- •Врахування особливостей будови різних конструкцій біогазових установок.
- •3. Схема акумулятивного зброджування:
- •4. Схема заглибленого метантенка:
- •5. Схема нагрівальних приладів:
- •6. Схеми газгольдерів:
- •7. Схема біогазової установки для свинокомплексу на 24 тис. Голів:
- •2. Перетворення енергії вітру в теплову.
- •8. Вітродвигун:
- •9. Схема геліовітротеплової установки:
- •3. Схемні вирішення теплонасосних установок.
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 2. Тема 2: Опалення.
- •1. Використання пасивного сонячного обігріву.
- •2. Впровадження активних систем сонячного гарячого водопостачання.
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 3. Тема 4. Повітряне опалення
- •1. Вивчення порядку монтажу та експлуатації побутових газових котлів.
- •2. Засвоєння основ експлуатації електрокотлів.
- •3. Складання інструкції з використання теплогенераторів і калориферів.
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 4. Тема 5. Системи теплопостачання
- •1. Завдання й особливості експлуатації теплових мереж у сільській місцевості
- •2. Вивчення статичного і динамічного режиму водяних теплових мереж.
- •3. Приєднання споживачів теплоти до водяної теплової мережі
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 5. Тема 6. Підтримання якісної та економічної роботи системи теплопостачання
- •1. Поточне обслуговування й експлуатація теплових мереж.
- •2. Аналіз порядку гідравлічних випробувань теплових мереж.
- •3. Розробка техпроцесу налагодження і ремонту обладнання теплових пунктів.
- •4. Організація обліку споживання теплової енергії в теплових пунктах абонента
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •15. Інформаційні ресурси
- •Срс 6. Тема 9. Роль водопостачання. Роль водного господарства в інтенсифікації сільського господарства.
- •1. Основні види і задачі гідромеліорації.
- •2. Вивчення видів зрошення і режимів зрошення.
- •4. Порівняння основних типів поливу сільськогосподарських культур: поверхневий полив, дощування, підгрунтове і краплинне зрошення.
- •5. Ознайомлення із зрошувальними системами трьох видів: відкрита, закрита і комбіновані
- •6. Вивчення конструкцій поливних машини і засобів малої механізації.
- •Срс 7. Тема 11. Покращення якості води
- •1. Вивчення законів фільтрації при рухові ґрунтових вод. Фільтраційні потоки, закон Дарсі.
- •2. Визначення основного показника - швидкості фільтрації — як фіктивної швидкості, коли б рух рідини відбувався через всю площу поперечного перерізу.
- •3. Дослідження впливу повільного і різкозмінного руху ґрунтових вод на процес фільтрації.
- •Срс 8. Тема: 12. Транспортування і розподіл води.
- •1. Вибір схеми сільськогосподарського водопостачання.
- •2. Середньодобові норми водоспоживання, графіки добового і річного водоспоживання, інтегральна крива водоспоживання.
- •3. Поділ систем водопостачання за такими ознаками: виду об'єкта, що обслуговується, призначенню, способу подачі води, виду використовуваних природних джерел, надійності подачі води.
- •4. Основні елементи систем водопостачання.
- •4.2. Глибина закладання водопровідної мережі й особливості прокладання
- •4.3 Вимоги до розташування мережі
- •Срс 9. Тема 13. Технічне забезпечення водозабору
- •1.Проведення класифікації водозабірних споруд і пристроїв із поверхневих
- •2.Проектування водзаборів, вибір і розташування насосних станцій і інших споруд.
- •3.Забор води із поверхневих джерел. Будова і режими роботи насосних станцій.
- •4. Влаштування водозабірних свердловин
- •5. Види водозабірних свердловин за типом водоприймальної частини
- •6. Влаштування шахтних колодязів
- •Срс 10. Тема 16. Технічне забезпечення водовідведення.
- •1. Огляд основних положень: Безнапірна течія рідини. Рівномірний рух у відкритих руслах та каналах. Рівняння рівномірного руху.
- •2.Визначення коефіцієнтів Шезі та швидкісної характеристики каналу.
- •3. Аналіз класифікації відкритих русел. Умови існування рівномірного руху в штучних руслах.
- •4. Застосування методу послідовного наближення результатів для розрахунку гідравлічно найвигіднішого поперечного перерізу каналів.
- •5. Вирішення основних типів задач розрахунку каналів при рівномірному русі рідини.
- •Література
2. Впровадження активних систем сонячного гарячого водопостачання.
Завдання на проект включает в себе: характеристику споживачів теплоти;'Тип ферми; тип і кількість комунальних побутових споживачів; тип опалювального приміщення і його основні
Рис. 5. Схеми установок гарячого водопостачання:
а — двухконтурна; б — трехконтурна; 1 — сонячний колектор; 2 — бак-акумулятор.
3 — дублер нагріва води; 4 — циркуляционний насос; 5 — теплообмінник.
