Козацькі повстання 90-х років XVI ст.

Кінець XVI ст. ознаменувався в Україні підне-сенням козацького повстанського руху, що мав національно-визвольний характер. Причини повстань:

— закріпачення селянства і нереєстрових козаків, збільшення панщини через ринкову спрямованість шляхетських господарств;

— захоплення польськими феодалами південно-українських земель, де феодали зіткнулися з інте-ресами козаків;

— ігнорування польським урядом вимог щодо збільшення реєстру.

Основні вимоги:

— збільшення плати за військову службу;

— розширення козацького реєстру;

— вільні походи проти Кримського ханства та Ос-манської імперії;

— привілеї для православної церкви.

Повстання Криштофа Косинського (1591-1593 pp.)

Криштоф Косинський був гетьманом реєстрового козац-тва, дрібним шляхтичем із Підляшшя. Був позбавлений отри-маного за службу маєтку, через що і розпочав повстання. За-гинув в одному з боїв із польськими військами. Існує леген-|^да, що його живцем замурували в католицькому монастирі

Територія: Поділля, Київщина, Волинь. Учасники: козаки, селяни-втікачі, міщани. Перебіг подій. Повстанці захопили Білу Церк-ву, Трипілля, Переяслав. Край було переведено на воєнний стан. 23 січня 1593 р. повстанці зустрілися з польськими військами під містечком П'яткою на Волині. Після тижня кривавих боїв було підписано угоду:

1) К. Косинський позбавляється гетьманства;

2) з реєстру виписують тих, хто приєднався до пов-стання;

3) козаки втратили право самостійно підтримува-ти дипломатичні зв'язки з іншими державами та здійснювати військові походи.

Косинський звернувся за допомогою до московсь-кого царя, але той воював зі Швецією і надав лише гроші.

Загинув Косинський у травні 1593 р. під Черкаса-ми. Повстання було придушено.

За однією версією, Северин Наливайко народився у родині ремісника-кушніра на Поділлі, за іншою — був дрібним шлях-тичем. Юнаком ходив проти татар і турків до Криму та Молдо-ви. Служив у війську магната Острозького, коли в нього відібра-ли землю. Наливайко залишив службу і створив повстанський загін, до якого приєдналися запорозькі козаки з гетьманом Григорієм Лободою. Навіть поляки визнавали, що він був «людиною надзвичайною».

Територія: Брацлавщина, Київщина, Волинь, Білорусь.

Учасники: козаки, селяни, міщани. Перебіг подій. Наливайко скористався війною Польщі з Туреччиною. Повстання охопило більшу частину українських і білоруських земель, що стало загрожувати існуванню держави. Проти повстанців вирушила каральна експедиція С. Жолкевського. Відступаючи, Наливайко планував перейти на те-риторію Московського царства, але під Лубнами в урочищі Солониця був розбитий. Поляки виріза-ли майже 10 тис. чоловік у козацькому таборі, в ос-новному жінок і дітей.

Наливайка та ще шістьох керівників повстання стратили у 1597 р.

Значення козацьких повстань кінця XVI ст.

— Козацтво проявило себе суспільною силою, гото-вою до оборони своїх прав і привілеїв.

— Стали спробою поширити права і привілеї реєстро-вих козаків на все козацтво.

— Козаки набули досвіду організації повстань на ве-ликих територіях.

— Повстання були підтримані селянами та міщана-ми, які масово вступали до козацьких лав

Петро Конашевич-Сагайдачний народився у с. Кульчицях на Львівщині, походив з українського шляхетського роду. Навчався в Острозькій академії. Певний час служив у якогось поль-ського шляхтича, а близько 1595 р. опинився на Запорозькій Січі, де став загартованим воїном і очолив походи проти Туреччини.

Ставши гетьманом, проводить ре-форми, що перетворили козацькі ва-таги на регулярне озброєне війсь-ко. Впевнений, що козаки ще не мають достатньої сили для про-тистояння Речі Посполитій, нор-малізує відносини Січі з польським урядом. Для цього Сагайдачний змушений іти на певні поступки: ско-рочення реєстру, заборона походів проти Туреччини без дозволу короля. Під час польсько-російсь-кої війни 1617-1618 pp. Сагайдачний з військом дістався Москви, а Польща отримала Смоленську і Сіверську землі. За його підтримки було висвячено київського митрополита Іова Борецького і, таким чином, збережено Київську Єпархію.

