- •Українські парламентські громади в і та II Державних Думах Російської імперії обстоювали:
- •Які зміни в суспільному житті Наддніпрянської України відбулися після оприлюднення цитованого документа?
- •Що давало змогу м. Грушевському характеризувати Східну Галичину як «Український п’ємонт»?
- •У якому уривку з історичного джерела йдеться про роль і місце в українській культурі зображеного діяча?
- •Головна Українська Рада в серпні 1914 р. Закликала українців Галичини:
- •Про яку операцію російських військ Південно-Західного фронту часів Першої світової війни йдеться в документі?
- •Що стало наслідком подій, перебіг яких відображено на
- •І Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові був скликаний із метою:
- •Що стало безпосереднім наслідком оприлюднення цитованого документа?
- •У який період Української революції було схвалено цитовані документи?
- •Про який судовий процес ідеться в цитованому документі?
- •Яка подія європейської історії прискорила процес надання автономії Закарпаттю?
- •Установіть відповідність між назвами українських політичних партій та їхніми характеристиками.
- •Установіть відповідність між Універсалами та наслідками їх оприлюднення.
- •Установіть відповідність між періодами та поняттями і термінами, які потрібно використовувати, характеризуючи їх.
Українські парламентські громади в і та II Державних Думах Російської імперії обстоювали:
А гасло ліквідації «межі осілості» в українських губерніях
Б вимогу створення української автокефальної церкви
В право України на початкову школу і судочинство українською мовою
Г ідею скасування Емського указу
Які зміни в суспільному житті Наддніпрянської України відбулися після оприлюднення цитованого документа?
«Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської... До обов’язків уряду ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадської свободи совісті, слова, зібрань і союзів...»
А створення губернських зборів і земських управ
Б утворення Української автокефальної церкви
В поява перших україномовних періодичних видань
Г відкриття в усіх університетах кафедр історії України
Що давало змогу м. Грушевському характеризувати Східну Галичину як «Український п’ємонт»?
А природно-кліматична схожість із Північною Італією
Б наявність розгалуженої системи українських політичних партій, кооперативів, організацій, товариств
В домінування депутатів-українців від Галичини та Буковини у Віденському парламенті та Галицькому сеймі
Г стрімкий економічний розвиток краю, формування національного капіталу
У якому уривку з історичного джерела йдеться про роль і місце в українській культурі зображеного діяча?
А «Значення його мистецтва для української
музики таке саме, як Глінки для росіян,
Шопена для поляків, Сметани для чехів чи Гріга для норвежців, бо крім “Запорожця за Дунаєм” Гулака-Артемовського, справді мистецької музики не було»
Б «Перлина народного мелосу (“Щедрик”,
“Дударик”) у його хорових композиціях набули нового звучання. Вирізняючись природністю руху голосів, ювелірною шліфовкою деталей, вони донині є неперевершеними інтерпретаціями українських пісень...»
В «Будучи одним із основоположників модернізму в українській музиці, не залишав поза увагою і народну тематику, створюючи як і обробки українських пісень для голосу з фортепіано, так
і вишукані романси на слова давніх китайських поетів»
Г «Втілюючи в своїй творчості риси італійської (“Алкід”) та французької (“Свято сеньйора”) опер, органічно поєднуючи діалоги, пісенні форми, балетні та водевільні сцени, йому вдалося перетворити оперу на мистецтво широкого діапазону почуттів»
Головна Українська Рада в серпні 1914 р. Закликала українців Галичини:
А підтримати Австро-У горську імперію, «бо ідучи війною, Росія грозить загином українському життю, яке знайшло охорону в австрійській державі»
Б бути нейтральними, тому що жодна з воюючих сторін «...не може викликати співчуття ні цілями, ні способами боротьби»
В виступити проти Росії та Австро-Угорщини, щоб вибороти «...єдину, самостійну Україну від Карпат аж до Кавказу»
Г підтримати Росію й чесно, «...не піддаючись на провокації, виконати свій обов’язок громадян Росії до кінця»