називається імпортною орендною операцією.

Таким чином, характерною рисою міжнародної орендної операції є участь в ній іноземного контрагента (чи орендодавця, чи орендатора, чи виробника-постачальника об'єкту оренди). Інакше кажучи, міжнародною орендною операцією є така операція, сторони якої знаходяться в різних країнах.

Що може бути об'єктом міжнародної оренди? Це:

• обладнання загального промислового призначення (стандартне й унікальне);

• транспортні засоби (вантажні автомобілі, літаки, геліокоптери, судна, контейнери, спецвагони і т.д.);

• підйомно-транспортне та будівельне обладнання (навантажувачі, будівельні машини, підйомні крани та ін.);

• засоби обчислювальної техніки й обробки інформації;

• офісне й поліграфічне обладнання;

— товари споживчого призначення (автомобілі, холодильники, телевізори, відеотехніка і т.д.).

Об'єктом оренди може бути і обладнання, яке було в користуванні. Наприклад, фірма, яка потребує фінансових засобів, може продати своє обладнання фірмі-орендодавцю, одержати за нього кошти , а тоді взяти це ж обладнання в оренду.

Суть орендних операцій полягає в тому, що

• вони дозволяють одержати додаткові обсяги збуту продукції в умовах жорстокої конкурентної боротьби на світових ринках;

• дають можливість орендатору застерегти себе від швидкого морального старіння обладнання: це особливо важливо для малих і середніх підприємств;

• дозволяють орендаторам одержати сучасне обладнання, не роблячи попередніх великих затрат.