- •1. Об'єкт та предмет науки логіки
- •2. Поняття «логічної форми» мислення. Основні форми мислення
- •3. Взаємозв’язок мислення і мови
- •4. Поняття як форма мислення. Поняття. Слово. Термін.
- •5. Логічна структура поняття.
- •6. Види понять за змістом і обсягом.
- •7. Визначення поняття (дефініція). Структура визначення.
- •8. Види та способи визначення.
- •9. Правила визначення понять та логічні помилки, які виникають при їх порушенні.
- •10. Відношення між поняттям за змістом та обсягом. Кола Ейлера.
- •11. Логічна операція обмеження.
- •12. Логічна операція узагальнення понять.
- •13. Логічна операція поділу поняття. Класифікація.
- •14. Правила поділу поняття і логічні помилки, які виникають при їх порушенні.
- •15. Висловлювання як форма мислення.
- •16. Прості висловлювання, їх структура та види.
- •17. Атрибутивне висловлювання, його структура та види за кількістю та якістю.
- •18. Розподіленість термінів простого атрибутивного висловлювання.
- •19. Відношення між простим атрибутивним висловлюванням за «логічним квадратом»
- •20. Складні висловлювання. Види логічних зв'язок в складних висловлюваннях.
- •21. Визначення істинності складних висловлювань методом таблиць істинності.
- •22. Кон'юнкція: визначення, формальний вираз та її істинність.
- •23. Диз'юнкція (строга і нестрога). Формальний вираз та її істинність.
- •24. Імплікація: визначення, формальний вираз та її істинність.
- •25. Еквівалентність: визначення, формальний вираз та її істинність.
- •26. Заперечення: визначення, формальний вираз та її істинність.
- •27. Запитання, його структура та види.
- •28. Правила формулювання запит. Та логічні помилки при їх порушенні.
- •29. Закон тотожності: визначення, формальний вираз, вимоги до мислення людей, логічні помилки в розсудах і міркуваннях при його поруш.
- •30. Закон несуперечності: визначення, формальний вираз, вимоги до мислення людей, логічні помилки в розсудах і міркуваннях при його порушенні.
- •31. Закон виключення третього: визначення, формальний вираз, вимоги до мислення людей, логічні помилки в розсудах і міркуваннях при його порушенні.
- •32. Закон достатньої підстави: визначення, формальний вираз, вимоги до мислення людей, логічні помилки в розсудах і міркуваннях при його порушенні.
- •33. Умовивід як форма мислення. Структура умовиводу.
- •34. Поняття необхідного та імовірнісного висновку в умовиводах. Поняття імовірнісного умовиводу.
- •35. Умовиводи логіки предикатів: перетворення.
- •36. Умовиводи логіки предикатів: обернення.
- •37. Умовиводи логіки предикатів: протиставлення предикатові.
- •38. Умовиводи логіки висловлювань (правила побудови).
- •39. Умовно-категоричний силогізм.
- •40. Розділово-категоричний силогізм.
- •41. Умовно-розділовий силогізм.
- •42. Категоричний силогізм: визначення, структура, загальні правила, правила термінів та засновків.
- •43. Фігури та модуси категоричного силогізму.
- •44. Логічні помилки при побудові категоричного силогізму.
- •45. Скорочений, складний та складноскорочений категоричний силогізм.
- •46. Індукція: визначення терміну, правила побудови та її види.
- •47. Логічні помилки в індуктивних умовиводах.
- •48. Індуктивні методи встановлення причинного зв’язку.
- •49. Аналогія: правила побудови та різновиди.
- •50. Умови підвищення ймовірності висновків за індукцією та аналогією.
- •51. Доведення та спростування, їх структура та формальний вираз.
- •52. Факт як аргумент в змістовному доведенні. Вимоги логіки до фактів.
- •53. Види доведень.
- •54. Способи спростування.
- •55. Правила доведення та спростування і логічні помилки при їх порушенні. Правила щодо тези в доведенні.
- •56. Логічні помилки: «довід до людини» і «довід до публіки».
- •57. Логічні помилки: «підміна поняття» і «підміна тези».
- •58. Логічні помилки: «хибної підстави» і «коло в доведенні».
- •59. Суперечка, її структура та види.
- •60. Коректні і некоректні прийоми в суперечках.
- •61. Паралогізми і софізми.
- •62. Поняття «парадокс» в широкому і вузькому значенні. Причини виникнення парадоксів в пізнавальному процесі. Класифікація парадоксів.
32. Закон достатньої підстави: визначення, формальний вираз, вимоги до мислення людей, логічні помилки в розсудах і міркуваннях при його порушенні.
Закон достатньої підстави: щоби бути істинною, будь-яка думка повинна повинна обгрунтовуватись іншими думками, істиність яких уже доведена або самоочевидна. Формула даного закону: В→А (А є тому що є В). Даний закон вимагає: недостатньо висловити якусь думку – її потрібно обгрунтувати, щоб зробити істинною. Закон достатньої підстави має 2 значення : змістове (закон виражає певні зв’язки між думками, які відображають різноманітні звязки і відношення між предметами та явищами обєктивного світу) та логічне (закон виражає певні відношення між висловлюваннями, які скажемо не повязані між собою за змістом, а головними є ф-ції істиності чи хибності цих висловлювань)
33. Умовивід як форма мислення. Структура умовиводу.
Умовивід – така форма мислення, за допомогою якої на підставі одного або кількох відомих висловлювань виводять нове висловлювання. Умовивід складається із засновків (вихідні висловлювання), висновку (нове висловл, яке логічно виводиться із засновків) і правил виводу (наявність логічного звязку між засновками і можливість на його підставі роти висновки). Процес переходу від засновків до висновків назив виводом.
Висновок з вихідних засновків здобувають за принципом логічного слідування. Він є системою логічних законів, дотримуючись яких можна набути нові знання на підставі попередніх. Засновки умовиводу відповідно назив підставою, висновок – наслідком, а закони логіки – обгрунтуванням умовиводу.
34. Поняття необхідного та імовірнісного висновку в умовиводах. Поняття імовірнісного умовиводу.
Ймовірнісним наз. такий умовивід в якому висновок із засновків слідує лише з певною долею ймовірності, тобто на підставі певного засновку можна зробити декілька припущень. Схема «З А можливо слідує В». Ці висновки робляться на підставі висловлювань, які можна інтерпретувати або з яких можна виводити декілька висловлювань.
Дедуктивний (необхідний) умовивід – це логічно необхідний висновок. У більш широкому значенні під дедукцією розуміють умовивід, в якому розвиток думки йде від загального знання до часткового, або до одиничного. Загальним знанням є певні теоретичні висловлювання. Головна особливість – відношення між вихідними засновками і висновками є необхідним, тобто з даних засновків з логічною необхідністю можна зробити один єдиний висновок тоді і тільки тоді, коли висловлювання пов’язані між собою за змістом. У сучасній логіці розрізняють умовиводи логіки висловлювань (тобто дедукт висновки які зроблені на підставі логічних зв’язків між складними висловлюваннями) й умовиводи логіки предикатів (дедуктивні висновки що залежать від субєктивно-предикатної структури висловлювань.
35. Умовиводи логіки предикатів: перетворення.
Перетворення є логічною операцією, за допомогою якої встановлюється зв'язок між поняттями, які є суб’єктом вихідного висловлювання, і поняттями, які суперечать предикату вихідного висловлювання, а зв’язка змінюється на протилежну (~~р≡р).
А перетворюється в Е
;
Е
в А
;
І
в О
;
О
в І
.