Загинув Сагайдачний унаслідок поранення під час Хотинської війни Польщі з Туреччиною (1621 р.), у якій козаки одержали блискучу перемогу над противником, що мав чисельну перевагу. Похований у Києво-Братському монастирі.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ПЕТРА КОНАШЕВИЧА-САГАЙДАЧНОГО (гетьман реєстрового козацтва 1614 – 1622 рр. з перервами) 

П. Конашевич-Сагайдачний — гетьман українсько-го козацького реєстрового війська, один із найталано-витіших його організаторів.

Походив із дрібного шляхетського роду в Галичині (з-під Самбора), народився приблизно в 1577 р. Нав-чався в Острозькій академії. Перед 1600 р. подався на Запорозьку Січ. Брав участь у багатьох походах запо-рожців. Коли саме його обрали гетьманом, невідомо, але в 1616 р. він уже декілька років гетьманував.

Військово-політична діяльність:

1) перетворив козацьке військо на регулярне з відповідними дисципліною, навчанням та оз-броєнням (рушницями);

2) збільшив козацький флот до 300 кораблів;

3) співпрацював із нереєстровим козацтвом; По-новому зорганізував козацьку армію (піхота, кіннота, артилерія,). Добився зміцнення дисципліни і боєздатності козацького війська, розширення козацького реєстру та відновлення прав і привілеїв козаків.

4) організував успішні походи козаків проти Ос-манської імперії та Кримського ханства, що при-вернуло увагу Європи; Очолював морські походи козаків проти татар і турків. (1606 р. – похід на Варну, 1608 р. – Перекоп, 1615 р., 1617 р. – Стамбул, 1616 р. – Кафу…). У 1618 р. козацьке військо на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним вступило в Лігу Європейських країн для боротьби з Османською імперією (Туреччиною).

5) разом із військом брав участь у поході королевича Владислава на Москву в 1618 p.; у результаті якого Чернігівські й Смоленські землі були приєднані до Речі Посполитої.

6) у Хотинській війні 1620-1621 pp. козацьке війсь-ко під його проводом відіграло вирішальну роль у розгромі турок;

7) 1620 р. надіслав у Москву прохання прийняти ко-заків на військову службу;

8) дав згоду приєднатися до антитурецького сою-зуєвропейських держав — «Ліги християнсько: міліції»;

9) стримував антипольські настрої в козацькому середовищі, віддаючи перевагу переговорах і компромісам. Завдяки цьому козакам дозволн ли оселятися в містах, повернули окремий козацький суд і Трахтемирів, плата реєстровцям стала постійною.

10) У 1620 р. польські війська зазнають поразки від турків та татар в битві під Цицорою. Турки величезними силами наступають на Польщу. Поляки звертаються за допомогою до П. Конашевича-Сагайдачного, обіцяючи збільшити козацький реєстр та заплатити козакам. У 1621 р. козацьке військо П. Конашевича-Сагайдачного зупинило турецький наступ на Польщу в Хотинській битві.

Помер П.Конашевич-Сагайдачний 10 квітня 1622 р. від рани, яку дістав у Хотинській битві

11. Період гетьманування П.Конашевича-Сагайдачного називають добою героїчних походів козаків проти татар та турків.

Культурно-просвітницька діяльність:

1) разом з Військом Запорозьким вступив у Київським братство, забезпечивши останньому підтримку: (у 1620 р. запорожці вступили до Київського братства, чим сприяли відновленню православної ієрархії в Україні) та розвиток освіти (сприяв заснуванню братської школи в Києві)

2) відстоював права православної церкви: єрусалимський патріарх Феофан висвятив Київського митрополита й п'ять єпископів;

3) сприяв відновленню православної ієрархії в Посполитій;

4) заповів великі кошти Львівському, Луцькому і Київському братствам.

Помер П. Конашевич-Сагайдачний унаслідок по-ранення під Хотином у 1622 р. Похований на тери-торії Братського монастиря в Києві, поруч з якнзг за десять років відкрили Києво-Могилянську ака-демію.

Його діяльність сприяла піднесенню культурне-релігійного життя в Україні, передусім у Києві:. за-хисту українських земель від турецько-татарських