Методичні рекомендації

Мета заняття: вивчення теоретичних засад фінансового менеджменту, його сутності, предмета й об’єкта, основних завдань, методів, функцій, принципів, політики, стратегії та тактики фінансового менеджменту; ознайомлення з основами управління грошовими потоками.

У результаті підготовки до практичного заняття 1.1 студент повинен знати:

– об’єкт та предмет вивчення курсу;

– економічний зміст та основні завдання фінансового менеджменту;

– сутність понять «політика фінансового менеджменту», «стратегія фінансового менеджменту», «тактика фінансового менеджменту» та їхні складові;

– методологічні основи фінансового менеджменту;

– місце фінансового менеджера в основних організаційних структурах підприємств в залежності від їхнього розміру;

– класифікацію грошових потоків, методи та механізми управління грошовими потоками;

– цілі та завдання прогнозування та планування грошових потоків.

уміти:

– розуміти основні поняття фінансового менеджменту;

– виділяти основні завдання фінансового менеджменту на сучасному етапі розвитку підприємств країни;

– визначати принципи та методи фінансового менеджменту;

– аналізувати та обґрунтовувати склад функцій фінансового менеджера;

– розраховувати валовий та чистий грошовий потоки відомими методами.

Підготувавшись до практичного заняття 1.1, студент повинен знати, що фінансовий менеджмент - це система методів і прийомів по формуванню, використанню грошових фондів, контролю за рухом грошових потоків.

У процесі вивчення теми студенти повинні чітко розрізняти об’єкт і предмет вивчення фінансового менеджменту. Можна також виділити наступні функції фінансового менеджменту як об’єкта та суб’єкта. Функції фінансового менеджменту як об’єкта включають відтворювальну і розподільчу. Як суб’єкта (системи управління): фінансове планування (бюджетування); фінансова організація; мотивація на досягнення намічених фінансових показників; фінансовий контроль (контролінг або управлінський облік).

Відтворювальна функція фінансового менеджменту полягає у забезпеченні збалансування матеріальних і фінансових ресурсів на всіх стадіях кругообігу капіталу в процесі простого і розширеного відтворення. На перший план виступає накопичення капіталу для вирішення довгострокових інвестиційних проблем. Тобто реалізація цієї функції фінансового менеджменту дає змогу знайти оптимальну пропорцію між авансованими грошовими коштами, які відшкодовуються протягом одного кругообігу, й інвестиційними грошовими коштами, які надовго вибувають з обігу і повертаються частинами.

Розподільча функція фінансового менеджменту полягає у формуванні й використанні грошових фондів, підтриманні ефективної структури капіталу підприємств. Фінансовий менеджер визначає політику щодо розподілу прибутку, від якої залежить загальний концептуальний підхід до розвитку фінансового менеджменту на підприємстві. Результатом розподільчих процесів є створення фондів грошових коштів (фонду відшкодування, фонду споживання, фонду нагромадження), які забезпечують фінансування прийнятих до реалізації програм, підтримку оптимальної структури капіталу, зведення до мінімуму ризику банкрутства.

Метою фінансового менеджменту є зростання добробуту власників за допомогою формування раціональної політики управління капіталом та активами на основі: довгострокової максимізації прибутку; максимізації ринкової вартості фірми.

Під методологією наукового дослідження необхідно розуміти систему принципів, показників, методів дослідження соціально-економічних процесів, обґрунтування оптимальних рішень.

До основних принципів фінансового менеджменту належать: основні - плановості і системності, цільової спрямованості, варіативності, специфічні – диверсифікованості вкладень, фінансової самостійності підприємства; самофінансування; матеріальної зацікавленості; матеріальної відповідальності; забезпеченості ризиків фінансовими резервами.

Під час вивчення цієї теми треба розуміти, що необхідність функціонування і націленість на успіхи у майбутньому вимагають від підприємства будувати власну фінансову політику, на основі фінансової стратегії і тактики. Фінансова політика це формування заходів щодо цілеспрямованого використання фінансових ресурсів для досягнення стратегії підприємства і його тактичних задач. Серед них можна виділити: посилення позицій на ринку товарів (послуг), досягнення прийнятного обсягу продажів, прибуткові і прибутковості (рентабельності) активів і власного капіталу, збереження платоспроможності і ліквідності балансу. Серед напрямків фінансової політики можна виділити наступні: політика управління активами; політика управління капіталом, джерелами фінансування; політика управління інвестиціями; політика управління фінансовими ризиками; політика управління грошовими потоками; антикризова фінансова політика. Фінансова стратегія — довгостроковий фінансовий план, розрахований на перспективу, який передбачає рішення великомасштабних цілей розвитку підприємства. Складовою частиною фінансової стратегії є перспективне фінансове планування, орієнтоване на досягнення основних параметрів діяльності підприємства: обсяг і собівартість продажів, прибуток і рентабельність, фінансова стійкість і платоспроможність. Фінансова тактика це система заходів, спрямованих на рішення локальних, короткострокових задач.

Вивчаючи тему, студент повинен знати, що для дослідження фінансових проблем на рівні підприємства використовують такі методи: системний, діалектичний, нормативний, балансовий, програмно-цільовий, метод комплексного фінансового аналізу, економіко-математичні методи тощо. Всі ці методи поділяються на чотири рівні наукових методів дослідження: загальнонауковий; міждисциплінарний; конкретно-науковий або спеціальний; методико-технічний.

Вивчаючи цю тему, особливу увагу необхідно приділити вивченню механізму фінансового менеджменту. Він включає різні форми регулювання фінансової діяльності (державне, ринкове, внутрішньофірмове); правове, інформаційне, організаційно-методичне забезпечення, а також сукупність фінансових методів, важелів та інструментів.

До складу механізму фінансового менеджменту входять: різні форми регулювання фінансової діяльності (державне, ринкове, внутрішньофірмове); правове, інформаційне, організаційно-методичне забезпечення, а також сукупність фінансових методів, важелів та інструментів.