32. Закон достатньої підстави: визначення, формальний вираз, вимоги до мислення людей, логічні помилки в розсудах і міркуваннях при його порушенні.

Закон достатньої підстави: щоби бути істинною, будь-яка думка повинна повинна обгрунтовуватись іншими думками, істиність яких уже доведена або самоочевидна. Формула даного закону: В→А (А є тому що є В). Даний закон вимагає: недостатньо висловити якусь думку – її потрібно обгрунтувати, щоб зробити істинною. Закон достатньої підстави має 2 значення : змістове (закон виражає певні зв’язки між думками, які відображають різноманітні звязки і відношення між предметами та явищами обєктивного світу) та логічне (закон виражає певні відношення між висловлюваннями, які скажемо не повязані між собою за змістом, а головними є ф-ції істиності чи хибності цих висловлювань)

33. Умовивід як форма мислення. Структура умовиводу.

Умовивід – така форма мислення, за допомогою якої на підставі одного або кількох відомих висловлювань виводять нове висловлювання. Умовивід складається із засновків (вихідні висловлювання), висновку (нове висловл, яке логічно виводиться із засновків) і правил виводу (наявність логічного звязку між засновками і можливість на його підставі роти висновки). Процес переходу від засновків до висновків назив виводом.

Висновок з вихідних засновків здобувають за принципом логічного слідування. Він є системою логічних законів, дотримуючись яких можна набути нові знання на підставі попередніх. Засновки умовиводу відповідно назив підставою, висновок – наслідком, а закони логіки – обгрунтуванням умовиводу.

34. Поняття необхідного та імовірнісного висновку в умовиводах. Поняття імовірнісного умовиводу.

Ймовірнісним наз. такий умовивід в якому висновок із засновків слідує лише з певною долею ймовірності, тобто на підставі певного засновку можна зробити декілька припущень. Схема «З А можливо слідує В». Ці висновки робляться на підставі висловлювань, які можна інтерпретувати або з яких можна виводити декілька висловлювань.

Дедуктивний (необхідний) умовивід – це логічно необхідний висновок. У більш широкому значенні під дедукцією розуміють умовивід, в якому розвиток думки йде від загального знання до часткового, або до одиничного. Загальним знанням є певні теоретичні висловлювання. Головна особливість – відношення між вихідними засновками і висновками є необхідним, тобто з даних засновків з логічною необхідністю можна зробити один єдиний висновок тоді і тільки тоді, коли висловлювання пов’язані між собою за змістом. У сучасній логіці розрізняють умовиводи логіки висловлювань (тобто дедукт висновки які зроблені на підставі логічних зв’язків між складними висловлюваннями) й умовиводи логіки предикатів (дедуктивні висновки що залежать від субєктивно-предикатної структури висловлювань.

35. Умовиводи логіки предикатів: перетворення.

Перетворення є логічною операцією, за допомогою якої встановлюється зв'язок між поняттями, які є суб’єктом вихідного висловлювання, і поняттями, які суперечать предикату вихідного висловлювання, а зв’язка змінюється на протилежну (~~р≡р).

А перетворюється в Е

;

Е в А ;

І в О ;

О в І .