Тобто відмітка наступної точки дорівнює відмітки даної точки плюс виправлене перевищення.

Для обчислення відміток проміжних точок обчислюють горизонт інструмента.

Тобто горизонт інструмента на станції дорівнює висоті точці плюс відлік по чорній стороні задньої рейки.

Щоб знайти висоту проміжної точки треба від горизонту інструменту відняти відлік на проміжну точку

б) Після обчислення висот усіх точок по трасі нівелірного ходу складають поздовжній профіль осі траси і профілі поперечників.

Масштаб вибирають залежно від рельєфу місцевості і мети побудови профілю.

Спочатку будують профільну сітку, яка складається з ряду горизонтальних граф, кількість яких змінюється залежно від складності споруди рельєфу місцевості. Починають заповнювати профільну сітка з графи «відстані». Користуючись журналом нівелювання, відкладають відстані до пікетних та проміжних точок в масштабі, починаючи від ПК0.

Потім вписують з журналу нівелювання відмітки точок в графу «відмітки землі». Відмітки точок підписують вертикально напроти позначених у графі «відстані» відповідних пікетних і проміжних точок.

По відмітках землі будують профіль. Для цього у масштабі на 5-7см від лінії умовного горизонту вертикально відкладають відмітки всіх пікетних і проміжних точок. Потім побудовані точки з’єднують між собою і починають проектування по профілю.(мал.)

в) Проектують споруди за профілем, на який наносять проектну лінію осі майбутньої споруди. Проектувати по профілю-це побудувати на профілі проектну лінію, тобто лінію майбутньої інженерної споруди на земній поверхні. Це може бути вісь каналу, греблі, шляху тощо. Для побудови проектної лінії необхідно мати початкову проектну або робочу відмітку цієї лінії. Її вписують проти ПК0 в графу «червоні відмітки» і будують графічно. Прикладають прозору лінійку і обертаючи її вверх, чи вниз навколо цієї точки, знаходять на профілі таку лінію, при якій глибина виїмок приблизно дорівнює висоті насипів (баланс земляних робіт). В кінці знайденої таким чином лінії беруть графічно відмітку. Вираховують уклон лінії за формулою:

де - кінцева відмітка проектної лінії

- початкова відмітка проектної лінії

d - відстань між цими точками.

Проектна лінія може мати не один уклон, а де-кілька.

Далі обчислюють проектні (червоні) відмітки:

де – відмітка другої точки

– відмітка попередньої точки

і – уклон

d – відстань до другої точки.

Так обчислюють відмітки всіх проектних точок.

Після цього обчислюють робочі відмітки. Їх одержують як різницю між проектною і відміткою землі однієї і тієї ж пікетної точки чи проміжної.

де – робоча відмітка

– проектна відмітка точки

– відмітка землі

Далі знаходять точки нульових робіт – точки перетину земної поверхні з проектною лінією. В цих точках немає ні виїмки, тобто земляні роботи дорівнюють нулю.

Точне обчислення їх місця знаходження має важливе значення для розрахунків об’ємів земляних робіт, тому відстані до цих точок знаходять не графічно, а аналітично за формулою:

де l – шукана відстань

d – відстань між точками, на яких беруть робочі відмітки

а і в – робочі відмітки (беруть по модулю)

Знайшовши відстані до точок нульових робіт, обчислюють їх відмітки і записують в графу «сині відмітки».

Для того щоб знайти відмітки точок нульових робіт, спочатку знаходять перевищення між ПК і точкою нульових робіт, а потім відмітку: