Тема №7 «Глобальні проблеми і протиріччя»

1. Поняття, систематизація та класифікація глобальних проблем

2. Тенденції глобалізації. Доктринальне розуміння тенденцій глобалізації

3. Зростання соціально-економічної нерівності населення між бідними і багатими країнами – головна проблема сучасності

4. Поняття та характеристика екологічних проблем

5. Демографічні проблеми сучасності. Демографічна ситуація та демографічні тенденції в Україні

6. Проблеми енергетичного забезпечення глобального світу

7. Роль держав та інших політичних і громадських утворень у вирішенні глобальних викликів і загроз

1.Поняття, систематизація та класифікація глобальних проблем

Складні проблеми, які постали перед людством протягом останніх десятиріч і можуть бути розв’язані лише в масштабах всієї планети, дістали назву глобальних. Ці проблеми охоплюють надзвичайно широке коло питань: екологічних, економічних, демографічних, політичних, моральних тощо. До них, як правило, відносять такі актуальні проблеми сьогодення:

• забезпечення миру на землі, роззброєння;

• боротьба з міжнародним тероризмом;

• проведення оптимальної демографічної політики;

• виробництво якісних продуктів харчування для швидко зростаючого населення;

• раціональне використання і відтворення природних ресурсів;

• ефективний вихід з енергетичної кризи;

• модернізація та універсалізація системи освіти;

• боротьба з епідемічними і генетичними хворобами, створення надійної системи охорони здоров’я;

• інформатизація суспільства;

• втілення «високих технологій»;

• екуменізація релігійного життя;

• демократизація суспільного життя й забезпечення прав людини;

• екологізація мислення й людської діяльності;

• гуманізація ринкових механізмів;

• культурна, економічна, політична інтеграція людства, створення єдиної планетарної цивілізації;

• підвищення якості життя людей, безпеки їхнього існування тощо.

Можна без перебільшення сказати, що майбутнє людської цивілізації залежатиме від того, як вирішуватимуться ці проблеми. Чи вдасться людям перемогти ядерну загрозу, забезпечити потреби швидко зростаючого населення планети в продуктах харчування, енергії, природних ресурсах, ліквідувати розрив між бідними і багатими країнами, врятувати навколишнє середовище, приборкати міжнародний тероризм, зупинити поширення СНІДу та ін.

Як правило ці проблеми чергуються в обговоренні і вирішенні. Просліджується так званий «ефект дисплея». Але що важливо, жодна з них не вирішена остаточно. Десятиліттями проблеми накопичуються і загострюються.

Поняття «глобальні проблеми» в сучасному його розумінні почало активно використовуватись у 60-х рр. ХХ ст., коли стало зрозумілим, що накопичення серйозних проблем та протиріч несе загрозу існування людства. Починається дослідження тих змін, які відбуваються в глобальній системі. Формується новий науковий напрям – глобалістика. Предметом її дослідження стає перш за все походження, вияви, шляхи, форми та засоби розв'язання глобальних проблем.

Під глобалістикою перш за все розуміється система наукових знань про генезу та сучасний стан глобальних проблем, класифікація цих проблем та визначення практичних шляхів їхнього розв'язання. Нині, систематизацію глобальних проблем відносять до перших досягнень глобалістики. Це зроблено на емпіричній основі.

Вивчення глобальних проблем має певну передісторію, тобто мова йде про перші спроби їх порушення і розв’язання (Ш. Монтеск’є, К. Марксом, Т. Мальтусом, М. Вебером, С. А. Подолинським та ін.). Але справжня історія глобалістики починається з учення «людини планети Земля» В. І. Вернадського про ноосферу (сферу розуму). Він разом з Е. Леруа і П. Т. де Шарденом проголосив необхідність глибокого філософського аналізу діяльності людини, з’ясування ролі розуму на Землі, надав поняттю «ноосфера» природно-наукового, біогеохімічного змісту.

Проблеми, які постають перед людством, мають різну природу і масштаби. Одні з них є наслідком світової політики, другі – науково-технічної революції та господарської діяльності людини, інші зумовлені природними умовами існування людини.

Але тільки деякі з них мають глобальний характер, частина є регіональними або локальними.

Отже, під глобальними проблемами слід розуміти сукупність життєво важливих проблем, від яких залежить соціальний прогрес людства.

Сучасна наука виокремлює наступні головні критерії глобальних проблем(критерії глобальності) як якісні параметри та ознаки, на підставі яких різні проблеми оцінюються з точки зору розповсюдження в масштабах планети, актуальності, значущості та загрози людству :

1) тією чи іншою мірою вони торкаються життєвих інтересів усього людства, усіх держав та народів, кожної людини;

2) виступають як об'єктивний фактор розвитку сучасної міжнародної системи, тобто незважаючи на специфічний вияв у межах окремих країн та регіонів, мають всесвітній характер;

3) набувають надзвичайно гострого характеру і загрожують існуванню всього людства;

4) вимагають для свого вирішення колективних зусиль усього світового співтовариства.

Отже, головні характеристики глобальних проблем можна підсумувати наступним чином: планетарні масштаби вияву, комплексність та взаємозалежність, значна гострота, динамізм.

Систематизація та класифікація глобальних проблем. Як і будь-яке соціальне явище, глобальні проблеми вимагають систематизації та класифікації. Як попередньо відзначалося, до перших досягнень глобалістики можна віднести систематизацію і класифікацію глобальних проблем.

Класифікація – ( від лат. розряд, група та робити) – це розподіл даної множини предметів на класи у відповідності з визначеною спільною для даних класів ознакою, так, щоб ці класи складали у сукупності цілісну систему. Вона здійснюється на підставі суттєвих ознак, які характеризують внутрішню спільність предметів. Вона є одночасно наслідком і важливим засобом наукового пізнання, тобто передбачає та закріплює результати дослідження закономірностей об’єктів, що класифікуються.

