- •Функції одягу.
- •Зв'язок оката рукава з проймою.
- •Розподіл надсічок по лініях пройми (а) та окату (б) рукав
- •Побудова основних та допоміжних лекал.
- •1. Класифікація матеріалів, які використовують для виготовлення одягу.
- •2. Дрібновізерункові переплетення.
- •3. Тканини для суконь та сорочок.
- •Стандартизація в умовах художнього проектування.
- •Види жіночого легкого одягу.
- •Зорові ілюзії в костюмі.
Зразок відповіді на питання контрольного завдання
комплексної контрольної роботи
з дисципліни «Конструювання виробів»
галузі знань _0516 «Текстильна та легка промисловість»
спеціальності 5.05160201 «Швейне виробництво»
ККЗ №1
Функції одягу.
На ранніх ступенях розвитку людського суспільства одяг виконував в основному захисну функцію і значно пізніше почав виконувати ще й естетичну функцію, що сприяло перетворенню одягу в об'єкт мистецтва.
До сучасного одягу ставиться багато вимог. Він виконує багато функцій, головними з яких є: утилітарна (захисна та фізіологічна) та інформаційно-естетична.
Захисна функція одягу полягає в захисті тіла людини від несприятливих кліматичних та атмосферних впливів (холоду, вітру, дощу, сонячної радіації), механічних пошкоджень (травм) та шкідливих впливів умов виробництва: забруднень, агресивних хімічних речовин, високих або низьких температур тощо.
Фізіологічно-гігієнічна функція полягає в забезпеченні зручності одягу в статиці та динаміці та комфорту людини в одязі (комфортні умови мікроклімату підодежі, стан нервової системи і так далі).
Інформаційна функція надає основну інформацію про людину-споживача (про її смаки, рівень культури) та про одяг (про його призначення, сучасність, стиль, новизну).
Естетична функція дає уявлення про відповідність одягу зовнішньому образу людини, про досконалість композиції виробу, про якість його виготовлення та оздоблення.
Зв'язок оката рукава з проймою.
Висока якість виробу та зручність його в експлуатації забезпечуються в основному правильним з'єднанням рукава з виробом та правильним розподілом посадки оката рукава по ділянках пройми. Для цього на лініях оката та пройми після побудови креслення рукава ставлять контрольні знаки (над-січки): передню, верхню, задню, задню нижню та передню нижню. Розмітка надсічок виконується відповідно фактичній посадці по оката рукава. Розрахункову посадку по оката рукава визначають за формулою:
Ппос = Дпр × Н,
де: Дпр -довжина пройми розрахункова; Н - норматив посадки оката рукава на 1 см довжини пройми.
Розрахункову величину посадки зіставляють з фактичною величиною посадки, яку визначають за формулою:
Ппос.ф. = Док–Дпр,
де: Док -довжина оката фактична, яка вимірюється за кресленням рукава, Дпр -довжина пройми фактична, яка вимірюється за кресленнями спинки та пілочки виробу.
Розбіжність фактичних та розрахункових показників не повинна перевищувати 0,5 см.
Відомо, що посадка оката рукава при його вшиванні в пройму виробу розподіляється нерівномірно по ділянках пройми. Так, найменшу посадку передбачають на ділянках І та III, які розташовані по обидві сторони від нижньої передньої надсічки (т. 355). На ділянці III рукав вшивається в пройму практично без посадки. Найбільша посадка рукава при його вшиванні в пройму виконується на ділянках: IV, V та II, особливо у верхній частині оката по обидві сторони від верхньої надсічки (т. 14'"). Розподіл посадки оката рукава рекомендується розпочинати від передньої нижньої надсічки на рукаві - т. 355.
Розподіл надсічок по лініях пройми (а) та окату (б) рукав
Положення аналогічної точки на лінії пройми пілочки - т. 355'- знаходять за допомогою додаткових розрахунків:
/351-355"/ = /351-355/ + 0,5 см,
де: /351-355"/ - відрізок з креслення пілочки; /351-355/ - відрізок з креслення двошовного рукава.
З т. 355" проводять горизонталь вліво до її перехрещення з лінією пройми в т. 355'.
Для нанесення інших монтажних надсічок лінії оката рукава і пройми пілочки і спинки ділять на п'ять ділянок. Верхня передня надсічка на лінії пройми пілочки - т. 358', роль верхньої надсічки виконує стик плечових точок пілочки та спинки (тт. 14' та 14"). Для її знаходження з середини відрізка /14"-352/ проводять горизонталь вправо до її перехрещення з лінією пройми пілочки. Роль верхньої надсічки на проймі виконує стик плечових точок спинки (т. 14') та пілочки (т. 14"). Для знаходження відповідних точок на лінії оката: тт. 358 та 14"' вимірюють ділянки пройми пілочки /355'-358'/ та /358'-14"/, додають до них відповідно 13 та 22% загальної посадки і ці відрізки відкладають послідовно догори від т. 351.
Наступними орієнтирами для нанесення монтажних надсічок є точки вершин переднього та ліктьового швів (у двошовному рукаві) тт. 357 (357') та 135 (135'). Для нанесення відповідних точок на лінії пройми вимірюють ділянки оката рукава /355-357/та /131-135/, віднімають від них відповідно 6 та 24% загальної посадки і ці відрізки відкладають: від т. 351' вниз по лінії пройми -т. 357"; вліво від т. 357" -т. 135".
На останній ділянці оката рукава/135-14'"/, яка відповідає ділянці пройми /135"-14'/, найбільша величина посадки - 35% загальної величини.
При оцінці якості конструкції слід звертати увагу на положення рукава відносно пройми і всього виробу, а також на відповідність ліній оката і пройми виробу. Так, зазвичай, визначаються форма та розташування лінії переднього перекату (згину) рукава відносно пройми і виробу (бічної кишені). Рукав при неправильному вшиванні та порушенні балансу може бути зміщеним уперед або назад, при цьому можуть утворюватися заломи по лініях ліктьового та переднього перекатів.
Недостатня посадка оката рукава, зайве заглиблення пройми можуть призвести до ускладнення підйому рук; недостатня глибина або надто мала ширина пройми можуть призвести до утворення коротких заломів під проймою, а все це погіршує конструктивно-ергономічні показники якості виробу.
Оцінюють також положення переднього та ліктьового швів відносно відповідних згинів рукава
