63. Дослідження діаграми кооперації.

64. Діаграма компонентів.

Діаграма компонентів описує особливості фізичного подання системи. Діаграма компонентів дозволяє визначити архітектуру системи, що розробляється, встановивши залежності між програмними компонентами, в ролі яких може виступати початковий, бінарний і виконуваний код. У багатьох середовищах розроблення модуль або компонент відповідає файлу. Основними графічними елементами діаграми компонентів є компоненти, інтерфейси і залежності між ними.

Компоненти. Для подання фізичних сутностей в мові UML застосовується спеціальний термін – компонент (component). Компонент реалізує деякий набір інтерфейсів і служить для загального позначення елементів фізичного подання моделі. Для графічного подання компонента може використовуватися спеціальний символ – прямокутник зі вставленими зліва двома дрібнішими прямокутниками. Всередині прямокутника записується ім'я компонента; У мові UML для компонентів визначені такі стереотипи: бібліотека (library) – визначає перший різновид компонента, який подається у формі динамічної або статичної бібліотеки; таблиця (table) – також визначає перший різновид компонента, який подається у формі таблиці бази даних; файл (file) – визначає другий різновид компонента, який подається у вигляді файлів з початковими текстами програм; документ (document) – визначає другий різновид компонента, який подається у формі документу; викональний (executable) – визначає третій вид компонента, який може виконуватися у вузлі.

Інтерфейси.Наступними елементами діаграми компонентів є інтерфейси. В загальному випадку інтерфейс графічно зображається колом, яке з'єднується з компонентом відтинком лінії без стрілок. При цьому ім'я інтерфейсу, яке обов'язково має починатися з великої літери "I", яка записується поруч із колом. Семантично лінія означає реалізацію інтерфейсу, а наявність інтерфейсів означає, що цей компонент реалізує відповідний набір інтерфейсів. Іншим способом подання інтерфейсу на діаграмі компонентів є його зображення у вигляді прямокутника класу і з стереотипом "інтерфейс" і можливими секціями атрибутів і операцій.

Залежності. Відношення залежності на діаграмі компонентів зображається пунктирною лінією і з стрілкою, яка напрямлена від клієнта (залежного елемента) до джерела (незалежного елемента). Залежності можуть відображати зв'язки модулів програми. Також залежність може відображати наявність в незалежному компоненті описів класів, які використовуються в залежному компоненті для створення відповідних об'єктів. Залежності можуть зв'язувати компоненти та імпортовані цим компонентом інтерфейси, а також різні види компонентів між собою.

65. Дослідження діаграми компонентів.

66. Діаграма розгортування.

Діаграма розгортання призначена для візуалізації елементів і компонентів програми, що існують лише на етапі її виконання (runtime). При цьому зображаються тільки компоненти-екземпляри програми, що є виконавчими файлами або динамічними бібліотеками. Ті компоненти, які не використовуються на етапі виконання, на діаграмі розгортання не показуються. Так, компоненти з початковими текстами програм можуть бути присутніми тільки на діаграмі компонентів. На діаграмі розгортання вони не вказуються. Діаграма розгортання містить графічні зображення процесорів, пристроїв, процесів і зв'язків між ними. Діаграма розгортання є єдиною для системи загалом, оскільки має повністю відображати особливості її реалізації. Цілі розроблення діаграми розгортання: визначити розподіл компонентів системи по її фізичних вузлах; показати фізичні зв'язки між всіма вузлами реалізації системи на етапі її виконання; виявити вузькі місця системи і реконфіґурувати її топологію для досягнення необхідної продуктивності.

Вузол. Вузлом (node) є деякий наявний фізично елемент системи, що володіє деяким обчислювальним ресурсом. Як обчислювальний ресурс вузла може розглядатися наявність щонайменше деякого об'єму електронної або магнітооптичної пам'яті і/або процесора. Графічно на діаграмі розгортання вузол зображається у формі тривимірного куба. Вузол має власне ім'я, яке вказується всередині цього графічного символа. Самі вузли можуть подаватися типами або екземплярами.

З’єднання. Відношеннями виступають фізичні з'єднання між вузлами, залежності між вузлами та компонентами, зображення яких теж можуть бути присутніми на діаграмах розгортання. З'єднання є різновидом асоціації і зображаються відтинками ліній без стрілок. Наявність такої лінії вказує на необхідність організації фізичного каналу для обміну інформацією між відповідними вузлами. Характер з'єднання може бути специфікований приміткою, поміченою значенням або обмеженням. Окрім з'єднань на діаграмі розгортання можуть бути присутніми відношення залежності між вузлом і розгорненими на ньому компонентами.