розміри; район розміщення споживачів теплоти; марку палива В завданні на проект рекомендується передбачити декілька різних споживачів теплоти.
В графічній частині проекта треба зобразити схему геліопостачання(приклади таких схем пнаведені в літературі , а також креслення установки геліоколлектора на будинку або поряд з ним .
Установки сонячного теплопостачання можуть бути одно-, двух и триконтурними. Одноконтурні установки с естественной вентиляциею приміняють при площі сонячних колекторів до 10 м2. Прин ципіальні схеми геліоустановок, які рекомендується застосовувати при виконанні курсового проекта, наведені на малюнку 29 [38].
Трихконтурна схема (см. рис. 29, б) на відміну від двухконтурної включає в себе, помимо бака-акумулятора, проміжний теплоносій
В якості теплоносія використовують деаэрированную воду, удовлетворяющую нормам ГОСТ 2874-79 "Вода питна". В сонячних установках с теплоносієм - водою використовують насоси, які застосовуються в системе горячього водопостачання і опалення приміщень1.
Передача теплоти з одного контура установки в другий відбувається за допомогою скоростних теплообмінників і баків-аккумуляторів.
В якості теплоприймача установок сонячного горячього водопостачання и опалення рекомендується застосовувати плоскі жидкістні сонячні колектори (водонагрівачі) с одинарним або двойним остекленням.
Основні технічні характеристики сонячних водонагрівачів приведені в таблиці .
Технічні характеристики сонячних водонагрівачів
солнечного водо |
Габаритные размеры, |
Площадь, |
Масса, |
нагревателя |
мм |
м2 |
кг |
it /1 26.3-41-79 |
1240X600X100 |
0,7 |
32,0 |
■0J.Ty88.13—81 |
1090X650X111 |
0,62 |
36,0 |
Сонячні колектори слід розміщувати с урахуванням типа забудови ландшафта і можливостей будівельної площадки. Для горячього водопостачання тваринницьких ферм, комплексів або опаленняя (ліній коллектори рекомендується встановлювати на криші або на площадці поряд з фермою (будинком). При розміщенні на даху колектори потрібно розміщувати на опорах. Відстань від кровлі будинку до колекторів має бути достатня для можливогоо ремонту даху.
Солнячні колектори потрібно орієнтувати на з відхиленням навосток до 20 град і на запад до 30 град.
Кут нахилу сонячних колекторів до горизонту приймають в залежності від періода роботи установки: при річній експлуатації він дорівнює широті місцевості; при роботі в літній період - широті місцевості плюс 15 град.
В устройствах для горячього водопостачання и опалення застосовують жидкістні аккумулятори.
Магістральні трубопроводи установок сонячного горячього водопостачання і опалення для систем з природньою циркуляцією теплоносія розміщують з нахилом не менше 0,01; для системи з насосною циркуляцією теплоносія - з нахилом не менше 0,002.
В установці сонячного горячього водопостачання і опалення повинні бути устройства для видалення повітря.
Проектом слід передбачити резервний (дублюючий) тепловий істочник, в якості якого можуть служити котельна, ТЭЦ, електрокотел та ін. Дублюючий істочник теплоти використовують при необхідності як догревачь води, нагрітої предварительно в сонячній установці.
Розрахунок установок сонячного горячього водопостачання [24]. Теплові потужності системи горячього водопостачяння визначають на основіц середньодобових норм споживання горячьої води. Для тваринницьких ферм ці норми дані в главі VII.
Норми споживання горячьої води для побутових потреб приведені в таблиці51.
Якщо температура воды t ' г, подаваэмої споживачу, відрізняється від нормованного значения tг, то норму витрати води визначають по формулі
Норми споживання гарячої води і витрата теплоти
|
|
Норма потреб |
|
Потребитель |
Единица изме |
ления горячей |
Норма расхода |
рения |
воды при температуре 65 "С, л |
теплоты, МДж |
|
Жилые здания квартирного типа: |
|
|
|
с умывальниками, мойками и |
1 человек в сутки |
80...100 |
20,1...25,2 |
душами |
|
|
|
то же, с ваннами |
То же |
110...130 |
27,7...32,7 |
Общежития: |
|
|
|
с общими душевыми |
» |
40...50 |
10,4...12,6 |
то же, со столовыми и прачечными |
» |
50...60 |
12,6...15,1 |
Больницы, санатории общего типа и |
1 койка в сутки |
150...180 |
37,7...45,3 |
дома отдыха с общими ваннами и |
|
|
|
душевыми |
|
|
|
Поликлиники и амбулатории |
1 посетитель |
5 |
1,26 |
Клубы, Дома культуры и театры с |
1 душевая сетка в |
160...180 |
40,2...45,3 |
общими душевыми |
1ч |
|
|
Бытовые помещения промышлен |
То же |
270 |
67,9 |
ных предприятий и спортивных |
|
|
|
сооружений с душевыми |
|
|
|
Бани русского типа (без плаватель |
1 посетитель |
90...110 |
22,6...22,7 |
ных бассейнов) |
|
|
|
Прачечные: |
|
|
|
механизированные |
1 кг сухого белья |
20...25 |
5,0...6,8 |
немеханизированные |
То же |
15 |
3,8 |
Учебные заведения и общеобразо |
1 учащийся в |
7 |
1,76 |
вательные школы при гимнастических залах |
смену |
|
|
Детские ясли-сады |
1 ребенок в сутки |
25...30 |
6,3...7,5 |
Предприятия общественного питания |
1 посетитель |
30 |
7,5 |
Водоразборная точка технологического оборудования или мойка в столовых |
1 водоразборная точка в 1ч |
250...300 |
62,9...79,4 |
Сонячні установки, які обладнані резервним джерелом теплоти, слід розраховувати по даним місяця з найбільшою за період роботи сумою сонячної радіації. Системи, які працюють без дублюючого джерела, - з найменшою.