Систематизація - (від грец. устрій, порядок та закон) - це опис, з’ясування спорідненості , групування у взаємопов’язані та взаємопідлеглі групи, створення системи, яка б максимально вірно описувала зв’язки та співвідношення, які існують між об’єктами. Систематизація глобальних проблем передбачає їх розгляд не окремо одну від одної, а в якості цілісної системи , враховуючи їх взаємопов’язаність та взаємозалежність з точки зору їх діалектичної єдності.

Класифікацію глобальних проблем можливо здійснювати:

- за джерелами виникнення;

- за їх характером.

1.За джерелами виникнення глобальні проблеми характеризуються двоїстістю, яка свідчить про нерозривний зв'язок природних і соціальних процесів. Їх можна класифікувати наступним чином: 1) "людина-природа"; 2) "людина-людина".

До першої групи належать:

- проблеми населення Землі та його життєзабезпечення (продовольча, енергетична, сировинна, задоволення матеріальних потреб, демографічна);

- проблеми захисту довкілля (екологічні);

- проблема освоєння космічного простору і Світового океану, їхнього використання в інтересах людини;

- проблема запобігання стихійних лих і боротьби з їх наслідками.

До другої групи входять:

- проблема ліквідації відсталості (економічної, культурної) країн, що розвиваються;

- проблема захисту і розвитку "духовного середовища", примноження духовної культури;

- проблема вдосконалення освіти, інформатики;

- проблема боротьби із злочинністю, міжнародним тероризмом, наркоманією, іншими негативними соціальними явищами;

- проблема боротьби з найнебезпечнішими захворюваннями;

- проблема збереження миру.

2.За характером глобальні проблеми можна класифікувати наступним чином:

- проблеми переважно соціально-політичного характеру (запобігання ядерної війни, припинення гонки озброєнь, мирне розв'язання конфліктів, зміцнення системи загальної безпеки);

- проблеми переважно соціально-економічного характеру (відсталість та зубожіння);

- соціально-екологічні проблеми, зумовлені забрудненням довкілля, раціонального використання природного потенціалу планети;

- проблеми Людини (забезпечення прав і свобод).

Існують варіанти поділу на три групи компонентів: політичний, економічний та соціально-економічний.

Кожний поділ дає можливість простежити взаємозв'язки як усередині кожної з груп, так і між ними.

Аналіз різних за змістом, характером і формами виявлення глобальних проблем сучасності дає змогу запропонувати таку їх класифікацію:

А) універсальні проблеми політичного і соціально-економічного характеру (глобальна проблема сталого розвитку світу, глобальна проблема суспільної організованості і керованості світовим співтовариством тощо);

Б) глобальні проблеми переважно природно-економічного характеру (енергетична, продовольча, сировинна, ресурсна та ін.);

В) глобальні проблеми переважно соціального характеру (демографічна, міжнаціональних, міжконфесійних відносин, демократії, духовності, охорони здоровя, корупції, безробіття, організованої злочинності тощо);

Г) глобальні проблеми екологічного характеру (забруднення навколишнього середовища, гомеостазного розвитку системи «Людство – Природа» тощо);

Д) глобальні проблеми інформаційного характеру («інформаційного вибуху», створення єдиного інформаційного простору, інформатизації суспільства тощо)

Е) глобальні проблеми технологічного характеру («високої» технологізації виробництва, освіти, управління та ін.);

Є) глобальні проблеми науково-інтелектуального характеру (інтеграції науки, кризи освіти тощо);

Ж) глобальні проблеми змішаного типу (війни і миру, міжнародного тероризму, культури, цивілізації).

До найпріорітетніших глобальних проблем сучасності належать:

По-перше, глобальна проблема сталого розвитку (вона має економічний, екологічний, соціокультурний, політичний та ін. аспекти);

По-друге, глобальна проблема управління, розв’язання якої має забезпечити синхронізований, справедливий розвиток усіх країн і народів (в енергетичній, продовольчій, ресурсній, інформаційній, екологічній та інших сферах);

По-третє, глобальна проблема соціалізації розвитку (вона включає демографічні, етно-конфесійні, правові, цивілізаційні та інші аспекти).

Сукупність глобальних проблем саме через свою гостроту стала об'єктом запеклих суперечок і дискусій як у наукових, так і у політичних колах. Саме переміщення глобальних проблем у центр політичного життя сприяє розробці конструктивних програм щодо їх розв'язання на міжнародному рівні.

Певний прогрес у вирішенні глобальних проблем має місце. Світове співтовариство активно обговорює глобалізацію і породжені нею проблеми, протягом останніх десятиріч набуло досвіду як у теоретичному так і практичному плані. Започатковані реальні програми, спрямовані на ліквідацію негативних наслідків в окремих напрямах. Однак вони не можуть бути задовільними, оскільки гострота глобальних проблем зростає, зростає і кількість глобальних проблем, а адекватних дій з боку світового співтовариства так і не з’являється. Більше того, сучасні глобальні тенденції свідчать, що ситуація день від дня стає складнішою і немає підстав уважати, що найближчим часом вона стане поліпшуватися. Так, не призупинене в розумних межах зростання населення у країнах які розвиваються, продовжує зростати і без того значний розрив у соціально-економічному розвитку між найбільш багатими і найбільш бідними країнами, не ліквідована загроза воєнних конфліктів та забруднення навколишнього середовища, зростає споживання невідновлюваних енергетичних і сировинних ресурсів, з’являються нові, невідомі раніше хвороби, загострюються протиріччя глобальної цивілізації.