де Мг — добова витрата горячьої води в системі горячього водопостачання або опаленняя, кг/сут; q,- - интенсивність падаючої сонячної радіації в площині колектора, Вт/м2; η - ККД установки сонячного горячього водопостачання.
Интенсивність падаючьої сонячної радіації для кожного світлового дня, Вт/м2:
де IS - интенсивність прямої сонячной радіації, падаючої на горизонтальну поверхню, Вт/м2; ID - интенсивність розсіяної сонячної радіації, падаючої на горизонтальну поверхню, Вт/м2; Ps і Pd~ коефіціенти положення сонячного колектора (вїдповідно для прямої та розсіяної радіації;
Тут Ь — кут нахилу сонячного колектора до горизонту.
Средньомісячні величини Ps в залежності від кута нахилу колекторів до горизонту наведені в таблице 52.
Значенння qі, для сонячних колекторів південної оріентації слід приймати в інтервалі від 8 до 16 год. При відхиленні орієнтації колекторів від юга к востоку на кожні 15° інтервал часу слід вважати на 1 год раніше; при відхиленні до западу - на 1 год пізніше.
Коефіціент корисної дії установки
де θ — приведенна оптична характеристика колектора. Можно прийняти: для односклових колекторов θ = 0,73; для двухсклових θ = 0,63; tср — середня днівна температура наружного повітря, °С; t1і t2- температури теплоносія на вході та виході сонячного колектора, °С. Для двух- и трихконтурних установок рекомендується прийняти t1= tх + 5, t2= tГ+ 5 (tх і tг — температури підігріваємої води на вході і виході з колектора, °С); U — приведенний коефіціент тепловтрат сонячного колектора, Вт/(м2 • К): для одностекольних колекторов U = 8 Вт/(м2 • К), для двухстекольних U = 5 Вт/(м2 *К).
Орієнтоване значення площі нагріву сонячного колектора можно применять 4,5...9 м2 для опалення приміщень площею 15 м2 (в середньому 0,5А підлоги приміщення) і 1,5...2 м2 для забезпечення гарячою водою одного мешканця.
Обьєм бака-акумулятора, м3:
Розрахунок теплообмінних апаратів слід виконувати по середнім значенням витрат води та теплоносія.
Площа нагріву теплообмінного апарата, м2:
де Ф — теплова потужність системи гарячого водопостачання і опалення, Вт; кт а — коэффициент теплопередачі теплообмінного апарата. Для трубчатих теплообмінників можно прийняти кт а = 1500...1700 Вт/(м2 * К); - різниця температур.
Рис. 6. Зависимость годового (а) и сезонного (б) ККД установки сонячного гарячого водопостачання від значень Ас і Vс .
Рис. 7. Зависимость годового (а) и сезонного (б) ККД установки сонячного гарячого водопостачання від значень Ас і Vс .
В данному випадку можно користуватися формулою
Тут Δtмах і Δtmin — максимальний і мінімальный перепади температур на кінцях теплообмінника.
Кількість теплоти, выработанной гелиоустановкой, ГДж:
де z — число місяцев роботы установки. Значения z залежать від географічної широти
данної місцевості і визначаються завданням на проект; у — число днів в місяці •
ηr - годовий (сезонний) ККД установки.
Кількість теплоты, ГДж, выработанной гелиосистемой за рік:
Значення ηr визначають по графікам, наведеним на мал 30, в залежності від характеристик сонячних колекторів Ас, м2/(ГДж • сутки) і VС, м3/(ГДж * доби) приходяться на одиницю добової теплової нагрузки горячього водопостачання або опаленні
де величину річних сум падаючьої солнячної радіації чпад, ГДж/м2; можно прийняти, в Ялті - 5,50, Одессі - 4,78, Києві - 4,55.
Кількість зекономленного палива, т у. т/рік, за рахунок використання сонячної енергії:
де (Qуст— сумарна кількість теплоти, виработанной установкой за сезон (рік), ηзам - ККД заміщаємого джерела теплоти, ГДж.
Підбирають резервний котел і визначають витрату палива.
